Постанова № 21759837, 31.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23072/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 15год. 25хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю

представника позивача Ломової Н.А.,

представника відповідача Кортишкова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 28256,32грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Красноармійська обєднана державна податкова інспекція, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 28256,32грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 28256,32грн., а саме:

- збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2388,73грн.;

- екологічний податок у сумі 25867,59грн.

Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати податкових зобовязань згідно податкових декларацій та податкового повідомлення-рішення про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали.

Просить суд стягнути кошти Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (86102, Донецька обл., м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул. Успенського, код ЄДРПОУ 32442610) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу у сумі 28256,32грн., а саме:

-по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2388,73грн. на р/р №33119329700073;

-по екологічному податку у сумі 3819,17грн. на р/р №3311036270003;

-по екологічному податку у сумі 17095,01грн. на р/р №33115362700056;

-по екологічному податку у сумі 4953,41грн. на р/р №33114363700056

відкриті в УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні надав заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги визнаються частково, на суму 16916,67грн., а сума 11339,65грн. не визнається у звязку з витіком шестимісячного терміну права на предявлення вимог субєктом владних повноважень на підставі абз.2 ч.2 ст.99 КАС України (внесеного Законом України від 17.11.2011 року №4054-VІ) і визнаного конституційним відповідно з Рішенням Конституційного суду №17-рп/2011 від 13.12.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 03.07.2003 року №12731200000003437, ідентифікаційний код юридичної особи 32442610, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, довідкою АБ №218371 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6,11,12), перебуває на обліку у Макіївській ОДПІ з 21.07.2003 року №153/2003 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП (а.с.10).

Відповідачем до податкового органу подані податкові декларації з екологічного податку за 1 квартал 2011 року №13114 та №13106 від 05.05.2011 року (а.с.14,16) якою нарахував податкове зобовязання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 5698,36грн. і 17073,17грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні ресурси у сумі 1822,12грн. (граничний термін сплати 20.05.2011 року), за 2 квартал 2011 року №9005385249 та № 9004568071 від 25.07.2011 року і від 11.07.2011 року (а.с.19,21) якою нарахував податкове зобовязання за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 17073,17грн. і 5698,31грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні ресурси у сумі 1672,45грн. (граничний термін сплати 20.08.2011 року).

Крім того, податковим органом було нараховано відповідачу штрафну санкцію за несвоєчасну сплату податкового зобовязання на підставі ст.126 Податкового кодексу України, про що винесене податкове повідомлення-рішення №0001151840 від 01.08.2011 року на суму 2388,73грн., яке отримано відповідачем про що є відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення. (а.с.13)

Але відповідачем узгоджене податкове зобовязання з податку не було сплачено частково, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 28256,32грн.

Вказана сума боргу також обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку по надходженням від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні обєкти, від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах станом на 31.12.2011 року. (а.с.40-47)

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податки та збори, зокрема, екологічний податок.

Згідно п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Керуючись п.240.1 ст.240 цього кодексу, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Також, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. (п.240.2 ст.240 Податкового кодексу України)

В п.249.1 ст.249 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу). Податкові агенти, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.

П.250.1 ст.250 кодексу передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по екологічному податку.

Судом встановлено, що відповідачем на час розгляду справи не сплачені суми податкових зобовязань у результаті чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 28256,38грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена податкова вимога від 31.12.2010 року №1/62 (а.с.23), яка одержана відповідачем, про що є відмітка на корінці вимоги.

Майно платника податків зареєстроване в податкову заставу, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 11.03.2011 року реєстраційний номер 10923976. (а.с.24)

Відповідачем до матеріалів справи надана бухгалтерська довідка від 25.01.2012 року №05/73 в якій зазначено, що підприємство має податковий борг по забрудненню навколишнього природного середовища станом на 25.11.2011 року 28256,32грн. (а.с.49)

Платником податків надані платіжні доручення, якими він сплачував екологічний податок за 1, 2 та 3 квартали у розмірі 17073,17грн.

У відповідності з п.87.9 ст.87 кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У звязку з чим, Красноармійська ОДПІ зараховувала кошти сплачені платником податків в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, а саме в рахунок погашення боргу минулих років.

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до статті 57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.95.3 ст.95 КАС України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Тобто стягнення коштів з рахунків банку та стягнення готівкових коштів є альтернативними видами стягнення.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на Закон України від 17.11.2011 року №4054-VІ, яким встановлено шестимісячний термін права на предявлення вимог субєктом владних повноважень, так як згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.

Так, законодавством передбачено інший термін права на звернення органів податкової служби про стягнення податкового боргу, а саме, відповідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобовязання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у звязку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобовязання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 28256,32грн. задовольнити.

Стягнути кошти Державного підприємства «Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» (86102, Донецька обл., м. Макіївка, Центрально-Міський район, вул. Успенського, код ЄДРПОУ 32442610) з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків в рахунок погашення податкового боргу у сумі 28256,32грн., а саме:

-по збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2388,73грн. на р/р №33119329700073;

-по екологічному податку у сумі 3819,17грн. на р/р №3311036270003;

-по екологічному податку у сумі 17095,01грн. на р/р №33115362700056;

-по екологічному податку у сумі 4953,41грн. на р/р №33114363700056

відкриті в УДК у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686427.

Вступну та резолютивну частину постанови ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено 31 січня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 06 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.