Ухвала суду № 21768911, 16.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2012 р. м. КиївК/9991/29836/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Леонтович К.Г., Харченка В.В.

при секретарі: Гутніченко А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Лисичанську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі №2а-498/11 за позовом прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради до приватного підприємства «Дангоб», третя особа Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Луганської області, про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації,-

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор м. Лисичанська Луганської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі виконавчого комітету Лисичанської міської ради до приватного підприємства «Дангоб», третя особа Державна податкова інспекція у м. Лисичанську, про припинення юридичної особи через визнання недійсним запису №13811020000001148 від 16 жовтня 2007 року про проведення державної реєстрації ПП «Дангоб», код 35389355, через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Прокурор обґрунтовував позовні вимоги тим, що ДПІ у м. Лисичанську встановлено, що ОСОБА_2, яка відповідно до установчих документів ПП «Дангоб»є засновником і директором цього підприємства, не мала наміру займатись підприємницькою діяльністю і невідомі особи за грошову винагороду вмовили її стати засновником і директором цього підприємства і після реєстрації всі установчі та реєстраційні документи у неї були забрані цими особами. ОСОБА_2 як директор підприємства до відповідних органів фінансову та бухгалтерську звітність не надавала, печаток і штампів підприємства не отримувала, не використовувала власних коштів або майна і до статутного фонду не вносила. ОСОБА_2 за грошову винагороду підписала установчі документи і її дії як засновника і керівника ПП «Дангбо»щодо створення підприємства не були спрямовані на реальне настання наслідків, що визначає недійсність правочину. При державній реєстрації ПП «Дангбо»до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців із-за обману були внесені фіктивні відомості. Відповідно до п.п.в п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у м. Лисичанську було складено акт №20/16 від 25.03.2010р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. У звязку з наведеним прокурор просив позов задовольнити.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року, в задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Лисичанську просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та ухвалити нове судове рішення, яким позов прокурора задовольнити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором виконавчого комітету Лисичанської міської ради проведено 16 жовтня 2007 року державну реєстрацію приватного підприємства «Дангоб», ідентифікаційний код 35389355, про що внесено запис №13811020000001148 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вказано місцезнаходження зазначеної юридичної особи Луганська обл.., місто Лисичанськ, вулиця Свердлова, будинок 354..

Державним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесена 25 грудня 2008року інформація щодо відсутності юридичної особи - приватного підприємства «Дангоб» за вказаною адресою.

Отже, до Єдиного державного реєстру внесена запис про відсутність юридичної особи ПП «Дангоб» за вказаним в Єдиному державному реєстрі її місцезнаходженням.

Правові наслідки запису в Єдиному державному реєстрі про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням регламентуються приписами ч.2ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" і є підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Прокурор звертаючись із позовом про визнання недійсним запису №13811020000001148 від 16.10.2007 про проведення державної реєстрації ПП. «Дангоб»через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, та припинення юридичної особи ПП «Дангоб», правовими підставами для такого позову визначає ч.2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. ст. 49, 60, 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, визначені частиною другою статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Такими підставами є:

- визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відповідно до частини другої статті 46 зазначеного Закону, підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є:

- визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

- здійснення діяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;

- несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

- визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

- неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності згідно з законодавством.

Згідно з пунктом 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою /позовною заявою/ про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому з Прикінцевих положень розділу VII цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

А відтак, положення пункту 17 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Враховуючи суб'єктний склад сторін та вимоги п. 4 ч.1 ст. 17 КАС України, справи про припинення юридичної особи за позовами суб'єктів владних повноважень, є справами адміністративної юрисдикції.

Пленум Верховного Суду України в пункті 12 постанови від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», розяснив, що не є корпоративними спори про визнання недійсними установчих документів господарського товариства та припинення юридичної особи, які порушуються за позовами органів Державної податкової служби України та інших суб'єктів владних повноважень, що здійснюють контроль за діяльністю товариства, а також органів, що здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 17 КАС зазначені спори віднесено до компетенції адміністративних судів як публічно-правові за зверненням суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” державний реєстратор від імені Держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Тобто, саме до функцій державного реєстратора належить вчинення реєстраційних дій і внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо припинення юридичної особи .

Отже, належним відповідачем у справі є державний реєстратор Лисичанської міської ради.

Щодо особи, в інтересах якої прокурор вправі був звернутися з позовом про припинення юридичної особи, то з аналізу норм чинного законодавства випливає, що такою особою є Державна податкова інспекція у м. Лисичанську.

Однак, прокурор звертаючись до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП «Дангоб»та припинення юридичної особи, при цьому в позовній заяві вказав неналежних сторін

Суд першої інстанції не провів в порядку ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України заміну первинних неналежних сторін на належних позивача і відповідача, що унеможливило встановлення фактичних обставин і призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Зазначена обставина відповідно до ч.2 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: