Ухвала суду № 21777162, 07.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

07 лютого 2012 р. № 5024/679/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Заріцької А.О.,

Козир Т.П.,

Малетича М.М.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Херсоні

про перегляд Верховним Судом України

постановиВищого господарського суду України від 09.11.2011

у справі№ 5024/679/2011

за позовомПублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в місті Херсоні

до

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю "Технопласт"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Петропласт"

простягнення 8 355 420,33 грн. В С Т А Н О В И В:

          Рішенням господарського суду Херсонської області від 17.05.2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2011, позов публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Херсоні задоволено частково, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 7 332 241,50 грн. кредитного боргу, 673 946,29 грн. боргу по процентах, 9 127,51 грн. боргу по комісії за управління кредитом, 380 614, 85грн. пені по кредиту, 22 871,43 грн. пені по процентах, 355, 84 грн. пені по комісії за управління кредитом, у решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2011 у справі №5024/679/2011 рішення господарського суду Херсонської області від 17.05.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 380 614,85 грн. пені по кредиту, 22 871,43 грн. пені по процентах, 355,84 грн. пені по комісії за управління кредитом. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Херсоні звернулося із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.11.2011 у справі №5024/679/2011, в якій просить зазначену постанову скасувати, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як докази неоднакового застосування норм матеріального права заявником додано постанови Вищого господарського суду України від 26.10.2011 у справі №44/63пн, від 08.11.2011 у справі №20/172, від 01.11.2011 у справі №5020/14/2011.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність усіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту постанови від 09.11.2011 у справі № 5024/679/2011, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України, частково скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення 380 614,85 грн. пені по кредиту, 22871,43 грн. пені по процентах, 355,84 грн. пені по комісії за управління кредитом, виходив з того, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.07.2010 порушено справу №12/74-Б-10 про банкрутство ТОВ "Петропласт" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого не нараховується та не застосовується пеня за невиконання чи неналежне виконання боржником грошових зобов'язань, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача (як поручителя третьої особи у справі) пені є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

При цьому, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позову в частині стягнення з відповідача 7 332 241,50 грн. кредитного боргу, 673 946,29 грн. боргу по процентах та 9 127,51 грн. боргу по комісії за управління кредитом, оскільки порушення справи про банкрутство боржника не зупиняє виконання ним грошового зобов'язання, яке виникло відповідно до цивільно-правового договору.

Водночас у постанові від 08.11.2011 у справі №20/172, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позову, мотивуючи тим, що позивачем доведено факт неналежного виконання Закритим акціонерним товариством "Зірниця" зобов'язань за кредитним договором, що стало підставою для задоволення позовних вимог шляхом солідарного стягнення з боржника та поручителів суми заборгованості з посиланням на статті 526, 554, 625, 629, 1054, 1049 Цивільного кодексу України. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив про безпідставність твердження скаржника про те, що на вимогу банку про дострокове виконання боржником зобов'язань за кредитним договором порука не розповсюджується, оскільки вказане не відповідає умовам укладених договорів та ґрунтується на неправильному розумінні статей 553, 554 Цивільного кодексу України, так як поручителі несуть ті ж несприятливі наслідки порушення зобов'язання, що і боржник, якщо інше не встановлено договором.

У постанові від 01.11.2011 у справі №5020/14/2011, на яку також здійснює посилання заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій встановлено, що позичальником порушувалися строки внесення платежів, остання оплата за договором була проведена ним у березні 2009 року; з урахуванням умов пункту 11.1 договору банк визнав термін повернення кредиту таким, що настав згідно з пунктом 1.2.2 укладеного договору (заява №12 від 01.06.2009); заявами №136/16/549, №136/16/550 від 30.06.2010 позивач пред’явив вимоги про сплату боргу до поручителів. При цьому, суд касаційної інстанції зазначив, що відповідачами не були надані докази належного виконання зобов’язань за кредитним договором та договорами поруки, а тому позовні вимоги про стягнення солідарно заборгованості по сплаті кредиту в сумі 235 491,44 грн., у тому числі: 172 013,36 грн. –основний борг, 63 478,08 грн. –відсотки за користування кредитом, були обґрунтовано задоволені судами попередніх інстанцій. Крім того, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог у частині стягнення пені, мотивуючи тим, що розрахунок пені був складений позивачем з порушенням норм чинного законодавства, а саме частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи постанову Вищого господарського суду України від 26.10.2011 у справі №44/63пн, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, зазначаючи при цьому, що судами попередніх інстанцій встановлено, що шляхом надсилання відповідачем повідомлення №1827/6.24.10 від 13.11.2008 і його прийняття ТОВ "Донфармхолдінг" без заперечень у порядку пункту 1.9 кредитного договору збільшилась процентна ставка за користування кредитом у гривнях та євро, що в свою чергу, стосується і збільшення обсягу відповідальності поручителя; вказане збільшення відбулося без згоди позивача як поручителя ТОВ "Донфармхолдінг" за кредитним договором №0024/06/18-КL від 27.12.2006. Крім того, суд касаційної інстанції погодився з висновком судів попередніх інстанцій, що договір поруки від 27.12.2006 припинив чинність з 28.11.2008 (після закінчення 10-денного строку на висування заперечень проти підвищення процентної ставки), а відтак, з урахуванням приписів статті 20 Господарського кодексу України, позовні вимоги про визнання відсутнім права вимоги відповідача на стягнення з позивача грошових коштів за договором поруки від 27.12.2006 є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції. Також, касаційний суд зазначив, що правомірним є припинення місцевим господарським судом провадження у справі в частині позову про розірвання договору поруки від 27.12.2006 на підставі частини 4 статті 78 та пункту 4 частини 1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від вказаних позовних вимог.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень господарських судів є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, доводи заявника стосовно неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права в будь-якому випадку не можуть бути підставою для подання заяви про перегляд постанови суду касаційної інстанції у порядку, передбаченому розділом ХІІ2 ГПК України.

За таких обставин відсутні передбачені статтею 11116 ГПК України підстави для допуску справи № 5024/679/2011 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 11116-11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м. Херсоні у допуску справи №5024/679/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.В. Кот

Судді: С.В. Владимиренко А.О. Заріцька Т.П. Козир М.М. Малетич KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)