Ухвала суду № 21770914, 21.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 року м. КиївК-35420/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідачаГолубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року та постанову Господарського суду Київської області від 27.03.2008 року по справі № А18/679-07 (22-а-21455/08) за позовом Прокурора Миронівського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петровське»про стягнення 144878, 05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2007 року Прокурор Миронівського району Київської області звернувся в суд в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Миронівському районі з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петровське»про стягнення 144878,05 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 27.03.2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що проведеною прокуратурою Миронівського району перевіркою дотримання податкового законодавства при сплаті до бюджету коштів встановлено, що згідно довідки № 20/17-1/04259746 від 24.09.2007 року, складеної ДПІ у Миронівському районі, за результатами виїзної позапланової перевірки Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Петровське»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб та податку за власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період з 01.07.2004 року по 04.09.2007 року, за відповідачем рахується заборгованість по перерахуванню до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 144878, 05 грн. (податок утриманий від доходу при наданні в оренду громадянами товариству земельних ділянок (паїв).

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Утриманий податок з доходів фізичних осіб згідно п.п.8.1.2, п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 вказаного Закону податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

Відповідно до пункту 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особи, які мають статус податкових агентів зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за їх рахунок, а згідно підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону у разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента.

Відповідно до п.п.3.2.1, п.3.2 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, в тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Згідно з ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання, самостійно визначеним платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Доказів узгодження спірного податкового зобовязання позивачем надано не було.

З акту ДПІ у Миронівському районі від 24.09.2007 року вбачається, що порушення вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»СТОВ «Петровське»зобовязано сплатити податок з доходів фізичних осіб у сумі 848,16 грн. Відповідач отримав податкове повідомлення-рішення від 15.10.2007 року № 0000601702/0, яким визначено податок з доходів фізичних осіб у сумі 848,16 грн. та штрафні санкції у сумі 1696,32 грн., всього 2544,48 грн. Дані суми були сплачені відповідачем 19.10.2007 року (платіжне доручення № 75).

Тобто, довідка № 20/17-1/04259746 від 24.09.2007 року суперечить вказаному акту.

Інших доказів (виявлення чи нарахування) заборгованості відповідача, позивачем не надано.

За таких обставин та з урахуванням вимог процесуального законодавства, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2009 року та постанову Господарського суду Київської області від 27.03.2008 року по справі № А18/679-07 (22-а-21455/08) залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписКарась О.В.

підписРибченко А.О. Суддя Г.К. Голубєва