Ухвала суду № 21762411, 17.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2011 р.справа № 2а-10419/09/0470 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Мельника В.В.

          суддів:                     Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участі секретаря :          Шкуропадської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об’єднаня «Пульсар» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2010р. у справі № 2а-10419/09/0470 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до про Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об’єднаня «Пульсар» стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,- ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі по тексту –позивач) до Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»(далі по тексту –відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2009р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-10419/09/0470 (а.с. 1). Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідач не забезпечив працевлаштування інвалідів у відповідній кількості та не сплатив вчасно адміністративно-господарські санкції за не здійснення працевлаштування інвалідів, в результаті чого завдано значної шкоди державним інтересам. На підставі чого просить суд стягнути з Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 3266,67 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 145,41 грн.(а.с.2-3).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2010р. у справі № 2а-10419/09/0470 адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об'єднання «Пульсар»на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 3266,67 грн. (три тисячі двісті шістдесят шість гривень 67 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 145,41 грн. (сто сорок п'ять гривень 41 коп.) (суддя Чабаненко С.В..) (а.с. 18-19).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що згідно з ч.З ст. 18 цього Закону, державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Аналіз норм чинного законодавства України щодо соціальної захищеності інвалідів свідчить про те, що на підприємства покладено обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів та повідомлення центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для інвалідів.

          Відповідач –приватне підприємство «Науково-виробниче комерційне об’єднання «Пульсар», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу (а.с. 30-32), в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції від 23.03.2010р. у даній адміністративній справі та прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за невиконання або неналежне виконання обов'язку, покладеного на нього законом, однак суд дійшов помилкового висновку про правомірність застосування до ПП НВКО „Пульсар" адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, тобто за те, що за законом воно не повинно здійснювати.У зв'язку з тим, що ПП НВКО „Пульсар" виконало свій обов'язок зі створення робочого місця для працевлаштування інваліда на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами інваліда для працевлаштування.

Від позивача по справі на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Позивач, який був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду даної справи апеляційним судом, у судове засідання не з’явився, про причини своєї неявки не сповістив, з заявою про розгляд справи за його участю –не направляв.

За таких обставин колегія суддів, з урахуванням думки представника відповідача, ухвалила розглянути дану адміністративну справу у відсутність представника позивача.

Представник відповідача, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, повністю підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні, заслухавши представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Науково-виробниче комерційне об»єднання «Пульсар»відноситься до підприємств, яким відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Науково-виробниче комерційне об»єднання «Пульсар»подало Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт за 2008 рік форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів», який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 лютого 2009 року , у якому самостійно обраховано суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування у 2008 році в розмірі 3 266 грн. 67 коп. а пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі –145,41грн.(а.с.5).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем по даній адміністративній справі у добровільному порядку суму адміністративно-господарських санкцій та пеню у встановлені законом строки не сплачено.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі, врегульовано Господарським Кодексом України, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р

Відповідно до ч.З статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі - Закон) підприємства, установи, організації, фізичні особи, як використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця длі працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для низ умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування Інвалідів : звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст.19 Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як вбачається із матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача у 2008 році становила 12 осіб, що підтверджується даними звіту за формою №10-ПІ за 2008 рік (а.с.4).

Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 12 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів.

Проте, відповідачем не було працевлаштовано жодного інваліда, що підтверджується даними звіту підприємства за формою № 10-ПІ за 2008 рік (а.с.4).

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів виходила з того, що чинним у 2008 році законодавством не покладено на підприємства обов'язок по виявленню працездатних інвалідів, що бажають працювати. Крім того, обов'язок самостійно здійснити працевлаштування інвалідів не є тотожним з обов'язком щодо здійснення пошуку бажаючих працювати інвалідів, і може бути виконаний лише у випадку звернення інвалідів (чи то їх направлення центром зайнятості) до підприємства з вимогою надати роботу (відповідно до рекомендації МСЕК, кваліфікації та побажань інваліда). При цьому підприємства повинні дотримуватись встановленого законодавством порядку вжиття заходів для працевлаштування інвалідів, зокрема, направлення звітів центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»пошук роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до абзацу другого пункту 2 статті 19 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості має право одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані про наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнятих і звільнених працівників та інформацію про передбачувані зміни в організації виробництва і праці, інші заходи, що можуть призвести до вивільнення працівників.

Процедуру подання інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів центру зайнятості визначено Порядком подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою № З-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.205 року № 420 за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством.

З наданої суду ксерокопії листа Бабушкінського районного центра зайнятості м.Дніпропетровськ від 31.07.2009р. \а.с.6\ протягом 2008 року Приватне підприємство «Науково-виробниче комерційне об»єднання «Пульсар» звіти за формою № З-ПН, що затверджено наказом Мінпраці України від 19.12.2005 року № 420, до центру зайнятості не подавало.

Таким чином, Відповідач не виконав норматив для працевлаштування одного інваліда.

Відповідно до абз. З пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 р., інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991 р., підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиденний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоєчасна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Таким чином, зазначеними нормами конкретизовано передбачений статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»обов'язок підприємств надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, в частині подання такої інформації за встановленою формою, а також в частині періодичності її надання.

Отже, вказана вище інформація щомісяця подається до відповідного центру зайнятості за формою № 3-ПН, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 420 від 19.12.2005 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем звітність за формою № 3-ПН до центру зайнятості щомісячно протягом 2008 року не подавалася. Таким чином, вимоги ст..ст. 18,19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», відповідачем не виконані.

Відповідно до звіту за формою № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів»відповідач по даній адміністартивній справі за 2008 рік, середньорічна заробітна плата штатного працівника складає - 6533,33 грн.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції в сумі - 3266,67грн. та пеню в сумі - 145,41грн. до 16.04.2009 року.

Матеріали справи свідчать, що названі санкції та пеня підприємством не сплачено. Таким чином, позивачем обґрунтовано та у належному розмірі пред»явлено вимоги про стягнення з відповідача вищезазначених адміністративно-господарських санкцій та пені.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 23 березня 2010р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарг відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Науково-виробниче комерційне об»єднання «Пульсар»–залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2010р. у справі №2а-10419\09\0470 –залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено –03 січня 2012р.

Головуючий:                                                            В.В. Мельник

          Суддя:                                                            О.А. Проценко

          Суддя:                                                            Л.П. Туркіна