Рішення № 21775257, 28.02.2012, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Торезький міський суд Донецької області

Справа № 549/423/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

головуючої судді Фролової Л.Д.,

при секретарі Покусаєвій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом Прокурора м. Тореза в інтересах держави в особі Торезької центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої злочином,-

в с т а н о в и в :

прокурор м. Тореза, який діє в інтересах держави в особі Торезької центральної міської лікарні, звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, спричиненої злочином. Свої вимоги мотивував тим, що постановою Торезького міського суду від 03 жовтня 2011 року відповідач визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п."в" Закону України "Про амністію", провадження по справі закрито згідно зі ст.6 п.4 КПК України. В результаті злочинних дій відповідач спричинив легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 У звязку із спричиненими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні у центральній міській лікарні м. Тореза протягом 10 календарних днів. На лікування потерпілого витрачено 1320 грн. 70 коп. Просив стягнути з відповідача на користь центральної міської лікарні м. Тореза витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2

Прокурор міста Тореза у судове засідання не зявився, про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав письмову заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Представник Торезької центральної міської лікарні в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

За згодою прокурора м. Тореза, представника позивача справа, у відповідності до ст. 224 ЦПК України, розглянута у заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що постановою Торезького міського суду від 03 жовтня 2011 року відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та звільнений від кримінальної відповідальності на підставі ст. 1 п."в" Закону України "Про амністію", провадження по справі закрито згідно зі ст.6 п.4 КПК України. (а.с.2).

Згідно довідки Торезької центральної міської лікарні потерпілий ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в травматологічному відділенні з 07.04.2011 р. по 17.04.2011 р. протягом 10 днів, на лікування витрачена сума, відповідно до калькуляції наданої лікарнею, у розмірі 1320 грн. 70 коп., при цьому вартість одного койко-дня складає 132 грн. 07 коп. (а.с.11,23).

Згідно ст. 121 Конституції України, на органи Прокуратури покладено представництво інтересів держави у суді у випадках, якщо є підстави вважати, що внаслідок протиправних дій порушуються або є загроза порушенню економічних, політичних та інших державних інтересів.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді цих інтересів у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень чи загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів унаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними чи з державою.

Положеннями ст.1166 ЦК України передбачено відшкодування матеріальної шкоди при наявності складу правопорушення: протиправних дій особи, заподіяння шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і наслідками, вини особи, що причинили збиток.

Відповідно до ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок суду по кримінальній справі, який набрав законної сили, обовязковий для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, відносно якої винесено вирок з питань, чи мали місце ці дії, чи вчинені вони даною особою.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" № 11 від 07.07.1995 року, судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року. Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно абз. 2 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Відповідно до п. 8 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_1 Торезький центральній міській лікарні спричинено майнову шкоду, між діями ОСОБА_1 та спричиненням шкоди є прямий причинний звязок, що встановлено постановою суду, який набрав законної сили. Тому обовязок по відшкодуванню шкоди слід покласти на відповідача.

Розмір понесених матеріальних витрат у сумі 1320 грн. 70 коп. підтверджений матеріалами справи.

Позивач при подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути судовий збір на користь бюджету у сумі 214 грн. 60 коп.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 1166,1206 ЦК України, ст.ст.10,11,45,60,79,80,88,209,212,213,214,215,224-226 ЦПК України, п. 8 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»,

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Прокурора м. Тореза в інтересах держави в особі Торезької центральної міської лікарні до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, спричиненої злочином задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Торезької центральної міської лікарні у відшкодування матеріальної шкоди 1320 (одна тисяча триста двадцять) грн. 70 коп.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір на користь УДКСУ у м. Торезі (м. Торез), Код ЄДРПОУ (банку) 37643908, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, № рахунку - 31212206700084 в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. У разі якщо судове рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя:Л. Д. Фролова