Постанова № 21760430, 08.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2012 року Справа № 2а/1270/428/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.

при секретарі: Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області про скасування рішення №346 від 22.12.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

10 січня 2012 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області про скасування рішення №346 від 22.12.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, 27 грудня 2012 року позивачем було отримано рішення №346 від 22.12.2012 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 38984,56грн. та пені в розмірі 69514,26грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків за жовтень 2010 року в період з 29.11.2010 року по 14.10.2011 року. Позивач вважає що зазначене рішення про застосування штрафних санкцій підлягає скасуванню та зазначає, що в рішенні відповідача була застосована норма закону який вже втратив чинність, що є безпідставною. Також в відповідності до п.5.4 «Інструкції про порядок нарахування та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» позивач за жовтень 2010 року страхові внески зобов'язан сплатити до 28 листопада 2010 року включно в розмірі 389845,70грн. Позивач страхові внески базового звітнього періоду за жовтень 2010 року в розмірі 389845,70грн. в встановлені строки сплатив що підтверджується платіжними дорученнями. За таких обставин просить скасувати рішення №346 від 22.12.2011 року про застосування штрафних фінансових санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на норми ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Інструкції, оскільки позивачем, на думку відповідача, не наведено жодної норми законодавства, яка була порушена управлінням Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області при винесенні рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд на підставі наявних у справі доказів дійшов до наступного.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 20 Закону №1058 встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Пунктом 12 зазначеної статті передбачено, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Стаття 106 Закону №1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідно до частин 8-9 статті 106 Закону №1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п.п. 9.3.2. п. 9.3 «Інструкції про порядок нарахування та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» яка затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1 , за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний базовий звітний період незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.

Відповідно до розділу 10 Інструкції, на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків (недоїмки) та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (п. 10.1.), рішення про нарахування пені посадові особи органів Пенсійного фонду виносять одночасно з прийняттям рішення про застосування фінансових санкцій, зазначених у підпункті 9.3.2 пункту 9.3 цієї Інструкції за формою згідно з додатком 14 цієї Інструкції, яке протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається страхувальнику з повідомленням про вручення (п. 10.5.).

Судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Криворізьке» зареєстроване виконавчим комітетом Брянківської міської ради від 05 вересня 2002 року за № 1385120 0000 000077 (а.с.20).

Рішенням УПФУ в м. Брянці Луганської області від 22 березня 2011 року № 346 на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» застосовано фінансові санкції та нараховано пені за несплату (неперерахування) страхувальникам страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 29 листопада 2010 року до 14 жовтня 2011 року штраф в розмірі 38984грн. 56коп. та пеня 69514грн. 26коп. (а.с.8).

Також суд вважає за необхідне зауважити, що оскаржуване рішення як спосіб реалізації владних управлінських функцій прийняті в.о. начальника управління на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» Наведену частину статті 9 статті 106 виключено на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2011 року. Таким чином, відповідачем на момент прийняття зазначеного рішення застосована неіснуюча норма Закону, що доводить безпідставність прийняття спірного рішення відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України.

За таких обставин, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Криворізьке» до управління Пенсійного фонду України в м.Брянка Луганської області про скасування рішення №346 від 22.12.2011 року задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області від 22 грудня 2011 року № 346 про застосування до Публічного акціонерного товариства «Криворізьке» штрафної санкції та нарахування пені

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Криворізьке»(ЄДРПОУ 31780403 місцезнаходження: 94101, Луганська область, м. Брянка, вул. Спасательна, 1) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 32грн.19коп. (тридцять дві гривні 19 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 10.02.2012

СуддяА.М. Каюда