Ухвала суду № 21771446, 02.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2012 р. м. КиївК-57709/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.

Судді:Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області (ГУ ДКУ у Донецькій області) та Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька (ДПІ у Калінінському районі)

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2009

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2008

у справі № 2а-10684/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Закритого акціонерного товариства «Донмет»

до 1. Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька,

2. Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2009, позов задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковим деклараціям за лютий, березень 2008 року в загальній сумі 88137, 00 грн.; стягнуто Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 881, 37 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що бюджетне відшкодування за деклараціями за лютий, березень 2008 року в загальній сумі 88137, 00 грн., підтверджене контролюючим органом, а тому відповідно до норм підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) позивач має право на отримання вказаної суми бюджетного відшкодування, яка на час розгляду спору позивачу не виплачена.

У своїй касаційній скарзі ГУ ДКУ у Донецькій області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм пунктів 5 та 7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 р. № 451/501/132, а справу направити на новий розгляд.

У свою чергу ДПІ у Калінінському районі м. Донецька просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на лист УПМ ДПА України «Про опрацювання залишків невідшкодованих сум ПДВ»від 01.04.2008 № 6445/7/26-34117, на виконання якого податковій інспекції слід здійснити додаткові заходи для зясування фактичних підстав виникнення відємного значення чистої суми податкових зобовязань за лютий і березень 2008 року.

Заперечуючи проти касаційної скарги ГУ ДКУ у Донецькій області ЗАТ «Донмет»просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що 20.03.2008 та 17.04.2008 ЗАТ «Донмет»подав до ДПІ у Калінінському районі м. Донецька податкові декларації з податку на додану вартість за лютий та березень 2008 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про бюджетне відшкодування ПДВ у сумах 60601,00 грн. та 27536,00 грн. відповідно.

За визначенням пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду..

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 вказаної статті встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету..

Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, ДПІ у Калінінському районі м. Донецька проведено невиїзні (камеральні) перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування, за результатами яких складені довідки № 1102/15-214-1/25104143 від 18.04.2008 та № 1361/15-214-1-25104143 від 20.05.2008. Висновками контролюючого органу, викладеними в цих довідках, підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування з ПДВ за лютий та березень 2008 року у сумах 60601, 00 грн. та 27536, 00 грн. відповідно.

Як довід неповернення вказаних сум бюджетного відшкодування ДПІ у Калінінському районі м. Донецька впродовж судового розгляду справи посилалась на лист УПМ ДПА України «Про опрацювання залишків невідшкодованих сум ПДВ»від 01.04.2008 № 6445/7/26-34117, яким надано доручення провести якісне оперативне відпрацювання СПД з встановленням фактичних причин виникнення від`ємного значення ПДВ, для виявлення безпідставно заявлених до відшкодування сум ПДВ.

Ці доводи контролюючого органу суди попередніх інстанцій правомірно визнали такими, що не мають правового значення, оскільки вони суперечать вищенаведених нормам Закону № 168/97-ВР та порушують право платника податку на додану вартість використовувати права, надані цим Законом.

На день розгляду касаційної скарги ДПІ не наводить додаткових доводів про відсутність у позивача права на відшкодування з бюджету ПДВ в зазначеній сумі, не посилається на результати зустрічних перевірок тощо.

Враховуючи це, доводи касаційних скарг не спростовують правильність висновку суду про наявність у позивача такого права.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.11.2009 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.09.2008 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді:М.І. Костенко Н.Є. Маринчак Суддя Є.А. Усенко