Постанова № 21762119, 14.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

14 лютого 2012 року           <Час проголошення >          № 2а-17802/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва

доОСОБА_1

простягнення заборгованості у розмірі 5309,36 грн. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Позивач - Державна податкова інспекція в Оболонському районі м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2011р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17802/11/2670.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має податкову заборгованість з доходів фізичних осіб на загальну суму 5309,36 грн.

Відповідач заперечень проти позову чи будь-яких клопотань суду не надав.

В судове засідання 01.02.2012 р. сторони не з’явилися, належним чином повідомлені про судове засідання.

Відповідно до частини шостої ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог ст. ст. 41, 122, 128 КАС України, суд дійшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2011 року громадянином ОСОБА_1 до ДПІ у Оболонському районі міста Києва подано декларацію про доходи, одержані за 2010 рік, в якій визначено суму доходу 73889,00 грн. Сума податку, сплаченого авансовим платежем 1441,09 грн.

Станом на час розгляду справи в суді Відповідач не сплатив податкову заборгованість –у розмірі 5309,36 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри.

Отже, сума податку, що підлягає сплаті згідно поданої декларації, становить 11083,35 грн.

З урахуванням 1441,09 грн. сплаченого авансового платежу та 4332,90 грн. сплаченого податкового зобов’язання, сума недоїмки складає 5309,36 грн.

На підставі п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України Відповідачеві було надіслано податкову вимогу №1351 від 30.03.2011 року на суму 5309,36 грн.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податковий кодекс України, зокрема п. 14.1.175 ст. 14, визначає, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають в його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, відповідно до положень законодавства України, узгоджена сума податкового зобов'язання, яка не була сплачена платником податків у визначені строки, вважається сумою податкового боргу платника податків і може бути примусово стягнена за рахунок активів платника в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу», встановлено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої до стягнення суми боргу.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 41, 69, 71, 94, 97, 112, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 податкову заборгованість загальною сумою 5309,36 грн. (п’ять тисяч триста дев’ять гривень 36 коп.) на р/р 33112341700006 УДК у м. Києві, код платежу 11010200, МФО 820019, одержувач УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ у м. Києві, код ЗКПО 26077916.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л. О. Маруліна