Постанова № 21762073, 02.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2012 року № 2а-11765/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю " Омега"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

провизнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень

№ 0000312330 від 18.03.2011 та № 0000302330 від 18.03.2011 за участю

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 220811-2 від 22.08.2011)

представника позивача: ОСОБА_2 (доручення № 7 від 01.08.2011)

представника позивача: ОСОБА_3 (доручення № 10 від 13.10.2011)

представника відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 4420/9/10-009 від 29.09.2011)

представника відповідача: ОСОБА_5 (довіреність № 5986/9/10-009 від 20.12.2011)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02.02.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень № 0000312330 від 18.03.2011 та № 0000302330 від 18.03.2011.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.08.2011 позовну заяву було залишено без руху. У встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2011 було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 19.09.2011.

У судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 21.12.2011 були допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України дали присягу, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України ознайомлені.

У судовому засіданні 02.02.2012, на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобовязання позивачу нараховані за результатами перевірки господарських операцій, проведених останнім з ТОВ "Охторг" за договором № 28/1 від 15.02.2010.

Підставою для нарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість та податку на прибуток є визнання податковим органом зазначених договорів нікчемними. У обґрунтування даного твердження податковий орган посилається на те, що за зазначеним договором поставка товарів не здійснювалась, він був складений без мети реального настання правових наслідків, з метою протиправного заниження сплати податку на додану вартість.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, з ТОВ "Охторг" дійсно було укладено договір № 28/1 від 15.02.2010, який, за твердженням позивача, мав реальний характер, та за яким було поставлено продукцію використану ним у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку за договором поставки № 0209/1 від 02.02.2009 з ТОВ «Ексіст Україна», а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні 02.02.2012 позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 19.09.2011.11. надав письмові заперечення та 03.11.2011 письмові пояснення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує наступним.

Підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення стали матеріали планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 (акт перевірки № 116/1-23-30-30383448 від 25.02.2011).

Зазначеною перевіркою, зокрема, було встановлено, що в порушення під пунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем неправомірно сформовано податковий кредит та занижено суму податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Охторг" та «Ексіст Україна», оскільки позивач в II кварталі 2010 року проводив безтоварні операції з ТОВ "Охторг" з придбання автозапчастин, які при їх оприбуткуванні протягом того ж дня реалізовувались ТОВ "Ексіст Україна", та метою здійснення зазначених операцій було зменшення валових витрат для ТОВ "Ексіст Україна", з огляду на що, правочини укладені між позивачем та зазначеними контрагентами відповідно до частини першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, а тому в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

В ході аналізу податкової звітності ПП "Охторг" встановлено відсутність будь - якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларацій з податку на прибуток можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток та в рядку 7 “амортизаційні відрахування” зазначеної декларації відсутні будь-які нарахування, з огляду на що, встановлено, що фактично відповідно до податкової звітності у ПП "Охторг" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

До ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва надійшла постанова від 14.01.2011 ГСУ МВС України про призначення позапланової перевірки ТОВ "Омега" з питань правових взаємовідносин з ПП "Охторг" в якій зазначено про те, що головним слідчим управління МВС України провадиться досудове слідство у кримінальній справі №24-162, яку порушено за ознаками складів злочинів, передбачених ст.358; ч.5 ст.191; ст.15, ч. 5 ст.191; ч.3 ст.209 ст. 205 КК України, за фактами підробки документів податкової звітності, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, внаслідок яких спричинено велику матеріальну шкоду державі, привласнення майна в особливо великих розмірах, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчиненню суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів, досудовим слідством в якій встановлено, що невстановленими особами з метою привласнення майна в особливо великих розмірах, здійснення незаконних операцій з переводу безготівкових коштів у готівку з метою прикриття незаконної діяльності створено ряд юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності, до яких зокрема, відноситься і ПП "Охторг".

Разом з зазначеною постановою до ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва було надіслано засвідчену копію протоколу допиту свідка ОСОБА_8 - керівника та засновника ПП "Охторг, який під час допиту вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності ПП "Охторг" та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь - яких осіб.

Відповідно до податкових декларацій та документів фінансової звітності товар отриманий позивачем від ПП "Охторг" в подальшому був реалізований ТОВ "Ексіст Україна".

Також перевіркою було встановлено неподання декларацій з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року та з податку на додану вартість за червень, серпень та вересень 2010 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

У період з 31.01.2011 по 18.02.2011 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва на підставі направлення № 173/23-30 від 31.01.2011 було проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Омега" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.

В ході перевірки встановлено порушення вимог підпунктів 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у результаті чого було занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 517 580,00 грн., порушення абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 2 135 119,00 грн. та порушення підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", а саме не було подано декларацію з податку на додану вартість за червень, серпень, вересень 2010 року та з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року.

До такого висновку податковий орган дійшов з наступного.

Перевіркою встановлено фінансову операцію з ознаками сумнівності при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Охторг".

Під час проведення перевірки валових витрат ТОВ "Омега" за півріччя 2010 року встановлено, що до їх складу у II кварталі 2010 року ТОВ "Омега " віднесено суму 8 540 175,0 0 грн. сформованих за рахунок придбання товарів від ПП "Охторг".

Головному бухгалтеру ТОВ "Омега" ОСОБА_2 10.02.2011 було письмово запропоновано надати до перевірки документи, що підтверджують взаємовідносини між ПП Охторг" та ТОВ" Укрземстрой" на підставі яких віднесено суму 8 540 475,00 грн. у півріччі 2010 року до складу валових витрат, які до перевірки надані не були, а в письмовому поясненні від 18.02.2011 головним бухгалтером ТОВ "Омега" ОСОБА_2 було зазначено: "документи, що запропоновані надати 10.02.2011 знаходяться у юридичній фірмі, яка нам здійснює послуги з надання та проведення юридичних консультацій". Водночас, письмовим повідомленням №4/10/23-30 від 13.01.2011 ТОВ "Омега" повідомлене про початок проведення планової перевірки з 31 січня 2011 року та про необхідність надання під час проведення перевірки у повному обсязі документів що належать до предмету перевірки.

Взаєморозрахунки між підприємствами відбувались згідно договору від 01.03.2010 про відступлення прав вимог укладеному між ПП "Охторг", ТОВ "Укрземстрой" та ТОВ "Омега" та фактично грошові кошти перераховувались ТОВ "Укрземстрой" .

ПП "Охторг" зареєстроване в ДПІ у Печерському районі м. Києва та відповідно до даних автоматизованої інформаційної системи обласного рівня має стан - 32 "до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей."

В ході аналізу податкової звітності ПП "Охторг" встановлено відсутність будь - якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, згідно поданих до ДПІ у Печерському районі м. Києва декларацій з податку на прибуток можна зробити висновок про відсутність основних засобів на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток та в рядку 7 “амортизаційні відрахування” зазначеної декларації відсутні будь-які нарахування, з огляду на що, встановлено, що фактично відповідно до податкової звітності у ПП "Охторг" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

З зазначеного податковий орган дійшов висновку про відсутність у ПП "Охторг" адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладених угодах від його імені та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру у ПП "Охторг" створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

До ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва надійшла постанова від 14.01.2011 ГСУ МВС України про призначення позапланової перевірки ТОВ "Омега" з питань правових взаємовідносин з ПП "Охторг" в якій зазначено про те, що головним слідчим управління МВС України провадиться досудове слідство у кримінальній справі №24-162, яку порушено за ознаками складів злочинів, передбачених ст.358; ч.5 ст.191; ст.15, ч. 5 ст.191; ч.3 ст.209 ст. 205 КК України, за фактами підробки документів податкової звітності, створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, внаслідок яких спричинено велику матеріальну шкоду державі, привласнення майна в особливо великих розмірах, вчинення за попередньою змовою групою осіб фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчиненню суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмивання) доходів, досудовим слідством в якій встановлено, що невстановленими особами з метою привласнення майна в особливо великих розмірах, здійснення незаконних операцій з переводу безготівкових коштів у готівку з метою прикриття незаконної діяльності створено ряд юридичних осіб, які мають ознаки фіктивності, до яких зокрема, відноситься і ПП "Охторг".

Разом з зазначеною постановою до ДПІ у Голосіївському р-ні м. Києва було надіслано засвідчену копію протоколу допиту свідка ОСОБА_8 - керівника та засновника ПП "Охторг", який під час допиту вказав, що він не має ніякого відношення до діяльності ПП "Охторг" та документи, що стосуються фінансово - господарської діяльності він не підписував та не уповноважував на це будь - яких осіб.

З наведеного податковий орган дійшов висновку про те, що правочини нібито укладені між ПП "Охторг" та ТОВ „Омега" не спричинили реального настання юридичних наслідків, крім мінімізації податкових зобов'язань, а отже відповідно до частин першої та другої статті 215, частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

До перевірки документи, що підтверджують формування валових витрат ТОВ "Омега" у ІІ кв.2010 року від ПП "Охторг" не надані, а навіть при їх наявності вони складені з порушенням статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що не дає право на включення їх до складу валових витрат підприємства.

Перевіркою показників, відображених у рядку 1 Декларацій „Операції, що оподатковуються : ставкою 20%, крім імпорту товарів", за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 у сумі 9454157,0 грн. встановлено, що на формування цих показників мали вплив здійснення операцій з оптової торгівлі автомобільною косметикою та продажу автозапчастин ТОВ "Ексіст Україна".

З зазначеного податковий орган дійшов висновку про те, що ПП "Омега" в II кварталі 2010 року проводила безтоварні операції з придбання автозапчастин, які при їх оприбуткуванні протягом того ж дня реалізовувались ТОВ "Ексіст Україна", та метою здійснення зазначених операцій було зменшення валових витрат для ТОВ "Ексіст Україна".

Також перевіркою було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Омега»не було подано декларації з податку на прибуток підприєств за І квартал 2010 року та з податку на додану вартість за червень, серпень та вересень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 116/1-23-30-30383448 від 25.02.2011.

09.03.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю “Омега” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва були подані заперечення на зазначений акт перевірки, за результатами розгляду яких листом № 3855/10/23-3011 від 15.03.2011 повідомлено про те, що висновки акту перевірки № 116/1-23-30-30383448 від 25.02.2011 залишено без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Омега” збільшено суму На підставі зазначеного акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення, якими Товариству з обмеженою відповідальністю “Омега” збільшено суму грошового зобовязання за платежем № 0000302330 від 18.03.2011 податок на додану вартість на суму 3147 485,00 грн. у тому числі штрафні санкції у розмірі 629905,00 грн. та № 0000312330 від 18.03.2011 податок на прибуток приватних підприємств на суму 2669068,75 грн., у тому числі штрафні санкції у розмірі 533949,75 грн.

30.03.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації у місті Києві скаргу на податкові повідомлення - рішення № 0000302330 від 18.03.2011 та № 0000312330 від 18.03.2011, яку рішенням про результати розгляду скарги № 5699/10/25-114 від 30.05.2011 залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення без змін.

09.06.2011 та 10.06.2011 позивачем було подано до Державної податкової адміністрації України скарги на податкові повідомлення - рішення № 0000302330 від 18.03.2011 та № 0000312330 від 18.03.2011, які рішенням про результати розгляду скарги № 13937/6/25-0115 від 02.08.2011 залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Омега” не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000302330 від 18.03.2011 та № 0000312330 від 18.03.2011 та вважаючи їх такими, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного зясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та пятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного зясування всіх обставин справи зобовязує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України однією з загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, є спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною другою статті 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Статтею 228 цього Кодексу визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.8 цієї статті. До таких обмежень, згідно з підпунктом 5.3.1 вказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності та відповідно до підпункту 5.3.9 витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону Країни “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно із підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону Країни “Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України в №1112/11/13-10 від 20.07.2010 “Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби”, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1.Встановлення факту здійснення господарської операції.

2.Встановлення спеціальної податкової правосубєктності учасників господарської операції.

3.Встановлення звязку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4.Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту судом має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Судом встановлено, що між позивачем та ПП "Охторг" було укладено договір поставки № 28/1 від 15.02.2010, предметом якого є поставка товару (авто хімія, авто косметика, автотовари), оплата за яким відповідно до договору відступлення права вимоги від 01.03.2010 здійснювалась на імя ТОВ "Укрземстрой".

В подальшому товар отриманий від ПП "Охторг" був реалізований позивачем ТОВ "Ексіст Україна" відповідно до договору поставки товару № 0209/1 від 02.02.2009.

Позивач у позовній заяві та у судових засіданнях зазначав про те, що він отримував від ТОВ "Ексіст Україна" замовлення на постачання автозапчастин із указанням місця поставки через електронну пошту, яке в подальшому передавалось ПП "Охторг", який безпосередньо передавав його постачальнику автозапчастин.

На підтвердження товарності та реальності фінансово господарських відносин за договорами № 28/1 від 15.02.2010 та № 0209/1 від 02.02.2009 позивачем надано видаткові накладні, податкові накладні, копії банківських виписок про оплату товару ТОВ «Укрземстрой», копії банківських виписок на оплату товару від ТОВ "Ексіст Україна", копії банківських виписок на оплату складських приміщень, копії договорів укладених з перевізниками (експедиторами) та акти виконаних робіт до них.

Так на підтвердження факту здійснення перевезення товару за договорами № 28/1 від 15.02.2010 та № 0209/1 від 02.02.2009 позивачем надано договір № 24/1К2/2009 -83 від 02.02.2009 з ТОВ «Рабен України»та складені до нього акти здачі - приймання робіт та податкові накладні, договір на транспортне обслуговування від 01.06.2009 укладений з ФОП ОСОБА_9 зі складене до нього актами виконаних робіт та договір № 1/10 від 01.01.2010 укладений з ПП «ОСОБА_10»зі складене до нього актами виконаних робіт, водночас з зазначених документів неможливим є встановити, перевезення якого саме товару та за якими адресами відбувалось, а відповідних транспортних документів та дорожних листів, які мали складатись відповідно до умов зазначених документів позивачем суду надано не було.

На підтвердження факту зберігання товару на складах позивачем надано суду договір про надання послуг № 1 від 01.01.2010 та складені до нього акти здачі прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні та банківськи виписки на оплату складських приміщень, водночас з зазначених документів неможливо встановити зберігання якого саме товару та протягом якого часу відбувалось.

З наданих на підтвердження здійснення оплати за договором № 28/1 від 15.02.2010 банківських виписок про оплату товару ТОВ «Укрземстрой», вбачається, що оплата проводилась за договором № 28/01 від 04.01.2010 та вони не містять жодних посилань ні на договір № 28/1 від 15.02.2010, ні на договір про відступлення права вимоги від 01.03.2010.

Водночас, відповідачем не надано суду документів на підтвердження отримання замовлень від "Ексіст Україна" та подальшої передачі таких замовлень ПП "Охторг".

Таким чином, позивачем на підтвердження реальності та фактичного виконання договорів № 28/1 від 15.02.2010 та № 0209/1 від 02.02.2009 надано видаткові та податкові накладні, водночас не надано належних доказів на підтвердження здійснення оплати за договором № 28/1 від 15.02.2010, доказів на підтвердження формування заявки за якою мала бути поставлена продукція та здійснення перевезення товару.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 253/9/10-209 від 11.01.2012 декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2010 року та за ІІ квартал 2010 року ПП "Охторг" до податкової інспекції подані не були, та відповідно до копій доданих до зазначеного листа податкових декларацій ПП "Охторг" з податку на додану вартість за квітень 2010 року та з податку на прибуток за І квартал 2010 року, зазначені декларації містять лише прочерки та нульові показники, що свідчить про те, що підприємством в зазначений період не здійснювались будь - які господарські операції.

Таким чином позивачем не надано належних документів на підтвердження здійснення поставки товару за договором № 28/1 від 15.02.2010, як і не надано доказів на підтвердження здіснення оплати за зазначеними договором, з огляду на що суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено реальність та товарність зазначеного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам позивача з контрагентом ПП "Охторг".

Відповідно до акту перевірки № 116/1-23-30-30383448 від 25.02.2011, було встановлено неподання позивачем декларацій з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року та з податку на додану вартість за червень, серпень та вересень 2010 року, позивачем заперечень чи спростувань щодо встановлення зазначеного факту ні в позовній заяві, ні в запереченнях зазначено не було.

Відповідно до абзацу 1 пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином відповідачем було правомірно винесено податкові повідомлення рішення № 0000312330 від 18.03.2011 та № 0000302330 від 18.03.2011.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень - рішень № 0000312330 від 18.03.2011 та № 0000302330 від 18.03.2011 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови складено 09.02.2012