Рішення № 21777487, 28.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2012 р.Справа № 6/5007/16/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 27.02.2012р.;

від відповідача не з'явився;

від прокурора: Лугинець О.С. - прокурор відділу представництва облпрокуратури

(сл.посв.№32).

Розглянув справу за позовом Овруцького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Овруцький спецлісгосп" (м.Овруч Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтапостач" (м. Житомир)

про стягнення 8687,30 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8687,30грн. заборгованості за неналежне виконання угоди №24 купівлі-продажу від 11.02.2009р.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач в засідання суду не з'явився, ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.02.2012р., яка направлялись на адресу, зазначену в позовній заяві: 10014, м.Житомир, вул.Перемоги, 7, повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Як вбачається зі спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманого за електронним запитом судді, станом на 28.02.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтапостач" (ідентифікаційний код 32805444) знаходиться за адресою: 10014, м.Житомир, вул.Перемоги, 7 (а.с.40-41).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши прокурора та пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафтапостач" (продавець/відповідач) та Державним підприємством "Овруцький спецлісгосп" (покупець/позивач) було укладено угоду №24 купівлі-продажу (а.с.7).

Ця угода є угодою купівлі-продажу нафтопродуктів (в подальшому Товар) (п.п.1 угоди).

Продавець зобов'язується продати покупцю, а покупець зобов'язується купити у продавця товар по цінам і кількості згідно накладних (п.1.2 угоди).

Продавець зобов'язується передати покупцю у власність товар, передбачений п.1.2, на протязі 5 днів після подачі заявки (п.2.1 угоди).

Покупець зобов'язується прийняти товар, а також оплатити у порядку, передбаченому розділом 3 цієї Угоди (п.2.2 угоди).

Згідно п.3.1 угоди покупець проводить оплату товару шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Оплата проводиться протягом 1-го банківського дня з моменту поставки Товару (п.3.2 угоди).

Угода набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання кожної з сторін своїх зобов'язань до 05 січня 2011 року. У випадку , якщо жодна із сторін не заявила про наміри розірвати дану Угоду, вона вважається пролонгованою терміном на 1 рік (п.5.3 угоди).

На виконання умов договору відповідачем було передано позивачу у власність нафтопродукти на загальну суму 117556,95грн., що підтверджується відповідними накладними, долученими до матеріалів справи (а.с.26,28,31).

Позивач за отримані нафтопродукти здійснив оплату на загальну суму 126244,25грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.25,27,29-30,32-34).

Таким чином, залишок недопоставленого товару по договору становить 8687,30грн.

23.02.2010р. та 23.01.2011р. позивач направляв відповідачу претензії за вих.№91 та №39 з вимогою перерахувати борг у сумі 8687,30грн. (а.с.8,10), які залишені без відповіді та задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 8687,30грн. боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтапостач" (10014, м.Житомир, вул.Перемоги, буд.7, код 32805444)

- на користь Державного підприємства "Овруцький спецлісгосп" (11102, Житомирська область, м.Овруч, вул.Житомирська, 35, код 00991893) - 8687,30грн. боргу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтапостач" (10014, м.Житомир, вул.Перемоги, буд.7, код 32805444)

- в доход Державного бюджету (р/р 31214206783002 в УДКСУ в м.Житомирі, код ЄДРПОУ 38035726, банк одержувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22030001) - 1609,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02 березня 2012 року.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек.з повід.)