Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
02 лютого 2012 р. № 2-а- 13827/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого Судді Архіпової С.В.
при секретарі Солуяновій Н.В.,
за участю: представника позивача Кощій О.О.,
представника відповідача- Караульна Ю.Л., Бондаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет - Агротрейд"
до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова
провизнання дій протиправними, скасування наказу та податкового повідомлення-рішення ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» , звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова та просив скасувати наказ начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, на підставі якої складений акт від 08.04.2011р. № 1314/23-506/36988641, скасувати податкове повідомлення рішення № 0001782302/0 від 28.04.2011р. про нарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 807,20 грн.
В обґрунтування заявленого позову зазначив, що податковим органом перевірку позивача проведено без достатніх на те підстав, в порушення вимог ст. 78 Податкового кодексу України, яка передбачає вичерпний перелік обставин, за наявності яких податковий орган вправі приступити до проведення позапланової перевірки платника податків.
Щодо висновків акту перевірки позивач зазначає, що, на його думку, податковий орган не наділений повноваженнями щодо встановлення законності правочину, за яким платником податку сформовано податковий кредит або податкове зобовязання з ПДВ, оскільки, як вважає позивач, дані функції віднесено до компетенції суду. За таких обставин позивач зазначає, що відповідач не мав повноважень щодо відображення в акті перевірки від 08.04.2011р. № 1314/23-506/36988641 висновків про нікчемність угод, укладених позивачем з контрагентом ТОВ «Компанія «Галон», оскільки це не віднесено до його компетенції. Таким чином акт перевірки та дії щодо її проведення не є законними.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили в його задоволенні відмовити. До суду відповідач надав письмові заперечення проти позову, згідно яких пояснив, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 2165, ст. 228 ЦК України щодо недодержання вимог зазначених норм при укладенні угод з контрагентом позивача ТОВ «Компанія «Галон». При цьому податковим органом встановлено ознаки нікчемності укладених угод, за якими в позивачем необґрунтовано сформовано податковий кредит з ПДВ. Перевірку проведено на підставі наказу начальника ДПІ у Київському районі м. Харкова від 04.04.2011р. № 922, який, як вказує відповідач, є реалізований шляхом проведення перевірки. За таких обставин, на думку відповідача, зазначений наказ не можливо скасувати в судовому порядку, як такий, що не є діючим.
Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Листом ДПІ в Київському районі м. Харкова від 21.03.2011р. № 5151/10/23-506 позивача повідомлено про необхідність надати пояснення та документальне підтвердження стосовно формування податкового кредиту за відповідні періоди та правильності формування валових витрат по контрагенту ТОВ «Компанія «Галон». Згідно зазначеного листа від позивача запитано низку документів, які запропоновано подати до податкового органу протягом 10 робочих днів є дня отримання запиту відповідно до вимог п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.
Як встановлено судом, у відповідь на запит відповідача позивачем надано лист (повідомлення) від 31.03.2011р. № 31/03 (а.с. 11-14), згідно якого повідомлено запитані відомості, а також надано витребувані документи. Про отримання зазначеного листа свідчить відбиток календарного штампу вхідної кореспонденції відповідача, факт його отримання відповідачем не заперечується.
Разом з тим, 04.04.2011р. ДПІ у Київському районі м. Харкова видано наказ № 922 про проведення позапланової перевірки ТОВ «Паритет-Агротрейд» з посиланням на приписи п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України. На підставі виданого наказу позивачу направлено повідомлення № 6542/10/23-516 від 04.04.2011р. про запрошення до органів державної податкової служби з питання визнання правомірності декларування податкових зобовязань та податкового кредиту в декларації з ПДВ за травень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року.
Також 08.04.2011р. фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова складено акт № 1314/23-506/3698864 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Паритет-Агротрейд» стосовно правомірності задекларованої суми податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Галон» за травень, листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року.
Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення позивачем ч. 1 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем з ТОВ «Компанія «Галон». Перевіркою встановлено відсутність обєктів, які підпадають під визначення ст. 3 (обєкт оподаткування та операції, що не є обєктом оподаткування), ст. 4 (база оподаткування), ст. 7 (порядок обчислення і сплати податку) Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 185.1, ст. 185 ПК України . Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобовязання та податковий кредит за травень 2010 року в сумі 42378,0 грн., листопад 2010 року в сумі 24233,84 грн., грудень 2010 року в сумі 18310,08 грн., січень 2011 року в сумі 21525,73 грн. не є дійсними. Таким чином встановлено порушення п. 3.1.1 п. 3.1 ст.3, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 807,20 грн.
За наслідками розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення № 0001782302/0 від 28.04.2011р., згідно якого позивачу нараховано грошове зобовязання з податку на додану вартість на суму 807,2 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 201,8 грн.
Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з встановленої в ході перевірки неможливості реального здійснення контрагентом позивача ТОВ «Компанія «Галон» фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності, порушення вимог ст., ст. 203,215,216,228 ЦК України щодо недодержання вимог зазначених норм в момент вчинення правочинів, укладених ТОВ «Компанія «Галон» з позивачем, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що ними обумовлені та, як наслідок, відсутність у позивача підстав для формування податкового кредиту згідно таких угод.
При цьому відповідач врахував зібрану при перевірці інформацію, що ТОВ «Компанія «Галон» в перевіреному періоді мало незначний розмір основних фондів, в звязку з чим неможливо зробити висновок про наявність в достатній кількості для здійснення господарської діяльності основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торговельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів для здійснення основного виду діяльності, а також відсутність інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного транспорту, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Компанія «Галон». Крім того, відповідачем враховано, що за рішенням власника ТОВ «Компанія «Галон» , з 04.04.2011р. розпочато процедуру ліквідації зазначеного підприємства.
Таким чином, на думку відповідача, правочини, укладені від імені ТОВ «Компанія «Галон» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави та суспільства, тобто угоди на поставку товарів, укладені між ТОВ «Компанія «Галон» та позивачем в періоді з 23.03.2010р. по 31.03.2011р. не спричинили реального настання правових наслідків та є нікчемними.
Зокрема, між зазначеними підприємствами 27.04.2010р. укладено договір поставки № 27/04-10-МО, згідно якого ТОВ «Компанія «Галон» (постачальник) зобовязувалося поставити позивачу (за договором покупець) нафтопродукти (дизпаливо), а позивач зобовязався сплатити за поставлений товар. Також 14.01.2011р. між тими самими підприємствами укладено договір поставки №14/01-11-МО, згідно умов якого ТОВ «Компанія «Галон» (постачальник) зобовязувався протягом дії договору поставляти позивачу (покупець) нафтопродукти (дизпаливо) на умовах договору, а позивач зобовязувався сплачувати поставлений товар.
Вирішуючи справу, суд виходить з того, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок врегульовані ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п.79.1 ст. 79 ПК України); документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п.79.2 ст.79).
З положень наведеної статті Податкового кодексу України слідує, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст.78 згаданого кодексу.
Таким чином, згідно приписів п.п. 78.1.1 ст. 78 ПК України підставою для проведення такої перевірки є така обставина, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливість порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
За таких обставин право податкового органу щодо проведення документальної позапланової перевірки платника податків виникає в залежності від отримання від такого платника відповіді на обовязковий запит про надання пояснень, за умови завчасного надіслання платнику податків наказу на проведення перевірки та повідомлення про її проведення з зазначенням дати проведення.
В даній справі сторонами не заперечується надіслання позивачу листа (запиту) про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Галон» від 21.03.2011р. № 5151/10/23-506, який складено з дотриманням вимог чинного законодавства та відповідно до змісту досліджуваних господарських правовідносин, оспорюваного наказу про проведення перевірки від 04.04.2011р. № 922, а також повідомлення про її проведення № 6542/10/23-516 (а.с. 15), яке містило запрошення прибути до ДПІ у Київському районі м. Харкова 08.04.2011р. для участі у проведенні перевірки та підписанні акту за наслідками її проведення. Судом встановлено, що процедуру, що передує проведенню позапланової перевірки відповідачем формально було дотримано.
Що стосується доводів позовної заяви про відсутність у відповідача права на проведення перевірки в звязку з тим, що позивачем вчасно надано відповідь на запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження, суд зауважує, що з наявної в матеріалах справи відповіді (повідомлення) на запит від 31.03.2011р. № 31/03 встановлено подання до податкового органу пояснень та їх документального підтвердження не у повному обсязі. Так, зокрема, позивачем не зазначено про наявність та не надано шляхові листи, документи залізниці або інші документи, на підставі яких проводилось переміщення товарів (п.5 запиту), не зазначено про наявність чи відсутність заборгованості між підприємством позивача та ТОВ «Компанія «Галон» (п.7 запиту).
За таких обставин податковий орган мав підстави для проведення зазначеної вище перевірки, оскільки інформацію, яка ним запитувалася, позивачем в повному обсязі не надано.
Стосовно доводів позовної заяви про відсутність компетенції відповідача щодо встановлення нікчемності правочину суд зауважує, що вони є помилковими, оскільки здійснюючи перевірку фінансово-господарської діяльності платника податків або її окремих питань, податковий орган вивчає та аналізує, крім іншого, документи бухгалтерської звітності, господарські правочини з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.
Таким чином, зазначаючи про нікчемність правочину, податковий орган не виходить за межі своїх повноважень, оскільки така нікчемність встановлена законом та визнання нікчемного правочину таким в судовому порядку не вимагається згідно приписів ч.2 ст. 215 ЦК України.
Стосовно доводів позовної заяви про відсутність підстав вважати спірні угоди, укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Галон» такими, що не спричинили реального настання правових наслідків, суд вважає їх такими, що не підтверджені доказами з огляду на наступне.
Податковим органом під час проведення перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по податкових накладних, отриманих від контрагента-постачальника ТОВ «Компанія «Галон» в звязку з укладенням вище зазначених договорів з постачання нафтопродуктів всього в сумі 106447,65 грн., у тому числі в травні 2010 року в сумі 42378,00 грн., листопаді 2010 року в сумі 24233,84 грн., в грудні 2010 року в сумі 18310,08 грн., січні 2011 року в сумі 21525,73 грн.
Податковим органом зроблено висновок про необґрунтованість віднесення наведених сум до складу податкового кредиту, оскільки діяльність контрагента позивача - ТОВ «Компанія «Галон» не мала реального характеру.
Погоджуючись з таким висновком, суд зазначає, що позивачем до суду надано копії договорів від 27.04.2010р. № 27/04-10-МО та від 14.01.2011р. № 14/01-11-МО, що укладені між позивачем та ТОВ «Компанія «Галон». Також позивачем до суду надано копії податкових накладних, виписаних в звязку з наявністю зазначених договорів.
Проте сама лише наявність виписаних податкових накладних не є підставою для визначення правильності формування податкового кредиту в разі недотримання обовязкових умов для виникнення такого права виникнення обєкту оподаткування, що передбачено тст.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що мав чинність на час виникнення частини спірних відносин та вимог ст. 185, п.п. 198.3 ст. 198 ПК України.
Суд наголошує, що податковим органом обґрунтовано поставлено під сумнів фактичне виконання вказаних угод, оскільки досліджені ним під час перевірки документи бухгалтерського обліку не відображають у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства дані господарські операції.
Позивачем до суду не надано переконливих доказів, які б свідчили про реальність здійснення укладених угод, при вирішенні справи судом таких доказів не виявлено.
Разом з тим, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» вказує, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно п.5.4.1 «Інструкції Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та облік нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України», затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типовые параметры и общин технические требования".
Крім цього, за приписами наведеної інструкції з прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму та густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою № 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°С відповідно до ГОСТ 3900.
Підпункт 7.5.6 пункту 7.5 вказаної Інструкції зазначає, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких:
перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства;
третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику.
При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передасться експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.
Підпункт 7.5.7 пункту 7.5 зазначеної Інструкції приписує, що ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.
Підпунктом 7.5.8 пункту.7.5 передбачено, що відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.
У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення.
У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємству.
Порядком виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.08.1996 року № 228/253, зазначено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту застосовуються такі типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, подорожній лист вантажного автомобіля; товарно-транспортна накладна.
Надані позивачем до суду копії товарно-транспортних накладних на дизельне пальне не містять всіх необхідних відомостей, передбачених чинним порядком. Крім того, позивачем до суду не надано посилань на технічні та технологічні можливості позивача та його контрагента ТОВ «Компанія «Галон» для здійснення поставки дизельного палива, а також паспорт якості на відвантажений нафтопродукт, іншу необхідну технічну документацію на пальне, що унеможливлює ідентифікувати подальшу реалізацію даних партій пального позивачем іншим субєктам підприємницької діяльності, про яку він вказує в своїй позовній заяві.
Доводи позивача про наявність у контрагента ТОВ «Компанія «Галон» договорів оренди ємностей для зберігання паливно-мастильних матеріалів належними доказами не підтверджено; копії договорів оренди майна, надані позивачем до суду (№5 від 01.05.2010р. та № 3 від 22.11.2010р.), укладені між ТОВ «Компанія «Галон» та ТОВ «ХАДО-Технологія», ПП «Нефтеснаб» не містять вказання яке саме майно передавалося за ними в оренду. Актів приймання-передачі майна (ємностей для зберігання ПММ) до вказаних договорів позивачем до суду не надано.
В звязку із встановленим суд відзначає, що частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
Перевіривши рішення відповідача відповідно до згаданої норми, суд відзначає, що його відповідачем як субєктом владних повноважень, прийнято у межах наданої компетенції, законно та обгрунтовано.
Відповідачем, як субєктом владних повноважень, суду в повній мірі доведено законність та обґрунтованість своїх дій щодо проведення перевірки, наказу на проведення перевірки, а також податкового повідомлення-рішення, прийнятого за її результатами.
На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРИТЕТ-АГРОТРЕЙД» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування наказу, визнання протиправними дій, скасування податкового повідомлення-рішення , - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано 07 лютого 2012 року.
Головуючий Суддя С.В. Архіпова
Судове рішення № 21761468, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 02.02.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 13827/11/2070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: