Постанова № 21760096, 26.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 р. справа № 2а/0570/21715/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 17.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарісудового засідання Сальковій В.О.

за участю

представника позивача Фінк О.Е.

представників відповідача Полякової О.Г., Іванової О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003662340 від 01.11.2011 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003662340 від 01.11.2011 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач визначив неправомірність висновків податкової інспекції про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України внаслідок включення до витрат 2-го кварталу 2011 року відємного значення податку, сформованого до 01 січня 2011 року.

Крім того, вважає, що відповідач протиправно зарахував кошти позивача до складу витрат, повязаних з виготовленням нематеріальних активів, які підлягають амортизації у загальній сумі 2707 302 грн., а саме:

- «Шахтар 75 років» у загальній сумі 1698 181,29 грн.;

- «Оголена красуня» у загальній сумі 1009 125,44 грн.,

оскільки витрати, понесені у звязку зі створенням вищезазначених передач є витратами періоду, в якому відбувався показ таких передач тому, що зазначені передачі не мали критеріїв , які б давали підстави для відображення їх у балансі позивача в якості нематеріальних активів, що мають амортизуватися.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення викладені у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, надали суду письмові заперечення від 12.12.2011р. та зазначили, що з аналізу норм ПК України слідує, що положення п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України передбачають, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'ємне оподаткування отримане суб*єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від*ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Крім того зазначили, що у порушення пп.145.1.1., 145.1.5, п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями позивачем включено до складу витрат, витрати повязані з виготовленням нематеріальних активів, які підлягають амортизації у загальній сумі 2707306,73 грн. Просили суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».

Заслухавши представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» (надалі позивач) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 08 вересня 2000 року, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 05744121 /а.с. 239,241 Т.1/.

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 465946 видами діяльності за КВЕД є діяльність у сфері радіомовлення та телебачення, інші види оптової торгівлі /а.с. 240 Т.1/.

ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2011 року, за результатами якої було складено акт №1196/23-2/05744121 від 19 жовтня 2011 року та встановлено в тому числі порушення: - пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями та п.п. 14.1.225 п.п.14.1.120 п.14.1 ст.14, п.п. 139.1.5 п.139, п.п.140.1.2 п.140.1 ст.140, п.п.145.1.1, 145.1.5 п.145.1 ст. 145, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями, підприємством завищено від*ємне значення оподаткування податком на прибуток на загальну суму 221990857грн., у т.ч. за 9 місяців 2009 року в сумі 82976грн., за 2009 рік у сумі 241864грн., за І квартал 2010 року у сумі 322864грн., за півріччя 2010 року у сумі 367930грн., за 9 місяців 2010 року у сумі 367930грн., за 2010 рік у сумі 367930грн., у І кварталі 2011 року у сумі 367930грн., у 2 кварталі 2011 р. у сумі 221990857 грн.

01 листопада 2011 року ДПІ у Ворошиловському районі міста Донецька було прийнято податкове повідомлення-рішення №0003662340 згідно з пунктом 54.2 статті 54 та пунктом 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно з пп. 5.2.1 п.5.2, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями та п.п. 14.1.225 п.п.14.1.120 п.14.1 ст.14, п.п. 139.1.5 п.139, п.п.140.1.2 п.140.1 ст.140, п.п.145.1.1, 145.1.5 п.145.1 ст. 145, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року зі змінами та доповненнями на підставі акта перевірки №1196/23-2/05744121 від 19 жовтня 2011 року встановлено порушення п.150.1 ст. 150 Податкового кодексу України ТОВ «телерадіокомпанія «Україна» зменшено суму від*ємного значення об*єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 221990857,00грн.

Порядок визначення податку на прибуток визначений розділом 3 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 року. Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. До 1 квітня 2011 року визначення обєкту оподаткування податком на прибуток відбувається на підставі положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

У статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якої протягом 2010 року діяли із врахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4. статті 22 цього закону, встановлено, що об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 22.4. Прикінцевих положень Закону в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» N 2275-VI від 20 травня 2010 року, що в частині внесених змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» набрав чинності з 01 липня 2011 року, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

На виконання статті 6 та частини 2 пункту 22.4. статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року згідно рядку 06.6. декларації позивач включив відємне значення податку за попередній звітний період в сумі 233946948 грн., а також в подальшому включив відємне значення 1 кварталу 2011 у витрати 2 кварталу 2011 в сумі 219283 550 грн.

Згідно пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, обєктом оподаткування податком є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Втім, пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначає, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Отже в Перехідних положеннях Податкового кодексу України міститься пряма вказівка щодо включення до складу валових витрат 2-го кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року.

Відповідно до статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 Податкового кодексу України, цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

Відповідно до пункту 4.4 статті 4 Податкового кодексу України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Права та обов'язки податкового органу зазначені у статтях 20, 21 Податкового кодексу України та не містять повноважень щодо звуження визначеного Податковим кодексом України об'єкту оподаткування, у тому числі щодо зменшення урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Таким чином, відповідачем протиправно зменшено суму відємного значення у сумі 219283550 грн.

Крім того, як було встановлено відповідачем в ході перевірки до складу роялті (рядок 05.1.14) додатку СВ до податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 № 9006086755 від 08.08.2011позивачем віднесено вартість створених відео програм, у загальній сумі 2707307 грн., а саме:

- «Шахтар 75 років» у загальній сумі 1698 181,29 грн.;

- «Оголена красуня» у загальній сумі 1009 125,44 грн.,

Відповідач вважає віднесення цих сум до роялті порушенням п.п.14.1.225, п.п.14.1.120 п.14.1 ст.14, п.п. 140.1.2. п.140.1 ст.140, п.п. 145.1.1, 145.1.5 п.145 ст.145 Податкового кодексу України оскільки на його думку зазначені суми є нематеріальними активами, які підлягають амортизації.

Згідно з п.п. 14.1.2. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу визначення активи - у значенні, наведеному в Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст.1 Закону України про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що активи це ресурси контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Відповідно до п.п. 14.1.120. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об'єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами;

Згідно зі ст.418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності.

Частиною 1 ст.420 Цивільного кодексу України встановлено, що до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать відеограми, передачі (програми) організацій мовлення.

Відповідно до ст. 421 Цивільного кодексу суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Отже, матеріальним активом у даному випадку можуть вважатися програми, які належать позивачу на праві інтелектуальної власності і від використання яких, він отримав чи може отримати у майбутньому економічні вигоди.

Як вбачається з матеріалів справи 04 травня 2011 Приватне акціонерне товариства «Шахтар» уклало договір з позивачем, предметом якого є надання ексклюзивного доступу до заходу для організації запису (утворення відео версії) та передачі у прямому ефірі. При цьому, позивач зобовязаний власними силами і технічними засобами , а також за власний рахунок організувати створення відео версії події і показати її в прямому ефірі на телеканалі «Україна».

Відповідно до п.3.1 зазначеного договору всі виключні майнові права інтелектуальної вартості на відео версію утворену позивачем належить Приватному акціонерному товариству «Футбольний клуб Шахтар».

Отже позивачу відео версія програми «Шахтар 75» не належить, її транслювання здійснювалась на підставі вищезазначеної угоди. При цьому, відповідачем ні в ході перевірки позивача, ні в ході судового засіданні не було доведено факту отримання прибутків від безпосередньої трансляції відео версії зазначеної програми.

Таким чином, витрати понесені позивачем при створені відео версії програми «Шахтар 75» є витратами звітного податкового періоду, в якому відбувалась єдина пряма трансляція на телеканалі позивача, що виключає можливість віднесення зазначених витрат як витрат на створення нематеріального активу, що підлягає амортизації.

30.03.2011 між Zodiak Rights Limited та Закритим акціонерним товариством “Телерадіокомпанією Україна» було укладено угоду предметом якої є ліцензія на формат програми строком дії 3 ( три) роки з 01 квітня 2011 по 31 березня 2014 р.

Згідно з пунктом 11 зазначеної угоди позивач має право створити 24 епізоди Другого сезону передачі «Оголена красуня» протягом перших 12 місяців строку ліцензії на формат ( сукупність обєктів інтелектуальної власності, в якому описується оригінальна ідея та процес створення передачі або фільму).

Право власності як на сам формат так і на саму створену позивачем передачу має Zodiak Rights Limited, оскільки без дозволу останнього позивач не має право на їх використання. Так відповідно до п.15 зазначеної угоди Zodiak Rights Limited дозволяє позивачу тільки 5 (пять) трансляцій створеної програми («Оголена красуня» ) на власних каналах.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами прямі витрати на створення програми «Оголена красуня» на час проведення перевірки склали 1009125,44 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.8 ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Отже, витрати понесені позивачем на створення продукту на основі формату отриманого у користування на підставі угоди, яка не передбачає переходу права власності на створену передачу, не формують первісну вартість нематеріального активу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як було зазначене позивачем, та не заперечувалось представниками відповідача отримання доходу від надання клієнтам телеканалу рекламних послуг відбулося під час трансляції програми «Оголена красуня», які були віднесені позивачем до доходів у податкову декларацію за другий квартал 2011, також як і відповідна собівартість створення та трансляції програми було віднесено до витрат другого кварталу 2011.

Таким чином, витрати понесені на створення програми «Оголена красуня» на основі формату, в якому описано оригінальну ідею вищезазначеної програми, отриманого на підставі угоди , що не передбачає набуття позивачем право власності на створений програмний продукт, повинні відображатися у звітному періоді, в якому відбулася перша трансляція такого програмного продукту.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, з огляду на що суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від № 0003662340 від 01 листопада 2011 року є протиправним, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 29 грн. 55 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0003662340 від 01 листопада 2011 року задовольнить в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька № 0003662340 від 01 листопада 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія Україна» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 29 грн. 55 коп.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 26 січня 2012 у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 31 січня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.