Ухвала суду № 21770854, 22.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2011 р. м. КиївК-50414/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.

Судді:Костенка М.І., Лосєва А.М.,

Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009

та постанову Господарського суду Запорізької області від 11.12.2008

у справі № 23/15/08-АП-13/128/08-АП Господарського суду Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прибій»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (ДПІ у Ленінському районі)

за участю прокурора Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009, позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі № 0005171502/0 від 03.12.2007 та № 0005181502/0 від 03.12.2007, судові витрати присуджено з Державного бюджету.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанції виходили з того, що відповідачем не доведено недоплати податкових зобов`язань з ПДВ, порушення позивачем підпункту 4.5.1 пункту 4.5 ст. 4, підпункту 7.7.2 (а) пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(Закон № 168/97-ВР) при формуванні бюджетного відшкодування у сумі 58476, 34 грн. за вересень 2007 року та не доведено завищення податкових зобов`язань з ПДВ по декларації за серпень 2007 року на суму 29166, 66 грн. Вказані висновки судів базуються на висновку судово-бухгалтерської експертизи, яка була призначена під час судового розгляду.

У касаційній скарзі ДПІ у Ленінському районі просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій з підстав неправильного застосування підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.7.2 (а) пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( Закон № 2181-III) та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що підставою для нарахування податкових зобов`язання з ПДВ та зменшення сум бюджетного відшкодування позивачу стали висновки контролюючого органу, які викладені в акті невиїзної документальної перевірки від 22.11.2007 року за № 2330/15-02/22163435. Так, податковим органом було встановлено порушення підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.7.2 (а) пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, що виразилось у тому, що позивач не включив суми коригувань податкових зобов`язань та податкового кредиту у зв`язку з поверненням передплати до податкової декларації у звітному періоді, в якому таке коригування мало місце, що призвело до заниження податкового зобов`язання у розмірі 29166, 66 грн. по декларації за серпень 2007 року та завищення бюджетного відшкодування у сумі 58479, 34 грн. по декларації за вересень 2007 року.

На підставі акта відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 03.12.2007: № 0005181502/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 40833,32 грн.( 29166,66 грн. - основний платіж та 11666,66 грн. штрафні (фінансові) санкції), та № 0005171502/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 58479, 34 грн.

У судовому процесі встановлено, що TOB «Прибій»(продавець) складено наступні Розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних: 03.03.2007 - Розрахунок № 1/1 до податкової накладної від 22.03.2007 № 1 ПСП «Агрофірма «Аврора»(покупець) у зв'язку з поверненням передплати за насіння соняшнику (платіжне доручення від 23.03.2007 № 1870 на суму -30000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 5000, 00 грн.); 07.11.2006- Розрахунок № 2/19 до податкової накладної від 05.06.06р. №19 за договором від 01.06.06 №1-06/06 з СПД ОСОБА_6 (покупець) у зв'язку з поверненням передплати за насіння соняшнику (платіжне доручення від 07.11.2006 № 75 на суму - 40000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6666, 67 грн.); 08.11.2006 - Розрахунок № 3/19 до податкової накладної від 05.06.06р. №19 за договором від 01.06.06 № 1-06/06 з СПД ОСОБА_6 (покупець) у зв'язку з поверненням передплати за насіння соняшнику (платіжне доручення від 08.11.2006р. № 1761 на суму - 105000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 17500, 00грн.).

У відповідності до підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону № 168/97-ВР якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Підпунктом «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з висновком судово-бухгалтерської експертизи від 14.10.2008 № 1283/1284-08 коригування позивачем сум податкових зобовязань за серпень 2007 року на 31142,00 грн. та за вересень 2007 року на 2145,00 грн. здійснено з дотриманням вимог пункту 5.6 Порядку заповнення та подання податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 ( у редакції наказу ДПА України від 15.06.2005 № 213, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982), а саме: на підставі повернення покупцям СПД ОСОБА_6, ТОВ «Прибій Л»та ПСП «Аврора»грошових коштів в загальній сумі 199720,98 грн., отриманих як передплата за товар (продукцію), що підтверджується виписок банку з поточного рахунку позивача, та розрахунків коригувань до податкових накладних; відємне значення чистої суми податкових зобовязань за липень 2007 року (рядок 26 декларації), перенесене до рядка 23.2 податкової декларації за серпень 2007 року, визначено без врахування розрахунків коригування суми податкових зобовязань за листопад 2006 року та за березень 2007 року на загальну суму 29166,66 грн. Експертиза здійснена на підставі документів бухгалтерського та податкового обліку (банківських виписок, касових документів, податкових накладних, розрахунків коригувань, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, декларацій з податку на додану вартість) (а.с. 46, 52-55, т. 3). Оцінка судом висновку експертизи відповідає правилам статті 86 КАС України.

Висновок суду, що відповідачем не доведено документально факту заниження податкового зобов`язання у розмірі 29166, 66 грн. по декларації за серпень 2007 року та завищення бюджетного відшкодування у сумі 58479, 34 грн. по декларації за вересень 2007, а отже і порушення норм підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.7.2 (а) пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, відповідає встановленим у справі обставинам.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 11.12.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді:М.І. Костенко А.М. Лосєв

С.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя Є.А. Усенко