Ухвала суду № 21771364, 22.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2011 р. м. КиївК-15799/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.

СуддівКостенка М.І., Лосєва А.М.,

Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (Жовтнева МДПІ м. Маріуполя)

на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009

та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2007

у справі № 2-а-669/08 Донецького окружного адміністративного суду

за позовом Приватного підприємства «Гривс»(ПП «Гривс»)

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.03.2009, позов задоволено частково: визнані недійсними податкові повідомлення - рішення Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 21.08.2007 № 00091923424, відповідно до якого ПП «Гривс»донараховані податкові зобовязання з податку на прибуток у сумі 7680 грн. (в т.ч. штрафні (фінансові) санкції), та № 0009182234\0, відповідно до якого ПП «Гривс»донараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість (ПДВ) в сумі 24 734 грн. ( в т.ч. штрафні (фінансові) санкції). В позові про зобовязання Жовтневу МДПІ м. Маріуполя повернути грошові кошти в сумі 32414,00 грн.. сплачені ПП «Гривс»згідно із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Гривс»витрати по сплаті судового збору в сумі 1, 70 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом неправомірно донараховано ПП «Гривс»податкові зобов`язання з податку на прибуток та з ПДВ, а також застосовані штрафні (фінансові) санкції, оскільки в судовому процесі не встановлено документального підтвердження фактів порушення позивачем норм підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 ст.5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(Закон № 334/94-ВР), пункту 4.1 ст.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР).

У касаційній скарзі Жовтнева МДПІ м. Маріуполя просить скасувати вказані рішення судів з підстав неправильного застосування вище зазначених норм матеріального права, а також пункту 1 частини 1 ст.11, частин 1, 2 та 8 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII (далі Закон № 509-XII) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач не реалізував право надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань з податку на прибуток та ПДВ стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки № 1863\23-3\22029889 від 07.08.2007. Згідно висновків вказаного акта ПП «Гривс»порушено норми підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст. 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.2 пункту 5.3 ст.5 підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 ст.11 Закону № 334/94-ВР, а саме: занизив валові доходи за 2004 рік на 0,1 тис. грн., за 2005 рік на 1,6 тис. грн. та за І квартал 2006 року на 46200,00 грн. (при цьому за підсумком 2006 року ця помилка в податковому обліку самостійно виправлена підприємством); завищив валові витрати за ІІ квартал 2004 року на 1,6 тис. грн., за ІУ квартал 2005 року на 0,7 тис. грн., за півріччя 2006 року на 13472,00 грн., за 9 місяців 2006 року на 114,00 грн., за підсумком 2006 року на 136,00 грн., за І квартал 2007 року на 1116,00 грн. Наслідком цього стало заниження податкових зобовязань з податку на прибуток за II квартал 2004 року на 0.5 тис. грн., за III квартал 2004 року - на 0.1 тис. грн., за ІV квартал 2005 року на 0,6 тис. грн., за 2006 рік на 34,00 грн. ( в тому числі за І квартал на 210,00 грн., півріччя на 3368,00 грн., 9 місяців на 29,00 грн., за рік - на 34,00 грн.), І квартал 2007 року на 279,00 грн. Крім того, за висновком контролюючого органу позивачем порушені норми пункту 4.1 ст.4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону № 168/97-ВР, що мало наслідком заниження податкових зобов`язань з ПДВ за квітень 2004 року на суму 23, 00 грн., за грудень 2004 року на 42, 00 грн., за вересень 2005 року на 2019, 00 грн., за жовтень 2005 року на 319, 00 грн., за листопад 2005 року на 2151, 00 грн., за березень 2006 року на 9240 грн., за квітень 2006 року на 2695, 00 грн. та завищено за серпень 2005 року на суму 4176, 00 грн. і за травень 2006 року - на 9240, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.08.2007 № 0009192342/0, яким донараховано податкові зобов`язання з податку на прибуток у сумі 7680, 00 грн. (в т.ч. 5120,00 грн. основний платіж, 2560,00 грн.штрафні (фінансові) санкції) та № 0009182342/0, яким донараховано податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 24734, 00 грн. (в т.ч.16489,00 грн. - основний платіж, 8245,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону визначено, що до складу валових витрат не включаються витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205) із змінами і доповненнями, внесеними наказом ДПА Українивід 13.06.2007 р. № 354 (наказ втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 20.12.2010 № 984) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Разом з тим, акт перевірки не містить посилань на певні господарські операції, фінансові результати яких були відтворені позивачем в податковому обліку з порушенням наведених норм податкового законодавства, облікові документи, на підставі яких податковий орган зробив висновок про такі порушення. Акт містить посилання лише на розбіжності між даними бухгалтерського обліку, даними декларацій та первинними документами (накладними, податковими накладними, виписками банку, актами списання) без вказівки на конкретний документ (а.с. 27). З фактичних порушень в акті зазначено лише на віднесення до валових витрат в декларації за півріччя 2004 року 1583,00 грн. вартості придбаних основних фондів (гастроемкості) у ЗАТ «Маркомпрод»у квітні 2004 на суму 1900, 00 грн., в тому числі ПДВ 316,62 грн., на яку збільшена балансову вартість основних фондів на початок розрахункового кварталу (а.с.28).

З огляду на це, суд дійшов обґрунтованого висновку про не доведення відповідачем факту заниження податкових зобов`язань з податку на прибуток, тоді як обовязок такого доведення у силу вимог частини 2 ст. 71 КАС України покладено саме на відповідача.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону № 168/97, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

При придбанні товару від ММК ім. Ілліча на суму 55440, 00 грн. згідно податкової накладної № 19 від 17.03.2006 позивач сформував податковий кредит у травні 2006 року, замість березня 2006 року. Однак вказане порушення не призвело до завищення податкового кредиту за вказаною операцією, а отже і до заниження податкових зобов`язань з ПДВ за період, за який здійснена перевірка.

Крім того, як встановлено судом, при визначенні позивачу суми податкових зобов`язань з ПДВ Жовтневою МДПІ м. Маріуполя не враховано факт завищення ПП «Гривс»суми податкових зобов`язань за серпень 2005 року суму 4176, 00 грн. та за травень 2006 року- на 9240, 00 грн., що відображено в акті перевірки (а.с. 40).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку суду.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя Донецької області залишити без задоволення, а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 та постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді:М.І. Костенко А.М. Лосєв

С.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя Є.А. Усенко