Ухвала суду № 21770845, 22.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" грудня 2011 р. м. КиївК-22075/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.

Судді:Костенка М.І., Лосєва А.М.,

Островича С.Е., Степашка О.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області (Олександрійська ОДПІ)

на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009

у справі № 14/282 Господарського суду Кіровоградської області

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче об`єднання «Етал»»(ВАТ «НВО «Етал»»)

до Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2008, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Олександрійської ОДПІ № 0000082350/0 від 29.08.2007;стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «НВО «Етал»витрати по сплаті судового збору в сумі 3, 40 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що суми податкового кредиту позивача, які у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) були включені до суми бюджетного відшкодування та заявлені до повернення, підтверджуються податковими накладними, виданими його контрагентами постачальниками товарів (послуг), а не проведення зустрічних перевірок вказаних контрагентів не може бути підставою для зменшення суми податкового кредиту, задекларованого позивачем, та для позбавлення його права на бюджетне відшкодування.

У касаційній скарзі Олександрійська ОДПІ просить скасувати вказані рішення судів з підстав неправильного застосування пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

В судовому процесі встановлено, що підставою для зменшення в податковому обліку ВАТ «НВО «Етал»задекларованих сум бюджетного відшкодування ПДВ стали висновки контролюючого органу, які викладені в акті перевірки від 20.08.2007 року за № 279/23-50-05814256. Згідно вказаного акта товариство порушило норми пункту 1.8 ст.1, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, а саме: включило до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковими накладними, виданими його контрагентом, факт сплати якими ПДВ до бюджету не підтверджено через неможливість проведення зустрічних перевірок. За висновком контролюючого органу позивачем завищено податковий кредит у декларації з ПДВ за березень 2006 року на 25952,39 грн. та у декларації за жовтень 2006 року на 6993,00 грн., а також завищено відємне значення чистої суми зобовязань з ПДВ за березень 2006 року на 25952,39 грн. та за жовтень 2006 року на 6993,00 грн., що призвело до завищення задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на 32945, 39 грн.(в тому числі, за квітень 2006 року на 14958, 84 грн.; травень 2006 року на 10993, 55 грн.; листопад 2006 року 6993, 00 грн.)

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000082350/0 від 29.08.2007, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 32945, 39 грн.

У відповідності до п.1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Як свідчать наявні у справі докази, підставою для вищезазначених висновків відповідача стали операції за договором поставки №2712-1 від 27.12.2005 продукції (склотекстоліт, фоторезист, фенольно-ливарна суміш), укладеним між позивачем та ТОВ ВКФ «Анод Плюс». Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних (а.с.50-52, 99) та платіжних доручень (а.с.100-104). Факт здійснення поставки товару за вказаним договором відповідачем не оспорюється.

У відповідності до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати контрагентами такого платника сум ПДВ до бюджету, оскільки такий платник сплатив дані суми ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг).

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Олександрійської об`єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді:М.І. Костенко А.М. Лосєв

С.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя Є.А. Усенко