Постанова № 21759592, 21.02.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/522/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріЧмух ,Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Фірма "П.С.В" до Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Фінансові комерційні ініціативи" про визнання дій протиправними ВСТАНОВИВ: 05.01.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «П.С.В» (далі позивач, товариство або ТОВ «Фірма П.С.В.») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі - відповідач, податковий орган або Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) по проведенню документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фірма П.С.В.» з питань правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 року, за результатами якої складено акт №1690/23-3/36053958 від 13.05.2011р., визнати протиправними дії Лівобережної МДПІ щодо відображення в акті №1690/23-3/36053958 від 13.05.2011р. висновків про порушення «ТОВ «Фірма П.С.В.» ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) по правочинах з придбання товарів ТОВ «Фірма П,С,В,» у контрагентів постачальників та по операціях з продажу цих товарів контрагентам покупцям з контрагентами у лютому 2011 року, окрім того позивач просить зобовязати Лівобережну МДПІ м. Дніпропетровська відновити показники податкових зобовязань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту №1690/23-3/36053958 від 13.05.2011року. Позовні вимоги позивача обґрунтувані тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка від 13.05.2011р., в результаті якої було складено №1690/23-3/36053958 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фірма «П.С.В.»» з питання правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 року, була проведена посадовими особами Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська з порушенням вимог чинного законодавства та з перевищенням меж компетенції даного податкового органу, також позивач вважає, що висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються будь-якими доказами та даними господарської діяльності позивача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити. Представником відповідача було подано до суду клопотання про залишення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «П.С.В.» без розгляду.

Суд відмовив у задоволенні такого клопотання, оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Фірма «П.С.В.» перебуває в стані припинення підприємницької діяльності і не має остаточного рішення щодо припинення ТОВ «Фірма «П.С. В.».

Окрім того, адміністративний позов ТОВ «Фірма П.С.В.» підписаний представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 Як вбачається з довіреності, повноваження представнику ОСОБА_3 були надані директором ТОВ «Фірма «П.С.В» Переясловим С.В., який є повноважним керівником ТОВ «Фірма «П.С.В».

Отже, суд не знайшов підстав для залишення позовної заяви ТОВ «Фірма «П.С.В» без розгляду.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «Фірма «П.С.В.» відмовити повністю, вважають дії Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення невиїзної документальної перевірки правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності представника третьої особи на підставі наявних доказів у справі, відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.05.2011 року Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Фірма «П.С.В.» з питань правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 року, за результатами якої було складено акт перевірки №1690/23-3/36053958, в якому встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215,216 , 228 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України) по правочинах, здійснених за лютий 2011р. по взаєморозрахунках з контрагентами.

Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно акта № №1690/23-3/36053958 від 13.05.2011р. та пояснень представника позивача, позапланова перевірка ТОВ «Фірма «П.С.В.» відповідачем проведена шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС. Зі змісту акту вбачається, що порушення законодавства виявлені шляхом автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України та додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість.

При цьому у висновках акта перевірки зазначено про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1. ст.203, ст.215, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених за лютий 2011р. по ланцюгу постачання та реалізації товару. Крім того, як вбачається зі змісту акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст.228 ЦК України.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частина 5 статті 203 ЦК України передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

В акті перевірки від 13.05.2011 року не міститься будь-якого документального підтвердження стосовно фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з контрагенами, які мали місце у лютому 2011 року, висновки перевірки ґрунтуються лише на фактах без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку. Недійсність правочинів між позивачем та контрагентами не визнана в судовому порядку, у звязку з чим, факти, викладені в акті перевірки, не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та є підставою для визнання таких угод недійсними.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посадові особи органів державної податкової служби відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Згідно ст.21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що відповідачем неправомірно зроблено висновок в акті перевірки №1690/23-3/36053958 від 13.05.2011 року про нікчемність правочинів з придбання та реалізації товарів по ланцюгу ТОВ «Фірма «П.С.В», а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії Лівобережної МДПІ щодо відображення в акті №1690/23-3/36053958 від 13.05.2011р. висновків про порушення «ТОВ «Фірма П.С.В.» ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 ЦК України) підлягають задоволенню.

Позивачем заявлена вимога про визнання протиправними дій посадових осіб Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фірма П.С.В.» з питань правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні зазначив, що вказана перевірка проводилася без наявності відповідної документації та виходу на місце фактичного провадження діяльності платником податків. Окрім того, представник позивача зазначив, що перевірка, яка проводилася Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська є камеральною, оскільки відповідачем досліджувалися лише декларації і така перевірка не являється невиїзною документальною як це зазначено в акті перевірки

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки відповідно до положень Податкового кодексу України документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби. Отже, така перевірка не вимагає виходу на місце фактичного провадження діяльності платником податків.

Окрім того, згідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Отже, акт №1690/23-3/36053958 від 13.05.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Фірма «П.С.В» з питання правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за лютий 2011 року, прийнятий Лівобережною МДПІ є службовим документом, що підтверджує проведення саме документальної невиїзної перевірки як це вбачається з назви даного документу.

Стосовно вимоги позивача щодо відновлення показників податкових зобовязань та податкового кредиту, що були відкориговані на підставі акту перевірки про результати документальної невиїзної перевірки, суд також вважає за доцільне відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги, тому що вказані дії відносяться до функціональних обовязків державних податкових органів і суд не має права на свій розсуд провадити відновлення таких показників.

Таким чином, на підставі вищенаведених встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства «Фірма «П.С.В» підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «П.С.В» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Фінансові комерційні ініціативи» м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії посадових осіб Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська щодо визнання нікчемними правочинів з придбання та реалізації товарів Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «П.С.В» (код ЄДРПОУ) з контрагентами у податковому періоді - у лютому 2011 року та визнання зазначених правочинів такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених у відповідному періоді 2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 17.02.2012 року.

Суддя

Н.В. Захарчук