Ухвала суду № 21767697, 01.02.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2470/3183/11

Головуючий у 1-й інстанції: Боднарюк О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю. , Сапальової Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Єврофасадбуд-2" до управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях про повернення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2011 року приватне підприємство “Єврофасадбуд-2” звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Чернівці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державного казначейства у м. Чернівці про визнання протиправною відмову УПФ України в м. Чернівці у поверненні надміру сплачених ПП “Єврофасадбуд-2”страхових внесків від 15.05.2011р. та зобов'язання відповідача повернути надміру сплачені кошти у сумі 56353,30 грн.

Позовні вимоги заявник мотивував протиправністю відмови відповідача у поверненні надмірно сплачених коштів у розмірі 56353,30 грн. по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 15.11.2011 року вказаний позов задовольнив повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

Зокрема, апелянт наголошує на тому, що п.17.11 Інструкції від 22.10.2010 року № 25-1, який передбачав повернення надміру сплачених страхових внесків виключений. Водночас, з 01.01.2011 року набрав чинності Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування”, на виконання якого розроблено Порядок від 27.09.2010 року за №21-1, який не передбачає повернення частини єдиного податку, внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.

Крім того, апелянт зауважував про те, що сплачені страхові внески в складі єдиного податку повинні повертатись податковим органом, що також не враховано судом першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні.

25.01.2012 року до суду надійшли письмові заперечення ПП “Єврофасадбуд-2”, яке стверджує про безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог скаржника, та водночас наголошуючи на правомірності висновків суду першої інстанції просив у задоволенні апеляційної скарги УПФ України у м.Чернівці відмовити, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року залишити без змін.

У звязку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП “Єврофасадбуд-2”, ідентифікаційний номер 35294410, діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 10381020000004602 від 17.07.2007 року, та взятий на облік як платник податків на загальній системі оподаткування за №6532 з 18.07.2007 року. З 27.07.2007 року перебуває на обліку як платник страхових внесків. З 01.01.2008 року перебуває на спрощеній системі оподаткування шляхом сплати єдиного податку.

Судом першої інстанції також зясовано, що 23.05.2011 року скаржником проведено позапланову перевірку ПП “Єврофасадбуд-2”, за результатами якої складено довідку №65 про результати позапланової перевірки, та встановлено, що за період з 27.07.2007 по 05.01.2011 платник повинен перерахувати до Пенсійного фонду України страхові внески в загальній сумі 25924,65 грн., а фактично платником перераховано на рахунки управління 3789,49 грн. (в т.ч. сплачено страхових внесків за ставкою 33,2% в сумі 2390,40 грн. та за ставкою 2% в сумі 1399,09 грн.) та зараховано частку єдиного податку (42%) в сумі 78488,46 грн., яка надійшла від органів Державного казначейства України. Станом на 23.05.2011 переплата страхувальника становить 56353,30 грн.

15.05.2011 року відповідач надіслав позивачу лист, в якому зазначив, що постановою Пенсійного фонду України № 25-1 від 22.10.2010 р. з Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України виключено п.17 розділу 11, яким було врегульовано питання повернення переплат. Відтак, повернення коштів, які надійшли до органів Пенсійного фонду України від органів Державного казначейства України в складі єдиного податку платнику не проводиться.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та задовольняючи позов, виходив з правомірності позовних вимог ПП “Єврофасадбуд-2” та недоведеності відповідачем, як субєктом владних повноважень правомірність своїх дій, щодо відмови у поверненні надміру сплачених страхових внесків.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до Преамбули Закону України №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”(далі Закон №1058) - цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Відповідно до п.13 ст.20 Закону №1058 суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

В розрізі наведеної норми стає зрозумілим, що повернення сум надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків проводиться у порядку визначеному правлінням Пенсійного фонду.

Такий Порядок діяв і був визначений п.17 розділу 11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1 до часу внесення змін постановою Пенсійного фонду України № 25-1 від 22.10.2010 р. згідно якої з Інструкції виключено п.17 розділу 11.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що законодавчо визначене п.13 ст.20 Закону №1058 право позивача і обов'язок апелянта не може залежати від внесених змін в підзаконні акти і ставити в залежність позивача за наявності таких змін, а відтак обґрунтованими є висновок суду першої інстанції щодо протиправності відмови скаржника у поверненні надміру сплачених страхових внесків.

Окрім вказаного вище, та законодавчого визначення, обовязок і порядок повернення надміру сплачених страхових внесків також кореспондується п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 р. N 226, згідно з яким повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Аналізуючи наведене, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника щодо відсутності правових підстав для повернення надміру сплачених страхових внесків, а також тверджень стосовно того, що сплачені страхові внески в складі єдиного податку повинні повертатись податковим органом, оскільки податковий орган не здійснює контроль за сплатою таких внесків, а такий обовязок пенсійним законодавством покладений на відповідача.

Крім того, матеріали справи підтверджують наявність станом на 23.05.2011 переплати позивачем (страхувальником) страхових внесків у сумі 56353,30 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправною відмову скаржника у поверненні надміру сплачених ПП “Єврофасадбуд-2” страхових внесків, та зобов'язання апелянта повернути надміру сплачені кошти у сумі 56353,30 грн. .

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Чернівцях залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.11.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сторчак В. Ю.

<Список >Сапальова Т.В.