Рішення № 21777460, 27.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" лютого 2012 р.Справа № 17/5007/137/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №364 від 08.07.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 - дов. №8 від 21.02.2012р. (була присутня в судовому засіданні 21.02.2012р.)

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління №630"

про стягнення 608367,64грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 21.02.2012р. оголошувалась перерва до 27.02.2012р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 608367,64грн., з яких: 502720,16грн. заборгованості, 78913,44грн. інфляційних нарахувань, 26734,04грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором поставки №575 від 14.12.2007р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011р. було порушено провадження у справі №9/142-11 та призначено розгляд справи (а.с. 10, 11).

Як вбачається з матеріалів справи, господарським судом Київської області було встановлено, що згідно довідки з ЄДРПОУ станом на 13.10.2011р. місцезнаходженням відповідача є: 13420, Житомирська область, Андрушівський р-н, с. Івниця, вул. Лісова, буд. 1, а позов до суду подано - 31.10.2011р., то суд вважає, що при подачі позову до суду позивачем не була врахована підсудність даного спору іншому господарському суду за місцезнаходженням відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2011р. справу №9/142-11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління №630" про стягнення 608367,64грн. направлено за підсудністю до господарського суду Житомирської області (а.с. 74, 75).

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28.12.2011р. прийнято справу до провадження та призначено засідання суду (а.с. 1).

В судовому засіданні 24.01.2012р. відповідно до ст.ст. 17, 21-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" судом зроблено електронний запит від 24.01.2012р. за №12837328 та роздрукований спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців щодо позивача який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.02.2012р. відповідно до ст.ст. 17, 21-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" в судовому засіданні відповідно до ст.ст. 17, 21-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" судом зроблено електронний запит від 09.02.2012р. за №12999451 та роздрукований спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців щодо відповідача, станом на 09.02.2012р., який долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.02.2012р. підтримав своє клопотання про направлення даної справи за належною підсудністю, на підтвердження чого подав суду копії довідки з ЄДРПОУ та виписки з ЄДР щодо себе станом на 21.11.2011р., згідно яких відповідач знаходиться за адресою: 09000, Київська область, Сквирський район, м.Сквира, вулиця Рози Люксембург, буд. 66.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо територіальної підсудності даної справи відхиляються судом як необґрунтовані виходячи з наступного.

За змістом ч. 2 ст.15 ГПК України справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ст. 93 ЦК місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Згідно із ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно п.20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" - місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Оскільки, спірні відносини виникли між позивачем та відповідачем, який на день подання позову - 30.10.2011р. знаходився за адресою: 13420, Житомирська область, Андрушівський район, с. Івниця, вул. Лісова, 1, що підтверджується випискою з ЄДР щодо відповідача (а.с. 118), суд вважає що дана справа підсудна господарському суду Житомирської області. Таким чином, клопотання відповідача щодо надіслання справи за місцезнаходженням юридичної особи задоволенню не підлягає.

В судовому засіданні 27.02.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 27.02.2012р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Завод сантехнічних заготовок" - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління №630" - покупець (відповідач у справі) договору поставки №575 від 12.12.2007р. (а.с. 15-17), позивач поставив відповідачу товар та виконав роботи (монтаж муфти електрозварної) на загальну суму 679322,72грн., що підтверджується видатковими накладними, накладною, довіреностями та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 21-30), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

В пункті 5.2 вищезазначеного договору сторони погодили, що розрахунки між сторонами здійснюються відповідачем на умовах 100% попередньої оплати вартості партії продукції.

Отже, строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого товару у договорі не встановлений.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач пред'явив відповідачу лист-вимогу (претензію) від 18.03.2009р. за №106с (а.с. 31) про сплату боргу, яка була направлена на адресу відповідача, що підтверджується квитанцією та поштовими повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 32-34).

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача закінчився 31.03.2009р., оскільки вимога про оплату заборгованості повинна була отримана ним 24.03.2009р. (поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 33).

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого, станом на день розгляду справи, утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 502720,16грн.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 6,7) за період з 25.03.2009р. по 01.01.2011р. сума 3% річних становить 26734,04грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 31.03.2009р., про що зазначалось вище.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 01.04.2009р. по 01.01.2011р.:

- (502720,16 (сума боргу) х 3% х 641 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у році) = 26485,78грн.

За таких умов, сума 3% річних за період з 01.04.2009р. по 01.01.2011р. складатиме 26485,78грн.

Згідно розрахунку позивача (а.с. 6,7) за період з квітня 2009р. по грудень 2010р. сума інфляційних нарахувань становить 78913,44грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань.

Таким чином, суд самостійно здійснює розрахунок інфляційних нарахувань в період з квітня 2009р. по грудень 2010р. (включно):

- (502720,16 (сума боргу) х 115,6% (середній індекс інфляції за період з квітня 2009р. по грудень 2010р. (включно) / 100% - 502720,16 (сума боргу)) = 78424,34грн.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань становить 78424,34грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 121) відхиляються судом як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 607630,28грн., з яких: 502720,16грн. заборгованості, 78424,34грн. інфляційних нарахувань, 26485,78грн. 3% річних. В частині стягнення 489,10грн. інфляційних нарахувань, 248,26грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, ч.2 ст. 625, ч.1 ст.712 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване управління №630", 09000, Київська область, м. Сквира, вул. Рози Люксембург, 66, ідентифікаційний код 05427269 на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок", 03062, м.Київ, вул. Екскаваторна, 24, ідентифікаційний код 05503272 - 502720,16грн. заборгованості, 78424,34грн. інфляційних нарахувань, 26485,78грн. 3% річних, 6076,30грн. витрат по сплаті державного мита, 235,71грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 489,10грн. інфляційних нарахувань, 248,26грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяШніт А.В.

1 - в справу;

2-позивачу (рек. з повід);

3,4,5-відповідачу (рек. з повід.)

(09000, Київська область, м. Сквира, вул. Рози Люксембург, 66;

04071, м. Київ, вул. Ярославська, 4-Б;

13420, Житомирська область, Андрушівський район, с. Івниця, вул. Лісова, 1).