Ухвала суду № 21765730, 23.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3909/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіЛітвіної Н.М.

суддів:Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києвата прокуратури Шевченківського району м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень, за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарник»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень рішень, за участю прокуратури Шевченківського району м. Києва задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення №0005602303/0 від 30 липня 2010 року та №0005602303/1 від 04 листопада 2010 року, прийняті Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Києва, та прокуратура Шевченківського району м. Києва звернулися з апеляційною скаргою та просять суд скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 19 липня 2010 року ДПІ у Шевченківському районі м Києві проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Господарник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01 січня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено Акт № 1792/2303/30971302.

З Акту перевірки встановлено порушення позивачем п. п. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3, п. п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, завищення відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2008 ріку сумі 2931 607, 00 грн., заниження податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 717 132, 00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва винесені податкові повідомлення-рішення №0005602303/0 від 30 липня 2010 року та №0005602303/1 від 04 листопада 2010 року, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1442 149, 00грн., в тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями 725 017, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 06 лютого 2008 року ТОВ «Господарник» подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва Декларацію з податку на прибуток підприємства за 2007 рік, в якій товариство задекларувало загальну суму валових витрат за 2007 рік у розмірі 94 515 948, 00 грн.

У звязку з виявлення у травні 2008 року помилок у вказаній Декларації за 2007 рік, 07 травня 2008 року позивачем подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік, в якому ТОВ «Господарник» вказав невраховані ним в обчисленні валових витрат за 2007 рік витрати у розмірі 2931607,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, витрати, відображені в уточнюючому розрахунку за 2007 рік у розмірі 2 931 607, 00 грн., стосуються витрат по сплаті процентів за користування кредитними коштами отриманими від банків України, з яких: 124871,42 грн. - витрати, пов'язані з виплатою процентів за борговими зобов'язаннями в III кварталі 2007 року, 2806735,58 грн. - витрати, пов'язані з виплатою процентів за борговими зобов'язаннями в IV кварталі 2007 року., що підтверджується кредитними договорами, картками рахунків, банківськими виписками та платіжними дорученнями, копії яких залучені до матеріалів справи.

12 травня 2008 року ТОВ «Господарник» подано до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва звітну Декларацію з податку на прибуток підприємства за І кв. 2008 року в якій в рядку 04.9 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року» товариство до складу валових витрат віднесло витрати у розмірі 2 931 607, 00 грн., які виникли в попередньому звітному періоді.

Позивач подав до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік, в якому ТОВ«Господарник»вказав невраховані ним в обчисленні валових витрат за 2009 рік витрати у розмірі 127 184 404, 00 грн., з яких витрати І кварталу 2009 року 27 233 910, 00 грн., витрати II кварталу 2009 року 24 826 530, 00 грн., витрати III кварталу 2009 року 47 987 947, 00 грн., витрати IV кварталу 2009 року 27 136 017, 00 грн.; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за І квартал 2010 року, в якому ТОВ«Господарник» вказав невраховані ним в обчисленні валових витрат І квартал 2010 року витрати у розмірі 118063838,00грн., з яких витрати І кварталу 2010 року - 297160,00 грн., витрати у розмірі 117766678, 00 грн., які виникли в попередньому податковому році.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Згідно до абз. 1-3 п. 17.2. ст. 17 Закону - платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Враховуючи, що уточнюючі розрахунки за 2007 рік, 2009 рік та І квартал 2010 року були подані ТОВ «Господарник» до початку його перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, а доказів невизнання вказаних податкових розрахунків як податкової звітності не надано, в зв»язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача належних правових підстав для неврахування даних вказаних уточнюючих розрахунків при обчисленні валових витрат за відповідні податкові періоди, та завищення позивачем відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 2008 рік у сумі 2931 607, 00 грн. та про заниження податку на прибуток за 2009 рік у розмірі 717 132, 00 грн.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання ДПІ у Шевченківському районі м.Києва на подання позивачем уточнюючих розрахунків не за відповідні звітні податкові періоди, а за 2007 та 2009 роки в цілому, як на підставу для відмову у задоволенні позову, є безпідставними, оскільки за змістом п.16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»податкова декларація про прибуток за звітний період розраховується наростаючим підсумком, а відтак допущення платником податків помилки у розрахунку податкового зобовязання з податку на прибуток в одному звітному періоді зумовлює помилки у всіх наступних податкових періодах та, відповідно, обумовлює подання уточнюючих розрахунків за відповідний рік в цілому.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права..

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 01 березня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г. Коротких А. Ю. Повний текст ухвали виготовлений 01 березня 2012 року.