Рішення № 21756295, 06.03.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-300/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №137К від 13.08.2008 року в сумі 12929,58 доларів США, що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/189 від 21.05.2009 року еквівалентно 98523 грн. 40 коп., посилаючись на те, що 13.08.2008 року відповідач ОСОБА_1 отримав в позивача кредит в розмірі 12000 доларів США з терміном погашення до 13.08.2013 року зі сплатою 15% річних за час фактичного користування кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 08.05.2009 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 12929,58 доларів США, що еквівалентно 98523 грн. 40 коп., а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 11714,49 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 462,99 долари США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 96,25 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 8,91 доларів США, штраф (фіксована частина) в розмірі 32,81 долари США, штраф (процентна складова) в розмірі 614,13 доларів США. Умовами договору встановлено, що внаслідок порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У випадку порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань, передбачених умовами кредитного договору, є правом банку згідно договору застави майна звернути стягнення на предмет застави незалежно від настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань за кредитним договором. ОСОБА_2 як майновий поручитель ОСОБА_1 відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

Представник позивача Рокетська С.В. в судове засідання не зявилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 65, 66). Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положення ст. 169 ЦПК України суд вважав можливим розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого заставою, умовами якого передбачено право заставодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

13 серпня 2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №137К (а.с. 5 зв.-8), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 12000 доларів США та зобов'язався погасити кредит до 12.08.2013 року. Умовами п. 4.1. кредитного договору (а.с. 6 зв.) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 15% річних за час фактичного користування кредитними коштами. При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту п. 4.3. договору визначено, що позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 40% від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Згідно п. 4.4. кредитного договору (а.с. 6 зв.) відповідач зобов'язався повертати кредитні кошти та проценти за користування коштами щомісячно, вносячи їх відповідно до графіку погашення 10 числа кожного поточного місяця.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №137К від 13.08.2008 року (а.с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до п. 6.1. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню у розмірі 0,2% від суми непогашеного платежу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за котрий сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.6. кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобовязань, передбачених даним договором, більш ніж на 120 днів, у звязку з чим банк буде змушений звернутися до суду, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн.+5% від суми позову.

Згідно п. 2.3.3. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобовязань за договором при порушенні позичальником якого-небудь із зобовязань, передбачених умовами даного договору.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 08.05.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №137К від 13.08.2008 року (а.с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 12929,58 доларів США, що еквівалентно 98523 грн. 40 коп., а саме: заборгованість за кредитом в розмірі 11714,49 доларів США, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 462,99 долари США, заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 96,25 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 8,91 доларів США, штраф (фіксована частина) в розмірі 32,81 долари США, штраф (процентна складова) в розмірі 614,13 доларів США.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 13.08.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 13.08.2008 року укладено договір застави рухомого майна (а.с. 10-11), відповідно до п. 6 якого відповідач передав у заставу ЗАТ КБ “ПриватБанк” транспортний засіб марки FRUEHAUF TF34C1, 1995 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 13.12.2008 року належить ОСОБА_2.

Згідно п. 9 договору застави рухомого майна заставна вартість предмету застави складає 65407 грн. 50 коп. Відповідно до п. 15.1 вказаного договору у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами (на праві вищого пріоритету).

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави встановлений ст. 591 ЦК України.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави та стягнення судових витрат задоволити.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №137К від 13.08.2008 року, укладеним між Закритим акціонерним товариством комерційний банк “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк”, та ОСОБА_1, в сумі 98532 грн. 40 коп., що відповідно до службового розпорядження НБУ №417/189 від 21.05.2009 року еквівалентно 12929,58 доларам США, на предмет застави згідно договору застави рухомого майна від 13.08.2008 року - транспортний засіб марки FRUEHAUF TF34C1, 1995 року випуску, білого кольору, шасі (кузов, рама) НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 13.12.2008 року належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю с. Королівка Тлумацького району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Королівка Тлумацького району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя с. Королівка Тлумацького району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 985 грн. 23 коп. витрат по оплаті судового збору і 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Горейко М.Д.