Рішення № 21777381, 05.03.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" лютого 2012 р.

Справа № 5004/80/11 Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Приватної фірми “Скорпіон - сервіс”

до підприємця ОСОБА_1

про стягнення 28140, 00 грн.

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 12.10.2011 р. №186), ОСОБА_3 (довіреність від 12.10.2011р. №186)

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.          

          Відповідно до ст. 81-1 ГПК України судом здійснено фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

СУТЬ СПОРУ: приватна фірма “Скорпіон - сервіс” звернулася до господарського суду з позовом до підприємця ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення зобов’язання зі звільнення орендованого приміщення в сумі 28140 грн.

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.06.2010 року №4/49-42 позов Приватної фірми “Скорпіон - сервіс” задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.12.2010 року скасовано рішення господарського суду Волинської області від 29.06.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі №4/49-42, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Волинської області.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.03.2011 року зупинено провадження по даній справі до розгляду господарським судом Волинської області справи №5004/358/11 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4 до приватної фірми “Скорпіон - Сервіс” про визнання недійсними правочинів між позивачем та ПФ “Скорпіон - сервіс” за 2002-2008 роки.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2011 року по справі №5004/358/11 (5/24-92) касаційну скаргу приватної фірми “Скорпіон - Сервіс” задоволено. Рішення господарського суду Волинської області від 05.04.2011 року, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року у справі №5004/358/11 скасовано. Прийнято нове рішення: у позові про визнання недійсними правочинів відмовлено.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.12.2011 року провадження у справі поновлено.

Через канцелярію суду Приватною фірмою «Скорпіон-сервіс»подано додаткові пояснення від 27.02.2012р. №43, в якому останній зазначає, що Вищий господарський суд України у своїй постанові повністю погодився з висновком місцевого господарського та апеляційного суду про наявність підстав для стягнення з відповідача неустойки та зазначив, що підстави стягнення є правомірними та не суперечать чинному законодавству. Ч. 6 ст. 232 ГК України є загальною нормою щодо усіх видів зобов’язань. Згідно спеціальної норми ст.. 785 ЦК України, яка регулює орендні правовідносини: «якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення». Такої позиції дотримується Верховний суд України у своїх постановах (від 18.04.2011р. №3-33гс11, від 18.04.2011р. №3-36гс11, від 26.12.2011р. №3-140гс11) за наслідками неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з тим, що у судовому засіданні 15.02.2012 року представниками підприємця ОСОБА_1 подано довіреності, які нотаріально не завірені, лише підписані представниками підприємця та підприємцем ОСОБА_1 та посвідченні печаткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

У судовому засіданні 29.02.2012 року представниками відповідача ОСОБА_1 повторно подані довіреності, які підписані представниками підприємця та підприємцем ОСОБА_1 та посвідченні печаткою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

В судове засідання підприємець ОСОБА_1 особисто не з’явилася, хоча належним чином була повідомлена про час і місце судового розгляду. Представниками підприємця не подано належним чином оформлених довіреностей на представлення інтересів підприємця, тому представники відповідача ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні залишені як слухачі, оскільки їхні повноваження належним чином не підтверджені, так як не посвідчені нотаріально, як цього вимагає ст. 28 ГПК України і що констатує Вищий господарський суд України в постанові Пленуму від 26.12.2011р. №18.

Згідно п.1.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 встановлено, що відповідно до ч. 5, 6 ст. 28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката. Статус громадянина як суб’єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру підприємств та установ України, а його особа –паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників позивача, господарський суд Волинської області, -

                                                   встановив:

01.06.2008 року між Приватною фірмою «Скорпіон-сервіс»та підприємцем ОСОБА_1 укладено угоду надання в користування торгових площ.

Згідно п. 1.1 угоди адміністрація надає, а підприємець приймає в платне користування торгову площу 17, 5 м? та додаткову торгову площу 0, 7 м? на торговому ряду пішохідно-торгової зони ринку ПФ «Скорпіон-сервіс»між вул. Кравчука та вул. Карпенка-Карого, місце №67, для встановлення тимчасової споруди і здійснення торговельної діяльності з метою зберігання та продажу промислового або продовольчого товару.

П. 2.1 угоди передбачено, що сплата ринкового збору проводиться щомісячно в готівковій формі в касу ринку, за 5 (п’ять) днів до початку місяця торгівлі у розмірі 6, 50 грн. (за кожен день торгівлі), визначеному Луцькою міською радою.

П. 2.2. угоди встановлено, що підприємець сплачує адміністрації плату за користування торговою площею, яка встановлюється в розмірі 67 грн. за 1 м? в місяць.

Відповідно до п.2.3. угоди плата за користування торговою площею проводиться авансовим платежем, щомісячно в готівковій формі в касу ринку до початку місяця торгівлі.

П. 3.16. угоди передбачено, що підприємець зобов’язаний в належному стані передати площі, вказані в п.1.1. цієї угоди, адміністрації на протязі 2 днів після припинення дії угоди.

П. 5.2. угоди встановлено, що за несвоєчасну оплату (після дати, вказаної у п.2.3. угоди) підприємець сплачує щоденно штрафну пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, згідно із Законом України від 22.11.96р. №543/96-ВР, від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

П. 6.1. угоди встановлено, що угода вступає в дію з 01.06.2008року та укладається до 31.12.2008 року.

П. 6.2. угоди встановлено, що кожна зі сторін може відмовитися від угоди про надання в користування торгових площ в будь –який час, письмово попередивши другу сторону за один місяць.

Позивач наказом №15 від 03.10.2008 року «Про відмову від угод надання користування торгових площ»(а.с.13), повторним повідомленням (роз?яснення) №164 від 19.11.2008р., вручення якого відповідачу підтверджується актом про вручення повідомлення від 20.11.2008р., повідомив відповідача про розірвання з 15.11.2008 року у зв’язку з виробничою необхідністю угоди про надання в користування торгових площ на підставі п. 6.2. цієї угоди шляхом відмови від неї, просив протягом одного місяця вивезти товарно-матеріальні цінності та звільнити торгову площу.

Факт правомірності розірвання угоди встановлений у рішенні господарського суду Волинської області від 12.01.2010р. у справі №01/66/14-71.

Згідно зі статтею 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

За статтею 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Тобто положення ч.6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання в межах шести місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у разі, якщо інше не встановлено законом або договором.

Законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов’язання щодо повернення об’єкта оренди.

Оскільки законодавством, що регулює орендні правовідносини встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов’язання щодо повернення об’єкта оренди то позивач вправі стягувати неустойку за весь період неповернення об’єкту оренди, тому покликання відповідача на пропуск позовної давності безпідставне.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Повернення орендованої торгової площі відповідачем не доведено, чим самим порушено право позивача, що є підставою для стягнення з відповідача неустойки, відповідно до п. 2 ст. 785 ЦК України, за період з 29.03.2009р. по 29.03.2010 включно, виходячи з орендної плати, встановленої пунктами 1.1., 2.2 угоди в розмірі 1172, 50 грн. щомісячно та підлягає внесенню до початку місяця торгівлі.

          Відповідно до листа Вищого господарського суду України про доповнення до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011р. №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів»зазначено, що оскільки законодавством, що регулює орендні правовідносини, встановлено можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов’язання щодо повернення об’єкта оренди, зменшення строку нарахування неустойки до шести місяців є безпідставним (постанова від 26.12.2011р. №5005/2715/2011).

          Відповідно до ст. 111 –28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов’язковим для всіх суб’єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України; невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита, оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, оплата послуг адвоката /свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 26.06.2006 року №1179, банківська виписка від 12.04.2010 року, довідка про кількість робочого часу, затраченого адвокатом ОСОБА_7 у зв'язку з веденням справи № 4/49-42/), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому повністю у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного та ст.ст. 232, 283, 291 Господарського кодексу України, ст. 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82 –85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Приватної фірми «Скорпіон - сервіс»(м.Луцьк, вул. Шевченка, 35, код ЗКПО 30584471) 28140 грн. –неустойки, 281, 40 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 2814 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Суддя                                                   М. М. Гончар

Повний текст рішення

складено 05.03.12