Рішення № 21777396, 10.01.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" січня 2012 р. Справа № 5/5007/82/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Ляхевич А.А.

при секретарі Нагорній М.М.,

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1., довіреність №12 від 10.01.2012 р.,

Чекановський В.Ю., керівник,

від відповідача: Пухальський В.В., керівник,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Бердичів" (с.Мирне, Бердичівський район, Житомирська область)

про стягнення 269385,86 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (м. Житомир) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Бердичів" (с.Мирне, Бердичівський район, Житомирська область) про стягнення 282035,34 грн., з яких 236408,50 грн. заборгованості, що виникла внаслідок здійсненої позивачем передоплати за договором поставки №5/07/11 від 05.07.2011 р. та невиконанням відповідачем зобов"язання з поставки позивачу товару, а також 21985,99 грн. пені (0,1% від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення) і 45626,84 грн. штрафу (10% розміру заборгованості), нарахованих відповідно до умов договору.

В засіданні суду ТОВ "Кондитер-Люкс" надало довідку (а.с.23), повідомило, що станом на 10.01.2012 р. заборгованість ТОВ "Укрзернопром-Бердичів" перед позивачем складає 236408,50 грн.

Водночас, 10.01.2012 р. повноважним представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог в частині нарахування пені (а.с.24), відповідно до якої просить стягнути з відповідача 9336,51 грн. пені, нарахованої з урахуванням розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача від 10.01.2012 р. про уточнення позовних вимог в частині нарахування пені є, фактично, заявою про зменшення позовних вимог в цій частині. Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права позивача, та враховуючи, що вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, господарський суд прийняв до розгляду вказану заяву позивача, позов розглядається в межах уточнених позовних вимог.

Відповідачем 10.01.2012 р. подано до справи письмове клопотання (а.с.25), в якому відповідач зазначив, що визнає суму основного боргу 236408,50 грн. перед ТОВ "Кондитер-Люкс" та просить не враховувати штрафні санкції на суму 45626,84 грн. при розгляді судової справи. Суд приймає до уваги визнання відповідачем суму основного боргу, проте відхиляє клопотання про неврахування вимог щодо стягнення штрафних санкцій при розгляді даної справи, оскільки заявлення такого клопотання, а тим більше, можливість його задоволення, чинним процесуальним законодавством не передбачено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2011 року між сторонами у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Бердичів" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (покупець) укладено договір поставки №5/07/11 (а.с.4), за яким постчальник зобов"язується поставити у зумовлені договором строки солому злакових культур та ріпакову солому (товар), а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами цього договору (п.1.1. договору).

Згідно п.1.2. договору, вартість товару складає 202,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 33,67 грн.) за 1 тону.

Орієнтовна кількість товару, що підлягає поставці постачальником складає 5000 тон (п.1.2. договору).

Пунктом 1.3. договору встановлено, що загальна ціна договору складається з суми вартості товару, що поставляється згідно із видатковими накладними протягом всього строку його дії.

Відповідно до п.3.1. договору, оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком у національній валюті України, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 357112,00 грн., після здійснення поставки товару відповідно розміру попередньої оплати покупець здійснює оплату наступних поставок по факту поставки товару на його склад.

Згідно пункту 4.1. договору, поставка товару здійснюється силами та за рахунок постачальника на склад покупця.

В пункті 4.2. договору передбачено, що постачальник повинен поставити товар в строк 2-х місяців з моменту здійснення покупцем попередньої оплати.

У розділі 7 договору сторони обумовили відповідальність сторін. Зокрема, згідно п.7.3. договору, у випадку затримки поставки постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що у випадку затримки поставки товару на строк 10 календарних днів і більше або поставки товару неналежної якості (асортименту, комплектності), постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого чи неякісного товару.

Згідно п.12.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011 р.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч.1, ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця передати товар, визначений договором, покупцеві.

Відповідно до ч.1 ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Як свідчать наявні у справі матеріали та пояснення сторін, на виконання умов договору поставки Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" здійснило попередню оплату:

- 07.07.2011 р. на суму 157112,00 грн. згідно платіжного доручення №1329 від 07.07.2011 р. та на суму 200000,00 грн. згідно платіжного доручення №1328 від 07.07.2011 р.,

- 22.08.2011 р. на суму 25269,56 грн. згідно платіжного доручення №1674 від 22.08.2011 р.,

- 04.10.2011 р. на суму 55890,00 грн. згідно платіжного доручення №1960 від 04.10.2011 р. (а.с.12-15), тобто, на загальну суму 438271,56 грн.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Бердичів" на виконання своїх зустрічних зобов"язань перед ТОВ "Кондитер-Люкс" за договором поставки від 05.07.2011 р. поставило останньому товару (соломи пшеничної) лише на суму 201863,06 грн., що підтверджується накладними:

- №8/1 від 26.07.2011 р. на суму 1428,14 грн.,

- №35 від 23.11.2011 р. на суму 34097,60 грн.,

- №27 від 28.10.2011 р. на суму 22300,80 грн.,

- №66 від 31.08.2011 р. на суму 29933,17 грн.,

- №32 від 30.09.2011 р. на суму 34324,25 грн.,

- №18 від 19.09.2011 р. на суму 79779,10 грн. (а.с.6-11).

Таким чином, відповідачем недопоставлено позивачу товару на суму 236408,50грн., перераховану останнім в якості попередньої оплати.

У відповідності до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням вищевикладених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 236408,50 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок здійснення позивачем відповідачу передоплати за товар та невиконання останнім зобов"язань за договором поставки, є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов"язань за договором поставки №5/07/11.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Суд приймає до уваги, що частиною другою статті 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як уже зазначалось, в п.7.3. договору сторони обумовили, що у випадку затримки поставки постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми недопоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.4. договору встановлено, що у випадку затримки поставки товару на строк 10 календарних днів і більше або поставки товару неналежної якості (асортименту, комплектності), постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі 10% від вартості непоставленого чи неякісного товару.

Тобто, сторони чітко визначити відповідальність відповідача за порушення зобов"язання з поставки товару, у вигляді сплати пені, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, а також у вигляді штрафу у розмірі 10% від вартості непоставленого товару у конкретно передбаченому випадку - в разі затримки поставки товару на строк 10 календарних днів і більше.

Судом враховується також, що сторони підписали та скріпили печатками договір поставки від 05.07.2011 р. без будь-яких зауважень, отже, підписуючи договір, відповідач у відповідності з п.3 ст.181 Господарського кодексу України погодився з його умовами, у тому числі й застосуванням штрафних санкцій. При цьому, відповідач не скористався своїм правом, закріпленим п.4 ст.181 Господарського кодексу України щодо надання протоколу розбіжностей до договору, а також п.5 ст.231 Господарського кодексу України, яким передбачено, що у разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобовязання спір може вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, враховуючи наявність передбачених договором підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати пені та штрафу у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару, перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення 9336,51 грн. пені та 23640,85 грн. штрафу.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнав, проте доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню.

З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 236408,50 грн. основного боргу, 9336,51 грн. пені та 23640,85 грн. штрафу.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням наведеної норми та з огляду на зменшення позивачем розміру позовних вимог в частині стягнення суми пені, сплачені 252,98 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №3243 від 08.12.2011 р. на суму 5640,70 грн. підлягають поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс"з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрзернопром-Бердичів" (13300, Житомирська область, Бердичівський район, с.Мирне, вул.Південна,5, ідентифікаційний код 34065998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (10001, м.Житомир, вул.Ватутіна, буд.188, ідентифікаційний код 30503256):

- 236408,50 грн. основного боргу,

- 9336,51 грн. пені,

-23640,85 грн. штрафу,

- 5387,72 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Кондитер - Люкс" (10001, м.Житомир, вул.Ватутіна, буд.188, ідентифікаційний код 30503256) повернути з Державного бюджету України 252,98 грн. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №3243 від 08.12.2011 р. на суму 5640,70 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

<Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. >

Суддя Ляхевич А.А.

Повний текст рішення підписано 13.01.2012 р.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (прост.)

3 - відповідачу (прост.) <Поле для текста >