Постанова № 21761108, 13.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2012 р. № 2а-13893/11/1370

о 14 год. 53 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна», представник ОСОБА_1 (довіреність № 2130 від 23.12.2011 року), ОСОБА_2 (довіреність № 2129 від 23.12.2011)

до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області, представник ОСОБА_3 (довіреність № 173 від 28.03.2011 року)

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Профігруп України»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Стрийському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень рішень.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною камеральною перевіркою не було достовірно встановлено факт завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток. Згідно п. 1 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, норми розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств»Податкового кодексу України застосовуються починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року. При цьому, згідно п.п. 2 п. 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втрачає чинність з 1 квітня 2011 року. Відтак, порядок обчислення та сплати податку на прибуток в першому календарному кварталі 2011 року, у тому числі й порядок формування валових витрат та відємного значення обєкта оподаткування в першому календарному кварталі 2011 року, визначається саме Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»і не регулюються Податковим кодексом України.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції, яка діяла у першому кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п. 4.3. цього ж Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього ж Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно зі статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 22.4. Прикінцевих положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього ж Закону, без обмежень, встановлених цим же пунктом.

Згідно ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Таким чином, згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до витрат першого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта

оподаткування, яке виникло у 2010 році. Відтак, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року вважаються витратами першого календарного кварталу 2011 року.

Позивач також стверджує, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у першому кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року. Відповідно, пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України не містить обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат другого кварталу 2011 року, а тому вказаний пункт не встановлює порядок розрахунку об'єкта оподаткування податку на прибуток у першому кварталі 2011 року, а лише визначає порядок врахування результату розрахунку об'єкту оподаткування за підсумками першого календарного кварталу 2011 року, коли таким результатом є від'ємне значення.

Крім цього, на думку позивача, пункт 3 підрозділу 4 Перехідних положень ПК України, не містить в собі будь-яких застережень щодо зняття із валових витрат чи із результатів розрахунку об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року від'ємних значень попередніх податкових періодів. Розділ ІІІ Податкового Кодексу України, Податковий кодекс в цілому та нова форма податкової декларації також не містять будь-яких норм, правил, процедур які зобов'язують платника податків у другому кварталі 2011 року збільшувати базу оподаткування на розмір сформованих до 2011 року збитків чи не враховувати у складі витрат такі збитки.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що проведеною перевіркою встановлено, що позивачем, в декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року завищено інші витрати (р.06) на 536646,00 грн. внаслідок невірного відображення рядка 06.6 - від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового періоду в сумі 536646,00 грн., а повинно бути 0,00 грн., що призвело до завищення суми збитків на 159541,00 грн. та заниження об'єкту оподаткування на 377105,00 грн. На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 року за № 0002551501 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 159541,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 року за № 0002561501 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 86 734,00 грн.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачено, що розділ III цього ж Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим же підрозділом. Згідно пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, що п. 150.1. ст. 150 ПК України, застосовується у 2011 році з урахуванням такого - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відтак, у зв'язку із набранням 01.04.2011 року чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення на позов підтримав, просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встанови наступні обставини:

07.11.2011 року Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області проведено камеральну перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень). За результатами проведеної перевірки складено акт № 3492/15-1/31358098.

Проведеною перевіркою встановлено, що в декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року завищено інші витрати (р. 06) на 536646,00 грн. внаслідок невірного відображення рядка 06.6 відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 536646,00 грн., а повинно бути 0,00 грн., що призвело до завищення суми збитків на 159541,00 грн. та заниження обєкту оподаткування на 377105,00 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

21.11.2011 року ДПІ у Стрийському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення рішення № 0002551501, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та пункту 6 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 3492/15-1/31358098 від 07.11.2011 року, встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України у звязку з чим зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 159541,00 грн., в тому числі, сума завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в сумі 159541,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 0,00 грн.

21.11.2011 року ДПІ у Стрийському районі Львівської області прийнято податкове повідомлення рішення № 0002561501, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 та пункту 6 підрозділу 10 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України, на підставі акту перевірки № 3492/15-1/31358098 від 07.11.2011 року, встановлено порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу 20 Перехідних положень Податкового кодексу України у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств, в розмірі 86734,00 грн., в тому числі за основним платежем 86734,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 0,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 2.1. ст. 2 цього ж Кодексу, зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Кодексу, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ж Кодексом.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. цього ж Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим же Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу.

Згідно п.п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 цього ж Кодексу платник податків має право безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Згідно п. 35.3. ст. 35 цього ж Кодексу, порядок сплати податків та зборів встановлюється цим же Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно п. 36.1. ст. 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом.

Згідно п. 37.1. ст. 37 цього ж Кодексу, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.3. ст. 38 цього ж Кодексу, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим же Кодексом.

Згідно п. 150.1. ст. 150 цього ж Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу,пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представники позивача надали суду декларації з податку на прибуток підприємств за 2009, 2010 роки, перший, другий квартали 2011 року у яких у рядку 08 позивачем сформовано відємне значення обєкта оподаткування за перший квартал 2011 року в сумі 847893,00 грн., у рядку 04.9 позивач зазначив відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року в сумі 1009842,00 грн.; Додатка К1/1 до рядків 01.2, 01.5, 04.10, 04.12. та 07 Декларації; Додатка Р1 до рядка 04.6 Декларації; квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про їх прийняття.

На запитання суду представники позивача вказали, що у п. 150.1. ст. 150 ПК України йде мова про відємне значення 2010 року, тобто стосується перенесення збитків у 2012 рік, оскільки розділ ІІІ XX Перехідних положень Податкового кодексу України вступив в дію лише з 01.04.2011 року щодо визначення розміру збитків та періоду їх перенесення у наступний податковий період.

На запитання суду представник відповідача вказав, що збільшення суми податкових зобовязань зазначених в спірних податкових повідомленнях рішення виключно відємне значення за 2010 рік, про що позивачі не заперечували.

Судом не враховується обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки лише Податковим кодексом України, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядку їх узгодження і сплати. Кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу, яким також встановлено спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом, яким також встановлено підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням таких істотних умов а саме:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, тобто, законодавець визначив період виникнення відємного значення перший квартал 2011 року.

- розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто, законодавець встановив урахування відємного значення саме отриманого (а не включеного) за перший квартал 2011 року.

По суті п. 150.1. ст. 150 ПК України, встановлює, що сума від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України встановлює порядок застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України у 2011 році, що не враховано позивачем.

Позивач у спірну декларацію включив відємне значення в тому числі за 2010 рік, хоча правильно було б включити відємне значення отримане за перший квартал 2011 року.

Судом не враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог з посланням на наказ державної податкової адміністрації України за № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на час спірних правовідносин, оскільки в рядку 06.6 вказаної декларації (в тому числі поданої позивачем) зазначено: «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)», згідно примітки 4 відємне значення включається відповідно до ст. 150 розділу III ПК України.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов'язків платників податків, оскільки зазначеними нормами ПК України чітко вказано, що розрахунок об'єкта оподаткування другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого (а не включеного) платником податку за перший квартал 2011 року.

Судом також не враховуються твердження представників позивача щодо правомірності перенесення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток відповідно до Листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10/1160 від 10.11.2011 року, оскільки зміна положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок такого перенесення відємного значення обєкта оподаткування, може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Судом враховуються заперечення відповідача в частині, що від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профігруп Україна»до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень рішень, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 20.02.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя Гавдик З.В.