Постанова № 21759485, 27.12.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4244/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні

за участю:

представника позивача : ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2

про: стягнення санкцій

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м. Вінниці звернулась до суду з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення санкцій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_2 здійснює своє право на підприємницьку діяльність на підставі державної реєстрації та взятий на облік як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Вінниці.

Перевіркою (акт перевірки від 12.06.09 № 647/02/28/23/НОМЕР_1) господарської одиниці магазину, що розташований у м. Вінниці та належить відповідачу, встановлено порушення п. 1,2,13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". На підставі зазначеного акта ДПІ у м. Вінниці з посиланням на п. 1 ст. 17, ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" прийнято рішення про за стосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.06.2009 року № 0007592340 у розмірі 5980,0 грн., у звязку з чим позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача борг зі сплати штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5980 гривень.

26.10.2009 року в ході судового засідання представником відповідача заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у звязку із переглядом в Київському апеляційному адміністративному суді справи за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення.

Враховуючи, що на підставі даного рішення позивачем заявлено вимоги про стягнення у даній справі, то ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26.10.2009 року провадження у справі зупинено.

В подальшому, у звязку із прийняттям Київським апеляційним адміністративним судом ухвали від 7 вересня 2010 року, якою постанову Вінницького окружного адміністративного суду винесену 25.09.2009 року по вищезазначеній справі, залишив без змін, суд своєю ухвалою від 24 листопада 2010 року керуючись частиною пятою статті 156 КАС України поновив провадження у справі і призначив судове засідання.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Відповідно до справи № 23-414/353 (а.с.4-13) та направлення №1215/23 від 12.06.2008 Державної податкової інспекції у м. Вінниці головним державним податковим ревізором-інспекторам Гайдуком О.О. 12.06.2009 року проведена планова перевірка СПД ОСОБА_2, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

Перевірку проведено з відома і в присутності бармена ОСОБА_4

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12 червня 2009 року №647/02/28/23/НОМЕР_1, у якому встановлено порушення відповідачем пунктів 1, 2, 13, статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Відповідно до пунктів 1, 2, 13 ст. З Закону про РРО - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

13) забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Від підписання матеріалів перевірки бармен ОСОБА_4, присутній при перевірці, відмовився, про що свідчить акт № 007864 від 12.06.2009 року.(а.с. 6).

На підставі вищевказаного акта перевірки, позивачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007592340 від 19.06.2009 року, згідно якого відповідачу нараховано штрафні санкції на суму 5980,00 грн.(а.с. 5).

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО - за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

Згідно ст. 22 у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до статті 15 Закону №265 та пункту 3.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355, контроль за здійсненням субєктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення відповідно до щомісячних планів податкового органу планових перевірок та позапланових перевірок у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.

Керуючись пунктом 11 статті 11 Закону України від 04 грудня 1990 року №509 “Про державну податкову службу України”, згідно з яким, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, та відповідно до статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за виявлені порушення до субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), відповідні органи державної податкової служби України приймають рішення про застосування фінансових санкцій.

Суми зазначених фінансових санкцій, підлягають перерахуванню субєктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій (ст. 25 Закону №265).

Оскільки, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007592340 від 19.06.2009 року оскаржено відповідачем до Вінницького окружного адміністративного суду та винесено постанову від 25 вересня 2009 року, якою дане рішення залишено в силі. А, 07.09.2009 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанову Вінницького окружного адміністративного суду по справі за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування рішення залишено без змін. Тому, в силу частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов"язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно частини 2 цієї норми обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, судом встановлено, що рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0007592340 від 19.06.2009 року, на підставі якого позивачем по справі заявлено вимогу про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, є чинним, а відтак і позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо стягнення з СПД ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5980,0 грн. згідно даного рішення є обгрунтованими.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та 3аконів України, а також міжнародних договорів, згода на обов"язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вбачає законні підстави для стягнення з СПД ОСОБА_2 штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5980,00 грн. та приходить до висновку щодо задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 21000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету ( р/р 31113104700002, код платежу 3021080902, ГУ ДКУ у Вінницькій області, код ЗКПО 34701167, МФО 802015) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5980.(п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 00 коп.

3.Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено: 28.12.10

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна