Ухвала суду № 21766017, 23.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-17934/10 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.,

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддів:Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретаріМартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Босна Ел Джі»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2010р. №0000882302/0,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Босна Ел Джі» (далі Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі Відповідача) у якому просило визнати частково нечинним податкове повідомлення-рішення від 02.12.2010р. №0000882302/0 щодо донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 34777,50грн., в тому числі 23185,00грн основного платежу та 11592,50грн. штрафних санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року вимоги адміністративного позову задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.06.2010р. За результатами перевірки складено акт від 23.11.2010р. № 5316/23-22/30525505.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000882302/0 від 02.12.10р. яким за позивачем визнано суму податкового зобовязання в розмірі 51484,00грн. в тому числі 34323,00грн. основний платіж та 17161,00грн. штрафні фінансові санкції за порушення пп. 7.2.3 п. 7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 34323 грн., у тому числі за квітень 2010 року на суму 17992 грн., за червень 2010 року на суму 16331 грн.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до п. 3 порядку заповнення податкових накладних затвердженого Наказом ДПА України за №165 від 30.05.97р., порядковий номер податкової накладної відповідає порядковому номеру реєстра отриманих та виданих податкових накладних. При складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. Таким чином суд першої інстанції не вбачає порушення установленого порядку нумерації у накладних згідно яких віднесено до податкового кредиту у зазначені періоди суми сплаченого ПДВ.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові накладні, складені у відповідності до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону, а також наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення».

Відповідно до п. п. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.3.1 п. 7.3 та п. п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР - податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

При цьому податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Апеляційна інстанція, як і суд першої інстанції не погоджується з висновками податкового органу щодо безпідставності віднесення позивачем до податкового кредиту сум сплаченого ПДВ за податковими накладними виписаними ЗАТ«Київобленерго»№ 6301/К14 від 30.04.09р., № 8008/К14 від 31.05.10р., №4598/К14 від 30.03.10 р., № 9772/К14 від 30.06.10р., оскільки поняття порядковий номер податкової накладної та номер податкової накладної не є тотожними, при цьому номер податкової накладної, в разі складання такої філією чи структурним підрозділом платника податку, через дріб у чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - код (номер, шифр).

Крім того представник відповідача у судовому засіданні підтвердила, що спірні накладні оформлені з дотриманням чинного законодавства, крім літературних позначень в порядковому номері накладної, що не може бути підставою не включення до складу податкового кредиту суми ПДВ згідно цих накладних.

Таким чином колегія суддів вважає за необхідне визнати частково нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.12.2010р. №0000882302/0 щодо донарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 34777,50грн., в тому числі 23185,00грн основного платежу та 11592,50грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддяВ.Г. Усенко

судді:Г.М. Бистрик

Є.О. Сорочко

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 27.02.2012р.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М. Є.О.Сорочко