Рішення № 21777321, 01.03.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

01.03.2012Справа №5002-12/267-2012 За позовом приватного підприємства «Вип-Торг» (83007 м. Донецьк, вул. Єременка, 15)

до приватного підприємства «Центральне торгове об`єднання» (95015 Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр. Кирова, 1)

про стягнення 13058,24 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність №118 від 03.08.20211 р.

Від відповідачів - не з'явився.

Суть спору: приватне підприємство «Вип-Торг» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача приватного підприємства «Центральне торгове об`єднання» про стягнення заборгованості за договором купівлі продажу №26-С від 22.05.2009 р. у розмірі 13058,24 грн., а саме: суми боргу за поставлений товар в розмірі 12453,82 грн., пені за прострочення оплати в сумі 1054,42 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір купівлі продажу №26-С, на виконання умов якого позивач передав у власність відповідачу товар. Однак, оплата за отриману продукцію здійснена не була, у звязку з чим, виникла заборгованість в розмірі 12453,82 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1054,42 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про час та місце слухання справи був сповіщений належним чином, рекомендованою поштою. Про причини неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зробленого господарським судом Автономної Республіки Крим, місцезнаходженням відповідача є: 95015, м. Сімферополь, проспект Кірова, 1.

Відповідно до пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на те, що відповідач не скористався своїм правом на прийняття участі у судовому засіданні, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, суд, враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2009 року між приватним підприємством «Вип Торг» (Продавець) та приватним підприємством «Центральне торгове обєднання» (Покупець) був укладений Договір купівлі - продажу №26-С ( а.с. 10-11).

Пунктом 1.1. якого передбачено, що Продавець зобовязується передавати у власність Покупця, а Покупець приймати та оплачувати продукти питання, алкогольні напої (товар) на умовах дійсного договору.

Відповідно до пункту 1.2. асортимент та кількість товару, що постачається зазначається у накладних.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що строк оплати кожної партії товару 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту підписання товарних накладних.

Позивачем свій обовязок щодо передачі у власніть відповідача товару виконано належним чином. Так, позивач за вказаним договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 20703,55 грн., що підтверджується видатковими накладними підписаними представником відповідача, що засвідчують факт отримання ним товару ( а.с. 28-42).

Відповідачем отриманий товар був оплачений частково у сумі 8249,73 грн.

Таким чином, заборгованість по сплаті вартості поставленого позивачем товару складає 12453,82 грн., що підтверджується розрахунком суми позову представленим позивачем (а.с.5).

Проте, відповідач своєчасно не провів оплату за отриманий товар, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість у розмірі 12453,82 грн., що і зявилося підставою для звернення приватним підприємством «Вип Торг» до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобовязання, а також підстави його виникнення. Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, позначених у ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязаннявідповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У свою чергу, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини щодо укладення договору, належність первинних документів, які фіксують факт здійснення господарських операцій, не спростовано. Доказів проведення оплати за отриманий товар відповідачем надано не було, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з нього заборгованості, яка відповідно до розрахунку, наданому позивачем складає 12453,82 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання зобовязання у розмірі 1054,42 грн.

Відповідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що за прострочку оплати Покупцем оплачується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Таким чином, сторони договором визначили період нарахування пені за прострочення оплати товару, не обмежуючись шістьма місяцями.

Судом перевірений розрахунок наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення 1054,42 грн. пені також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по відшкодуванню судового збору покладаються на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства «Центральне торгове обєднання» (95015, м. Сімферополь, пр. Кірова, 1, код ЄДРПОУ 36228438) на користь приватного підприємства «Вип Торг» (83007, м. Донецьк, вул.. Єрьоменко, 15, код ЄДРПОУ 32152470) суму заборгованості в розмірі 13058,24 грн. за договором купівлі продажу №26 С від 22.05.2009 р., а саме: 12453,82 грн. основного боргу, пені у розмірі 1054,42 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 03.03.2012 р. 01.08.2011

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.