Постанова № 21760163, 31.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р. справа № 2а/0570/492/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретаріТелешові В.О.

за участю представників сторін:

позивачаОСОБА_1 (дов.)

відповідача:ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Державної податкової інспекції у м. Торезі

до Державного підприємства «Торезантрацит»

про стягнення податкового боргу з рахунків у банках

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Торезі (надалі позивач, ДПІ у м. Торезі) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державного підприємства «Торезантрацит» (надалі відповідач, ДП «Торезантрацит») про стягнення коштів за податковим боргом з податку на додану вартість з рахунків платника податків у розмірі 10792209,00 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість за самостійно узгодженими податковими зобовязаннями, що підлягає примусовому стягненню.

До судового засідання відповідачем надана заява від 23.01.2012р. №04/01-133, за змістом якої відповідач не спростовує наявність заборгованості з податку на додану вартість, однак, посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище просить встановити порядок виконання судового рішення, шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10792209,00 грн., терміном на 120 місяців, з лютого 2012р. до січня 2022р. зі стягненням заборгованості по 89935,08 грн., щомісячно, а в січні 2022р. 89 934,48 грн.

У судовому засіданні від 31.01.2012р. представник відповідача проти позову не заперечував та підтримав заяву від 23.01.2012р. №04/01-133.

Представник позивача у судовому засіданні від 31.01.2012р. позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та не заперечував проти задоволення заяви про встановлення порядку виконання рішення шляхом розстрочення стягнення податкового боргу, про що надав відповідну заяву.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Відповідач зареєстрований у якості юридичної особи, ідентифікаційний номер 32366906, місцезнаходження: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, б.88, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А00 №294811.

Згідно розрахунку суми кредиторських вимог, станом на 05.01.2012р. у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 10571614,00 грн. на підставі податкової декларації з податку на додану вартість від 20.12.2011р. №9012779532, уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість від 05.01.2012р. № 9000024278 та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість від 05.01.2012р. № 9000026481.

Копії перелічених документів наявні у матеріалах справи.

Відповідно вимог законодавства на адресу відповідача було направлено: першу податкову вимогу від 04.06.2003р. № 1/72 та другу податкову вимогу від 08.07.2003р. № 2/80, які отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на корінцях вказаних вимог.

Таким чином, станом на 01.01.2011р. на момент звернення позивачем із цим позовом до суду, відповідач мав податковий борг, що підлягав примусовому стягненню.

Згідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Наявність податкового боргу у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується зворотним боком облікової картки платника відповідача.

На підставі наведеного, Суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих відповідача, у розмірі заявленої суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Нормою ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, як вказувалось вище, відповідачем подана заява від 23.01.2012р. №04/01-133 про встановлення порядку та способу виконання судового рішення.

Відповідно вказаної заяви, відповідач посилаючись на скрутне фінансово-матеріальне становище, просить встановити спосіб та порядок виконання судового рішення, шляхом розстрочення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 10792209,00 грн., терміном на 120 місяців, з лютого 2012р. до січня 2022р. зі стягненням заборгованості по 89935,08 грн., щомісячно, а в січні 2022р. 89 934,48 грн.

На підтвердження факту тяжкого фінансового стану відповідача, останнім надано баланс на 31.12.2010р. та на 30.06.2011р., звіт про фінансові результати за 2010р. та за перше півріччя 2011р.

Позивач щодо задоволення вказаної заяви не заперечував, про що надано узгоджений сторонами графік погашення податкового боргу.

Частиною першою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку щодо необхідності встановлення порядку виконання рішення шляхом розстрочення стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 10792209,29 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної податкової інспекції у м. Торезі до Державного підприємства «Торезантрацит» задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Торезантрацит» (ідентифікаційний номер 32366906, місцезнаходження: 86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, б.88) в рахунок погашення податкового боргу перед бюджетом грошові кошти у сумі 10792209 (десять мільйонів сімсот девяносто дві тисячі двісті девять) гривень 00 копійок (код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет України, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, рахунок №31110029700084) з рахунків Державного підприємства «Торезантрацит» у банках, що його обслуговують.

2. Заяву Державного підприємства «Торезантрацит» про встановлення порядку та способу виконання рішення задовольнити.

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 року у справі №2а/0570/492/2012 на 120 (сто двадцять) місяців, починаючи з лютого 2012 року, шляхом сплати Державним підприємством «Торезантрацит» суми боргу у розмірі 10792209 (десять мільйонів сімсот девяносто дві тисячі двісті девять) гривень 00 копійок щомісячними платежами у розмірі 89935 (вісімдесят девять тисяч девятсот тридцять пять) гривень 08 (вісім) копійок щомісячно, а в січні 2022 року 89934 (вісімдесят девять тисяч девятсот тридцять чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

3. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 31 січня 2012 року, повний текст виготовлено 2 лютого 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.