Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8946/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М
У Х В А Л А
Іменем України
"14" лютого 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Наталюк Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2011 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елпос»до Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.11.2010 №0000692301/0, -
В С Т А Н О В И В :
22.06.2011 ТОВ «Елпос»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 12.11.2010 №0000692301/0.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2011 позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання сторони не зявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Елпос», за результатами якої складено Акт №659/2301-34427923 від 29.10.2010 та винесено податкове повідомлення-рішення від 12.11.2010 №0000692304/0.
Даним ППР встановлено порушення пп. 7.2.4 п. 7.2. ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого позивачем занижено ПДВ за серпень 2009 року на суму 525687, 00 грн. у звязку з чим встановлено суму податного зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) 788530, 50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що виконання договору купівлі-продажу товарів між ТОВ «Авансел»та ТОВ «Елпос»підтверджується належними податковими накладними, які відповідачем, у порушення вимог чинного законодавства, не враховано при формуванні податкового кредиту ТОВ «Елпос».
Доводи апелянта полягають у тому, що в результаті проведеного аналізу даних податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року (вх. № 195376 від 20.09.2009) з розшифровкою податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено розбіжність між звітними даними, задекларованими ТОВ «Елпос», як покупцем товарів (робіт, послуг), та його постачальником ТОВ «Авансел».
Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з мотивами суду першої інстанції, виходячи з наступних причин.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Авансел»та ТОВ «Елпос»укладено договір купівлі-продажу товарів №34 від 01.08.2008, відповідно до якого продавцем передано товар покупцеві на умовах передплати на загальну суму 2628433,50грн. в тому числі ПДВ на загальну суму 525 687грн.
В звязку з цим ТОВ «Авансел»виписано видаткові накладні №10124 від 06.08.2009, №10123 від 04.08.2009, №10125 від 07.08.2009, №10126 від 10.08.2009, №10127 від 11.08.2009, №10128 від 12.08.2009, а також податкові накладні №5917 від 07.08.2009, №5915 від 04.08.2009, №5916 від 06.08.2009рок, №5918 від 10.08.2009, №5919 від 11.08.2009, №5920 від 12.08.2009, №5921 від 13.08.2009.
Також, встановлено, що в ході господарських операцій по договору ТОВ «Авансел»виписало податкові накладні, які внесено ТОВ «Елпос»у реєстр отриманих та виданих податкових накладних, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.
Суми податку на додану вартість по виписаних податкових накладних включено до складу податкового кредиту за серпень 2009 року та відображено в реєстрах придбання товарів (робіт, послуг) за відповідні періоди, що відповідає даним податкових декларацій з ПДВ, поданих до ДПІ у Оболонському районі м. Києва.
Як вбачається з матеріалів перевірки, ТОВ «Елпос»та ТОВ «Авансел»на момент перевірки були зареєстровані платниками ПДВ.
Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно до пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Елпос»перерахувано кошти за надані послуги, а ТОВ «Авансел»виписано належним чином оформлені податкові накладні. Доказів того, що ТОВ «Елпос»та ТОВ «Авансел»не сплачено податкові зобовязання при виконанні укладеного договору, податковим органом не надано.
З огляду на наведені положення законодавства суд дійшов висновку, що у податкового органу не було підстав для неврахування податкових накладних при формуванні позивачем податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні. Позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку розрахувався у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2009 № 2а-10082/09/2670, яка набрала законної сили, за позовом ТОВ «Авансел»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, якою позовні вимоги в цій частині задоволено.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України.
Також, згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.11.2009 № 2а-10082/09/2670 визнано незаконним акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 17.07.2009 № 411/10/15-224 про анулювання реєстрації ТОВ «Авансел»як платника податку на додану вартість, то доводи апелянта про те, що ТВО «Авансел»з 17.07.2009 не є платником податку на додану вартість є безпідставними, оскільки не відповідають дійсності.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції про те, що податковий орган дійшов невірного висновку про порушення позивачем законодавства.
Отже, апелянт в порушення вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2011 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Василенко Я.М
Судді: Кузьменко В. В. Шурко О.І.
Судове рішення № 21765779, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-8946/11/2670. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: