Постанова № 21760234, 09.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1523/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Давиденко Т.В.

при секретаріПавленко М.С.

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Павленко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довір. від 03.01.2012 року б/н

від відповідача ОСОБА_2 довір. від 01.01.2012 року № 1-3/2009

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропіллі Донецької області

до відповідача Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель»

про стягнення суми пені в розмірі 1228 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель» про стягнення суми пені зі сплати страхових внесків в розмірі 1228 грн. 71 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що чинним законодавством України на відповідача у справі покладений обовязок нараховувати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинити втрату працездатності».

Зазначає, що під час перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків, за результатами якої складений акт від 23.12.2011 року № 196, виявлена заборгованість зі сплати страхових внесків та на суму заборгованості нарахована пеня в сумі 1228 грн. 71 коп.

Оскільки сума пені у добровільному порядку відповідачем не сплачена, просить стягнути з ДП «Добропіллявугілля» зазначену суму боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи позовної заяви, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, просив в задоволенні позовної заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ДП «Добропіллявугілля» включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій україни.

ДП «Добропіллявугілля» перебуває на обліку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області.

Відокремлений підрозділ «Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель» Державного підприємства «Добропіллявугілля» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 26352506) без права юридичної особи, місцезнаходження: 85000, Донецька область,м. Добропілля, вул. Луганського, 5.

ВП «Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель» ДП «Добропіллявугілля» взяте на облік як платник страхових внесків до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області, про що свідчить страхове свідоцтво № 0517000068 (а.с. 5).

23.12.2011 року Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області здійснена перевірка правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ВП «Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель» ДП «Добропіллявугілля», за результатами якої складений акт від 23.12.2011 року № 196 (а.с. 6).

Під час перевірки виявлена заборгованість зі сплати страхових внесків, яка ДП «Добропіллявугілля» у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно виявленого факту порушення Фондом нарахована пеня в розмірі 1228 грн. 71 коп. (а.с.).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму пені.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний нагляд у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, згідно ст. 17 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснює спеціально уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку) визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», статтею 15 якого визначено, що страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків, згідно статті 18 зазначеного Закону та ст. 18 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, підзвітна правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує, забезпечує виконання рішень правління Фонду та здійснює контроль за дотриманням страхувальниками та страховиками законів України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них.

Тобто, позивач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством відносно платників страхових внесків у сфері загальнообовязкового державного соціального страхування.

Страхувальник відповідно до ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» це роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує працю найманих працівників.

Тобто, відповідач в розумінні зазначеної норми Закону є страхувальником на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві.

Як зазначалось раніше, під час перевірки виявлена заборгованість зі сплати страхових внесків та на підставі виявленого порушення на суму заборгованості нарахована пеня в сумі 1228 грн. 71 коп., яка у добровільному порядку не сплачена.

Підставою для стягнення пені позивач визначає статтю 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка втратила чинність згідно із Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Статтею 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Зазначена норма закріплена Кодексом адміністративного судочинства України, статтею 8 якого визначено, також, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування, податки і збори; засади створення і функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус національної валюти, а також статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи.

Пунктом 1.1 рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001 «У справі за конституційним зверненням Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) розяснено, що положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Оскільки ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яка передбачала стягнення пені, на час звернення до суду втратила чинність, суд вважає, що звертаючись до суду з позовною заявою, яка містить вимогу про стягнення пені на підставі зазначеної норми Закону, позивач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому підстав для задоволення такої позовної заяви не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 2, ст. 7-14, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні позовної заяви Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Добропілля Донецької області до Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Управління по гасінню, профілактиці породних відвалів та рекультивації земель» про стягнення суми пені зі сплати страхових внесків в розмірі 1228 грн. 71 коп. відмовити.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 09.02.2012 року проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.