Постанова № 21760213, 30.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23577/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Стойки В.В.

при секретарісудового засідання Сальковій В.О.

за участю

представника позивача Родіоновій К.В.

представника відповідача Помогаєва А.В.

розглянувши позовну заяву Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державне підприємство «Дзержинськвантажтранс», звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з уточненим під час судового розгляду позовом до Костянтинівського обєднаного відділу Контрольно-ревізійного управління Донецькій області про визнання дій неправомірними. Ухвалою суду було замінено відповідача на належного - Державну фінансову інспекцію в Донецькій області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 01.01.2008 по 31.05.2011, за результатами якої було складено акт. Не погодившись з окремими питаннями, відображеними в акті ревізії позивачем на адресу Костянтинівського ОКРВ були направлені заперечення. У висновках на заперечення до акту ревізії були враховані деякі зауваження позивача та проведено перерахунок збитків по закупівлі вугілля кам*яного на суму 10066,60грн. Не погодившись з висновками на заперечення ДП «Дзержинськвантажстранс» було подано скаргу до КРУ в Донецькій області. У відповідь на розгляд скарги від 04 жовтня 2011 року всі оскаржувальні питання були залишені без задоволення, а висновки окремих питань, викладені в акт без змін. Не погодившись з висновками КРУ в Донецькій області , позивачем було подано скаргу до головного контрольно-ревізійного управління України, але й до теперішнього часу відповіді про розгляд скарги на підприємство не надійшло.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії службових осіб Костянтинівського об*єднаного контрольно-ревізійного відділу, щодо включення окремих висновків до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» за період з 01 січня 2008 року по 31 травня 2011 року №38-16/26 стосовно порушень, викладених у розділі «Закупівля за договорами» абз. 12 (стор. 47-48).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав, які викладені у письмових запереченнях. Зазначає, що дії службових осіб Костянтинівського об*єднаного контрольно-ревізійного відділу, щодо включення окремих висновків до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» за період з 01 січня 2008 року по 31 травня 2011 року №38-16/26 є правомірними.

Просив суд відмовити ДП «Дзержинськвантажтранс» у задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд встановив.

Позивач - Державне підприємство «Дзержинськвантажтранс» (ЄДРПОУ 34686338) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Дзержинської міської ради Донецької області 22 грудня 2006 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (у редакції, що діяла на час проведення ревізії позивача) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Відповідач - Державна фінансова інспекція у Донецькій області, утворено внаслідок перетворення Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на підставі Постанов Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 № 765 “Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції ”, від 20.10.2011 № 1074 “Про затвердження Порядку здійснення заходів, повязаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади ” та Наказу Головного контрольно-ревізійного управління України від 25.07.2011 № 192 “Про проведення реорганізації контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі”. Відповідач діє на підставі Положення про Державну фінансову інспекцію в Донецькій області, затвердженого Головою Державною фінансовою інспекцією України 01 грудня 2011 року.

Відповідно до п.1.2.3.1 плану роботи контрольно-ревізійного управління в Донецькій області на 2 квартал 2011 року на підставі направлень, виданих начальником Костянтинівського ОКРЕВ від 23.06.2011 №266, 267, 270, 271, 272 була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ДП «Дзержинськвантажтранс» за період з 01.01.2008 по 31.05.2011, за результатами якої було складено акт №38-16/26 від 22.07.2011р. та встановлено порушення, в тому числі :

- в порушення п.3, 5 «Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 №921, ст. 2, п.2 ст.4, п.4 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01 червня 2010 №2289-VІ (із змінами) на загальну суму 5055,41 тис.грн. (в т.ч. 2010р.- 4044435,00грн., 2011р.- 1010978,06грн.) проведено закуплю товарів без проведення тендерних, конкурсних торгів. Внаслідок недотримання вимог чинного законодавства, придбано дизпалива і вугілля кам*яного за ціною, вищою від ціни виробника та завдано збитків підприємству на суму 103664,21грн. (в т.ч. 2010-73916,76грн., 2011- 29747,45грн.), чим порушено п.8 Положення 3921 ст.3 Закону України №2289- ІV в частині здійснення закупівлі товарів за державні кошти за принципом максимальної економії та ефективності. Розрахунок визначення збитків обумовлено п.5 «Методичних рекомендацій з визначенням суми збитків у разі порушення законодавства у сфері закупівель», затвердженої наказом Головного КРУ України від 13 квітня 20110 року №89.

Позивач не погодився з викладеним в акті перевірки та надіслав заперечення на акт перевірки №38-16/26 від 22.07.2011р. окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП «Дзержинськвантажтранс» від 03 серпня 2011 року.

Костянтинівським об*єднаний контрольно-ревізійним відділом Контрольно- ревізійного управління в Донецькій області було направлено висновок на заперечення до акту ревізії 338-16/26 від 22 липня 2011 року фінансово-господарської діяльності ДП «Дзержинськвантажтранс» за період з 01 січня 2008 року по 31 травня 2011 року.

За наслідками ревізії 29 липня 2011 року Костянтинівським об*єднаний контрольно-ревізійним відділом Контрольно- ревізійного управління в Донецькій області було винесено ДП «Дзержинськвантажтранс» вимогу, відповідно до якої позивача зобов*язано усунути виявлені порушення.

Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст. 2 вказаного Закону, є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до статті 11 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні”(із змінами та доповненнями) плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Стаття 17 КАС України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 1, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд зазначає, що акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязків характер для субєктів цих відносин.

Відповідно до п. 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. N 550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.

Згідно з п. 3 цього Порядку акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати.

Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування (п. 46 зазначеного Порядку).

Пунктом 7 частини 1 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу” в Україні встановлено, що контрольно-ревізійні управління в областях мають право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Відповідно до п. 10 ч.1 зазначеної статті ті ж органи мають право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З наведених норм випливає, що юридичні наслідки у вигляді обовязку з виконання та відповідальність у разі порушення такого обовязку повязані саме з вимогами, які згідно з п. 46 наведеного вище Порядку оформлюються письмово. Акт ревізії виконує функцію з фіксації результатів проведеної ревізії, безпосередньо не змінює права та обовязки позивача, оскільки обовязковою для виконання є саме вимога, а не акт ревізії. Скасування тільки лише акту ревізії не спричинить будь-яких наслідків для позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судовому засіданні цілком доведено правомірність своїх дій при складанні акту перевірки.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На думку суду, акт ревізії фінансово-господарської діяльності від №38-16/26 від 22.07.2011р. прийнятий у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Також суд вважає, що акт ревізії сам по собі є субєктивним міркуванням фахівців контрольно-ревізійного управління, що здійснювали перевірку та зафіксували висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обовязки субєкта, якому він адресований.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії. Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб. Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію. Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що висновки, відображені в акті перевірки, не встановлюють для відповідного суб'єкта жодних прав та обов'язків. Тому оскарження позивачем висновків, відображених в акті перевірки, є неналежним способом захисту порушеного права.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог та були спростовані доводами відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням цього вимоги позивача про визнання неправомірними дій службових осіб відповідача, щодо включення окремих висновків до акту ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» за період з 01 січня 2008 року по 31 травня 2011 року №38-16/26 стосовно порушень задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 94 КАС України, з Державного бюджету України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Дзержинськвантажтранс» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про визнання дій неправомірними - відмовити в повному обсязі.

Вступна та рез0улятивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 30 січня 2012 у присутності представників сторін.

Повний текст постанови буде виготовлений 03 лютого 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.