Ухвала суду № 21768868, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2012 р. м. КиївК-19389/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Гордійчук М.П., Гончар Л.Я., Конюшка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Дніпропетровської митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01квітня 2009 року у справі за позовом ТОВ фірма "Вента ЛТД" до Дніпропетровської митниці, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2008 року фірма "Вента ЛТД" звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення Дніпропетровської митниці форми “Р” від 14 лютого 2007 року № 13/6-18.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2009 року позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати зазначені вище судові рішення по справі, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача, стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи ТОВ «Вента ЛТД», за наслідками чого складений акт № 005/7/11000000/21947206 від 13.02.2007року.

Перевірка проводилась за наступними вантажними митними деклараціями: № 110000003/6/404600 від 11.04.2006 року, № 110000004/6/407569 від 09.06.2006 року.

Перевіркою встановлено відсутність виробу «засіб для зволоження очей»(свідоцтво про державну реєстрацію № 4289/2005 від 04.10.2005 року) у переліку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 року №1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість».

Після чого було прийнято відповідачем податкове повідомлення форми «Р»від 14 лютого 2007 року № 13/6-18, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість (з урахуванням штрафу) на суму 5 376,10 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідно до п.п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Відповідно до Переліку лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.12.2003 року, міститься виріб - «Розчин для догляду за контактними лінзами та аналогічними виробами»згідно з кодом УКТЗЕД 3307 90 00 00, та співпадає з кодом засобу для зволоження очей «Систейнтм».

Відповідно до листа Державної митної служби України «Щодо застосування окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.03 N 1949»№ 11/4-15/13879-ЕП від 07.12.2006 року, у разі, якщо текстовий опис та код виробу медичного призначення, визначеного в Переліку, тотожний коду та текстовому опису товару згідно УКТ ЗЕД, звільненню від оподаткування ПДВ підлягають всі товари, що належать до цього коду згідно Пояснень до УКТ ЗЕД.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити також, що пунктом 35 статті 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

За змістом пункту 10.3 статті 10 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР “Про податок на додану вартість” платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІП якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Так, згідно з цим підпунктом, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Оспорюване податкове повідомлення не є наслідком згаданих помилок, виявлених у поданій позивачем податковій декларації.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 12.09.2011 року у справі за позовом приватного підприємства “Містерія-ДК”, а також від 21.01.2011 року у справі за позовом АТЗТ “Торговий дом Астрон”.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про те, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08серпня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку, які встановлені ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.П. Гордійчук