Постанова № 21759525, 17.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/17699/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер Агро»про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер Агро» з вимогою: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер - Агро» (код ЄДРПОУ 35985854) на загальну суму 3097,00 грн., з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер - Агро» (код ЄДРПОУ 35985854) у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер Агро» (код ЄДРПОУ 35985854), а саме:

- з податку на додану вартість в сумі 16,80 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок №31113029700009 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - ВДК у Ленінського району м. Дніпропетровська;

- з податку на прибуток сумі 3080,20 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 11020100 на рахунок №31118002700009 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - ВДК у Ленінського району м. Дніпропетровська.

В обгрунтування позову позивач зазначив, що у звязку з нарощуванням податкового боргу та відсутністю погашення самостійно задекларованих податкових зобовязань, утворився зазначений податковий борг. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав до суду письмове клопотання з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Відповідач до суду не з'явився. Судом було направлено на адресу відповідача копію ухвали про відкриття провадження у справі, судову повістку, проте конверт повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає». Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка надана позивачем в якості доказу по справі, юридична адреса відповідача не змінена. З урахуванням викладеного суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача про дату судового розгляду справи.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер - Агро» (далі іменується Відповідач) зареєстроване як юридична особа 24.06.08р., включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України за ідентифікаційним кодом 35985854, обліковується у державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем 15.11.11р. за №9011046558 до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2011р., в якій податкове зобов'язання з податку на додану вартість було визначено Відповідачем самостійно в сумі 1652,00 грн.

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначене у податкових деклараціях з податку на додану вартість за жовтень 2011р. є узгодженим з 15.11.11р., а відповідач зобов'язаний був сплатити податкове зобов'язання відповідно у строки до 26.11.11р.

Сплата Відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1652,00 грн. по строку сплати до 26.11.11р. була часткова у сумі 1636,54 грн., внаслідок чого податковий борг Відповідача з податку на додану вартість по податковим деклараціям етапом на 08.12.11р. становить 15,46 грн.

Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України на суму податкового боргу після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу з податку на додану вартість була нарахована пеня у розмірі 1,34 грн.

Судом встановлено, що Відповідачем 01.08.11р. №9005610847, 24.10.11р. №9009412434 до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надані податкові декларації з податку на прибуток за І півріччя, III квартали 2011р., в яких податкове зобов'язання з податку на прибуток було визначено Відповідачем самостійно в сумі 11856,00 грн.

Таким чином, податкове зобов'язання з податку на прибуток, самостійно визначене у податкових деклараціях з податку на прибуток І півріччя, III квартали 2011р. є узгодженим з 01.08.11, 24.10.11р., а відповідач зобов'язаний був сплатити податкове зобов'язання відповідно у строки до 19.08.11р., 19.11.11р.

Сплата Відповідачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 11856,00 грн. по строку сплати до 19.08.11р., 19.11.11р. була часткова у сумі 8881,22 грн., внаслідок чого податковий борг Відповідача з податку на прибуток по податковим деклараціям станом на 08.12.11р. становить 2974,78 грн.

Відповідно до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України на суму податкового боргу після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу з податку на прибуток була нарахована пеня у розмірі 105,42 грн.

Оскільки Відповідачем самостійно не здійснювались заходи, щодо погашення податкового боргу, державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська на підставі п. 58.3 ст.58, ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу. У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу, то така податкова вимога вважається вручена платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин не вручення.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська на виконання вищезазначеної норми Кодексу направляла податкову вимогу від 22.08.11 №859 на адресу Відповідача, а саме м. Дніпропетровськ, вул. Соснова, буд. 14, але поштовий конверт повернувся з відміткою від 13.09.11. «адресат не проживает».

Відповідно до п.126.1 ст. 126 ПК України визначено. що в разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків визначеих цим Кодексом такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу зокрема у таких розмірах, а саме при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином відповідно до вищезазначеного податкова вимога від 22.08.11р. №859 вважається врученою Відповідачу 13.09.11р.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) джерел самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу плата податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплаче сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів

Згідно п.87.2 ст.87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених і Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.п. 20.1.28 п.20.1 ст.20 ПКУ органи ДПС мають право стягувати бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог п.п.49.18.1 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податку зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

При несплаті зобовязання у встановлений строк виникає податковий борг, який згідно пп.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, становить сума грошового зобовязання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання. (Грошове зщобовязання платника податків сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобовязання та/або штрафну (фінансову) санкцію (п. 14.1.39). Податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп.14.156)).

Відповідно до вимог п.п.46.1, 46.2 ст. 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно доГосподарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

У складі фінансової звітності платник податків зазначає тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою Міністерством фінансів України.

Згідно п.п. 49.18.1, 49.18.2. 49.18.3, 49.18.4, 49.18.5 п. 49.18, 49.19, 49.20 ст. 49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків), згідно з відповідним розділом цього Кодексу, зазначена податкова декларація подається у строки, визначені пунктом 49.18 цієї статті для такого базового звітного (податкового) періоду.

Для цілей цього Кодексу під терміном "базовий звітний (податковий) період" слід розуміти перший звітний (податковий) період року, визначений відповідним розділом цього Кодексу.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до вимог п.14.1.153 ст. 14 ПКУ податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно вимог п. 58.3 ст. 58 ПКУ податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.

Відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу впорядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Отже, звернення позивача 14.12.2011р. до суду з позовом є не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючий такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам ДПС, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом Державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 20, 46, 49, 57-59, 95, 96 Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 128, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер Агро» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер - Агро» (код ЄДРПОУ 35985854) на загальну суму 3097,00 грн., з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер - Агро» (код ЄДРПОУ 35985854) у обслуговуючих банках, та за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер Агро» (код ЄДРПОУ 35985854), а саме: з податку на додану вартість в сумі 16,80 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок №31113029700009 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - ВДК у Ленінського району м. Дніпропетровська; з податку на прибуток сумі 3080,20 грн. на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 11020100 на рахунок №31118002700009 в ГУДКУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - ВДК у Ленінського району м. Дніпропетровська.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Е.О. Юрков