Постанова № 21759341, 15.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

15 серпня 2011 р. 12:29 Справа №2а-9795/10/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста» <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача не зявився;

відповідач представник за довіреністю №11/10 від 16.03.11 р. ОСОБА_1

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим та просить скасувати податкове повідомлення рішення № 0022162301 від 27.07.10р. про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 584548,00 грн. основного платежу та 217738,2грн. штрафних санкцій, а також податкове повідомлення рішення № 0022152301/0 з податку на додану вартість у сумі 289820,00 грн. основного платежу та 140124,5 грн. штрафних санкцій,

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення рішення, відповідач дійшов неправильних висновків щодо господарської діяльності позивача щодо укладення та виконання умов договорів підряду, оренди та послуг з контрагентами.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства та необґрунтовано зроблені висновки про порушення порядку складання податкових накладних, а також про безпідставне віднесення до складу валових витрат, витрат не підтверджених належними первинними документами, та як наслідок неправомірно вказано на порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Закону України «Про податок на додану вартість», та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була здійснена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки був складений акт перевірки №9731/23-7/83077206 від 15.07.2010р. (а.с.17-29) (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення ТОВ «Декоста» пп.7.2.1 п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податку на додану вартість на суму 47855,00грн а також, вимог п.п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за період з 2009 р. по 1 квартал 2010 р. на загальну суму 93920 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ в м. Сімферополі було прийнято податкове повідомлення-рішення №0022162301/0 від 27.07.10р. (а.с.30), яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 802286,2 грн. у тому числі за основним платежем 584548,00 грн., за штрафними санкціями 217738,00грн. та податкове рішення №0022152301/0 від 27.07.10 р. яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 429944,5 грн. у тому числі за основним платежем 289820,00 грн., за штрафними санкціями 140124,5грн.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом зафіксовано, що в період часу, який перевірявся, до складу валових витрат позивачем були віднесені витрати, які не підтверджені документами, обов'язок ведення і збереження яких передбачений правилами ведення податкового обліку, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 93920грн., у т.ч. за 1 півріччя 2009р. на суму 5267,00 грн., за 9 місяців 2009р. на суму 8013,00 грн., за 2009 р. на суму 21429,00 грн. за 1 кв. 2010р. на суму 72491,00грн.

Згідно акту перевірки, такий висновок обґрунтований тим, що посадовими особами ТОВ «Декоста» до перевірки, крім актів здачі-прийому робіт (надання послуг), не були надані документи: письмовий звіт про надання послуг, який має свідчити про те, що виконавець (Фірма «Капітель-Плюс», СПП «Строитель-Плюс» та КП «Альянс») у процесі надання послуг проводив певну роботу і одержав результати, які замовник ТОВ «Декоста» може використати в діяльності, яка направлена на отримання доходу. Також, до перевірки не надавались інші первинні документи, які свідчили би про факт виконання робот Фірмою «Капітель-Плюс», КП «Альянс» та СПП «Строитель-Плюс», і підтверджували зв'язок цих витрат з господарською діяльністю ТОВ «Декоста». Відтак, дані витрати призвели до збитковості підприємства, що не відповідає дійсності.

Крім того, зазначеним Актом встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2010 р., на суму 47855 грн. Вказаний висновок зроблений на підставі виявлених порушень в оформленні податкових накладних («не відображено, яку саме роботу, послугу оказували постачальники, у якому обсязі виконувались послуги, прізвища, ім'я по батькові робітників, які оказували послугу від постачальників та згідно чого склалась сума оплати, конкретно в обсягах яких наданих послуг») (а.с. 23).

В той час, 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Правила оподаткування товарів або послуг, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

На час проведення перевірки позивача, у період що перевірявся та на час прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень рішень були чинними Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР та Закон України “Про податок на додану вартість”3 квітня 1997 року N 168/97-ВР.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до положень п.1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки позивача та прийняття податкових повідомлень-рішень), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 3.1 ст.3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Статтею 5.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.5.2.1 п. 5.2. ст.5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.3. ст. 5 даного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1. п. 11.2 ст.11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Положенням про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом МФ України № 88 від 24.05.1995, встановлено такі вимоги до первинних документів:

«Первинні документи це письмові свідоцтва, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції і її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватися з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм ».

Згідно з наведеними законодавчими нормами, документальним підтвердженням понесених витрат є належно оформлені первинні документи: видаткові накладні постачальників (у разі придбання ТМЦ), акти прийому-передачі виконаних робіт або наданих послуг (у разі придбання робіт, послуг), або податкові накладні, виписані постачальником (підрядником, виконавцем), зареєстрованим як платник ПДВ.

В матеріалах справи (а.с. 38) є копія Договору підряду № 948 від 01.03.2010 р. між ТОВ «Декоста» (Замовник) та КП «Альянс» (Підрядник). Предметом договору є проведення ремонту системи вентиляції в магазині «Яблуко» за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91. Договірна вартість ремонтних робіт визначена в сумі 177940,00 грн. (п. 3.1 Договору).

В Акті перевірки ДПІ (а.с. 24) зазначено, що нежитлові приміщення загальною площею 429,0 кв.м. на 1 поверсі 5-поверхового житлового будинку за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9 / вул. Набережна, 91, в яких розміщений вбудований магазин, придбані ТОВ «Декоста» у ЗАТ «М'ясокомбінат «Сімферопольський» за договором купівлі-продажу.

На виконання Договору підряду Підрядником виконані роботи з ремонту системи вентиляції в магазині «Яблуко» за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9 / 91, на загальну суму 177940,00 грн. (в т.ч. ПДВ 29656,67 грн.), що підтверджено Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 р. (типова форма № КБ-2в, а.с. 42 - 43) і Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2010 р. (типова форма № КБ-3, а.с. 42).

Оплата Підряднику за виконані ремонтні роботи здійснена готівкою в період з 08.04.2010 р. по 11.05.2010 р., що підтверджується фіскальними чеками КП «Альянс» на загальну суму 177940,00 грн., в т.ч. ПДВ 29656,67 грн. (а.с. 47 - 51).

Акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2010 р., що підтверджує передачу результатів виконаних робіт Замовнику, містить всі необхідні реквізити первинного бухгалтерського документа, датований 31.03.2010 р., тому він є документальним підтвердженням права ТОВ «Декоста» на валові витрати по ремонтних роботах у сумі 148283,33 грн. (177940,00 - 29656,67) в 1-му кварталі 2010 р.

В матеріалах справи (а.с. 52 - 53) також є копія Договору оренди приміщення від 01.01.2007 р. між СПП «Строитель-Плюс» (Орендодавець) та ТОВ «Декоста» (Орендар). Предметом договору є строкове платне користування (оренда) приміщень загальною площею 310,66 кв.м. за адресою м. Сімферополь, вул. Глінки / Ж. Дерюгіної, 57-в/2-а. Пунктом 2.1 Договору передбачена мета оренди використання приміщень в господарській діяльності для розміщення офісу. Пунктом 7.1 Договору на Орендаря покладено обов'язок нести всі витрати з експлуатації об'єкта оренди. Додатковою угодою від 01.01.2009 р. щомісячний розмір орендної плати встановлено в сумі 10981,83 грн.

Виконання зазначеного Договору оренди в період з квітня 2009 р. по березень 2010 р. (період перевірки ДПІ) підтверджено Актами здачі-приймання робіт на загальну суму 145775,66 грн., в т.ч. ПДВ 24295,94 грн. (а.с. 59 - 95), якими підтверджено надання Орендодавцем Орендареві послуг оренди приміщень та комунальних послуг (енерго-, водо- і газопостачання).

Оплата Орендодавцю за надані послуги здійснювалася безготівковим перерахуванням, що підтверджується платіжними дорученнями ТОВ «Декоста» на загальну суму 145294,47 грн. (а.с. 54 - 58).

Акти здачі-приймання робіт за період з квітня 2009 р. по березень 2010 р. підтверджують надання Орендареві послуг оренди, містять всі необхідні реквізити первинних бухгалтерських документів, тому вони є документальним підтвердженням права ТОВ «Декоста» на валові витрати по послугах оренди в сумі 121479,72 грн. (145775,66 24295,94) за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р.

В матеріалах справи (а.с. 96) також є копія Договору № 21/373 від 01.01.2010 р. між ТОВ «Декоста» (Замовник) та Фірмою «Капітель-Плюс» (Виконавець). Предметом цього договору є:

- участь у прийманні товарів від постачальників і при поверненні товарів

постачальникам за кількістю та якістю,

- спостереження за покупцями в торгових залах магазинів,

- спостереження за співробітниками в торгових залах магазинів, під час

приходу на роботу і після закінчення робочих змін.

Додатком № 1 до зазначеного договору (а.с. 97) визначена вартість послуг, що надаються:

- участь у прийманні товарів від постачальників і при поверненні товарів

постачальникам 11,00 грн. / люд.-год,

- спостереження за покупцями в торгових залах 12,50 грн. / люд.-год,

- спостереження за співробітниками в торгових залах магазинів, під час

приходу на роботу і після закінчення робочих змін 17,50 грн./люд.-год.

Також додатком 1 визначено місце надання послуг універсам «Яблуко» за адресою м. Сімферополь, вул. Гагаріна, 9/91, і універсам «Яблуко» за адресою м. Сімферополь, пр-т Жовтневої революції, 38.

Надання Виконавцем послуг за вказаним договором за березень 2010 р. підтверджено двостороннім Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ДК-0000002 від 31.03.2010 р. (а.с. 98) на загальну суму 127100,00 грн., в т.ч. ПДВ 21183,33 грн.

Оплата Виконавцю за послуги, надані в березні 2010 р., здійснена готівкою в період з 08.04.2010 р. по 26.04.2010 р., що підтверджується фіскальними чеками Фірми «Капітель-Плюс» на загальну суму 127100,00 грн. (а.с. 100 - 103).

Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) за березень 2010 р., що підтверджує надання послуг Замовнику, датований 31.03.2010 р., тому він є документальним підтвердженням права ТОВ «Декоста» на валові витрати по наданим послугам в сумі 105916,67 грн. (127100,00 - 21183,33) в 1-му кварталі 2010 р.

Відтак, висновки відповідача про завищення валових витрат на суму 375682 грн. і заниження податку на прибуток на суму 93920,50 грн., викладені в Акті документальної перевірки ДПІ від 15.07.2010 р., не підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Декоста».

Стосовно висновків відповідача щодо заниження податкового зобов'язання з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за березень 2010 р., суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, обєкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України “Про податок на додану вартість”, який, як зазначалося вище, діяв на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень. З положень даного закону вбачається наступне.

Пунктом 1.4. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі. Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

У пункті 4.1. ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень п.п.7.2.1 . п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що на момент подання позову, КП «Альянс», СПП «Строитель-Плюс» і Фірма «Капітель-Плюс» є зареєстрованими платниками ПДВ, мають право на виписку податкових накладних.

З наявних в матеріалах справи копій податкових накладних (а.с. 59-99) вбачається, що вони оформлені належним чином, містять усі обов'язкові реквізити, виписані зареєстрованими платниками ПДВ, відповідають усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку, тому є підставою для включення до складу податкового кредиту ПДВ в загальній сумі 75135,94 грн., в тому числі: по КП «Альянс» 29656,67 грн., по СПП «Строитель-Плюс» 24295,94 грн., по Фірмі «Капітель-Плюс» 21183,33 грн.

Визначені в Акті перевірки ДПІ (а.с. 23) порушення в оформленні податкових накладних («не відображено, яку саме роботу, послугу оказували постачальники, у якому обсязі виконувались послуги, прізвища, ім'я по батькові робітників, які оказували послугу від постачальників та згідно чого склалась сума оплати, конкретно в обсягах яких наданих послуг») не відповідають фактичним даним в податкових накладних вказано, які види робіт та послуг виконувалися постачальниками.

Слід зауважити, що вимога щодо вказання прізвищ конкретних виконавців не ґрунтується на положеннях діючого законодавства та не є обов'язковою до заповнення податкової накладної.

За таких обставин, висновки ДПІ в м. Сімферополі про донарахування ТОВ «Декоста» ПДВ в сумі 47855 грн., викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста» № 9731/23-7/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., не підтверджуються документами первинного податкового обліку ТОВ «Декоста».

Поряд з цим суд зазначає, що по справі була проведена судова економічна експертиза, до матеріалів справи долучено висновок експерта №125/10 від 19.07.2011р. (а.124-137), на вирішення судової економічної експертизи поставлені запитання чи підтверджуються документами первинного та податкового обліку ТОВ «Декоста» висновки ДПІ в м. Сімферополі, викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста» № 9731/2307/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., про донарахування ТОВ «Декоста» податку на прибуток в сумі 584548 грн. та чи підтверджуються документами первинного та податкового обліку ТОВ «Декоста» висновки ДПІ в м. Сімферополі, викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста» № 9731/2307/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р., про донарахування ТОВ «Декоста» ПДВ в сумі 289820 грн.

З даного експертного висновку вбачається, що експертом були досліджені документи ТОВ «Декоста».

Відповідно до висновку експерта №125/10 від 19.07.2011р. наданими документами бухгалтерського та податкового обліку висновки про завищення валових витрат на суму 375682 грн., заниження податку на прибуток на суму 93920,50 грн. та про донарахування ТОВ «Декоста» ПДВ в сумі 47855 грн. викладені в акті планової виїзної перевірки ТОВ «Декоста» № 9731/23-7/33077206 від 15.07.2010 р. з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2009 р. по 31.03.2010 р. не підтверджуються.

Таким чином, висновки суду підтверджуються висновком експерта №171/10 від 27.04.2011р.

Також, слід звернути увагу, що актом перевірки встановлено загальне завищення валових витрат в сумі 375682 грн. (121481 + 105917 + 148284), заниження податку на прибуток обчислено в сумі 93920,50 грн. (375682 * 25%).

В той час, в податковому повідомленні-рішенні № 0022162301/0 від 27.07.2010 р. вказана сума основного платежу 584548 грн.,

Отже, в повідомленні-рішенні № 0022162301/0 від 27.07.2010 р. нараховані податкові зобовязання, розмір яких не ґрунтується на виводах відповідного акту перевірки.

Крім того, слід зазначати, що завищення податкового кредиту перевіркою обчислено в розмірі 75392 грн., в той час, арифметична сума ПДВ від вартості робіт (послуг) цих постачальників становить 75135,94 грн. (29656,67 + 24295,94 + 21183,33).

Також, перевіркою обчислена загальна сума заниження ПДВ у розмірі 47855 грн., проте цією ж перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у сумі 75392 грн та залишок від'ємного значення за останній місяць, що передує періоду перевірки 33982 грн., відтак загальна сума заниження ПДВ має бути встановлено у розмірі 41410 грн.

В податковому повідомленні-рішенні № 0022152301/0 від 27.07.2010 р. вказана сума основного платежу 289820 грн., в той час як актом перевірки встановлено заниження чистої суми податкового зобов'язання на 47855 грн.

Відтак, в повідомленні-рішенні № 0022152301/0 від 27.07.2010 р також нараховані податкові зобовязання, розмір яких не ґрунтується на виводах відповідного акту перевірки.

Під час, судових засідань представник відповідача не надав обґрунтованих пояснень щодо вказаних розбіжностей в нарахуванні податкових зобовязань, документів на підставі яких були зроблені відповідні розрахунки суду не надав.

Суд зазначає, що Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327 затверджений Порядок, оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1.1. Порядку, цей Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Пунктом 1.2. Порядку встановлено, що невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пункт 1.7. Порядку встановлює, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпункт 2.2.11. вказаного порядку встановлює, що загальні положення акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинні містити такі дані, як інформація про документи, які використані при даній перевірці, згруповані за типами (вказати період охоплення їх перевіркою та метод - суцільний, вибірковий).

Пунктом 2.3.2. Порядку встановлено, що описова частина акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається таким чином, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно, зокрема:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Пунктом 2.3.4. Порядку встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

З положень вказаних норм вбачається, що акт перевірки є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, в звязку з чим діючим законодавством встановлений порядок оформлення результатів перевірок, якого податкові органи повинні дотримуватися.

Згідно приписів п. 1.9. ст.1 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

За таких обставин, податковий орган не має повноважень на встановлення в податковому повідомленні-рішенні податкового зобовязання, яке попереднє не було встановлено актом перевірки, на підставі якої прийнято вказане податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про те, що висновки відповідача зроблені в акті перевірки №9731/23-7/83077206 від 15.07.2010р. про не підтвердження витрат позивача первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та формування податкового кредиту не підтвердженого податковими накладними є необґрунтованими, в звязку з чим прийняті на їх підставі податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

З викладеного вище суд не приймає до уваги доводи відповідача по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному обсязі 19.08.2011р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0022152301/0 від 27.07.10р. про нарахування податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 289820,00грн. основного платежу та 140124,5 грн. штрафних санкцій.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0022162301 від 27.07.10р. про нарахування податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі 584548,00 грн. основного платежу та 217738,2грн. штрафних санкцій.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Декоста» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гагаріна/Набережна імені 60 років СРСР, 9/91) 3,40грн. судового збору та 6800 грн. витрат на проведення судової економічної експертизи.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя підпис Маргарітов М.В.

<Текст >