Рішення № 21756293, 06.03.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-188/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстрації, стягнення судових витрат.

Ухвалою суду від 26.05.2009 року позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит на предмет іпотеки та стягнення судових витрат роз'єднано з позовними вимогами про виселення та зняття з реєстрації.

Позивач обґрунтував позовні вимоги тим, що згідно договору про іпотечний кредит №IFIWG40000007018 від 21.05.2008 року відповідач отримав у позивача грошові кошти в сумі 100 000 гривень з терміном погашення до 21.05.2018 року зі сплатою 22,08% річних за час фактичного користування кредитом та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов договору про іпотечний кредит. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 06.03.2009 року за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 102 569 грн. 14 коп., в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 98 663 грн. 69 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 3 875 грн. 96 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 29 грн. 49 коп. Умовами договору встановлено, що наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Договір про іпотечний кредит, укладений з ОСОБА_1, забезпечений іпотекою. Положеннями іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя у випадку невиконання іпотекодавцем зобовязань, а також в інших випадках, передбачених цим договором, задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Представник позивача Рокетська С.В. в судове засідання не зявилася, подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причину неявки суду не повідомив.

З урахуванням положення ст. 169 ЦПК України суд вважав можливим розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник із кредитного договору, забезпеченого іпотекою, умовами якого передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечену вимогу в один із передбачених договором способів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

21 травня 2008 року між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит №IFIWG40000007018 (а.с. 4 зв.-7), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 100 000 грн. та зобов'язався погасити кредит до 21.05.2018 року. Умовами п. 1.1. договору про іпотечний кредит (а.с. 4 зв.) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 22,08% річних за час фактичного користування кредитними коштами. Згідно п. 2.4. договору відповідач зобовязався здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 2093 грн. 36 коп. до 21 числа кожного місяця.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_1 систематично порушував строки та розмір погашення кредиту і сплати процентів, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором про іпотечний кредит №IFIWG40000007018 від 21.05.2008 року (а.с. 4).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

В силу дії ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

При порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту та процентів пунктом 6.4. договору про іпотечний кредит визначено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник (відповідач) зобов'язанаий сплатити банку (позивачу) пеню у розмірі 0,15% від суми непогашеного платежу, але не менше 1 гривні за кожен день прострочки.

Згідно п. 5.2.4. банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в частині або в цілому, сплати відсотків за час фактичного користування кредитом та інших платежів у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобовязань за договором.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 06.03.2009 року проведено розрахунок заборгованості за договором про іпотечний кредит №IFIWG40000007018 від 21.05.2008 року (а.с. 4), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед банком за кредитними зобов'язаннями в розмірі 102 569 грн. 14 коп., в тому числі заборгованість за кредитом в розмірі 98 663 грн. 69 коп., заборгованість по відсотках за користування кредитом в розмірі 3 875 грн. 96 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в розмірі 29 грн. 49 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором про іпотечний кредит відповідачем не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного договору про іпотечний кредит від 21.05.2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено іпотечний договір №IFIWG40000007018 (а.с. 8-11), згідно п. 1.1. якого останній передав в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру №63, загальною площею 23,9 кв.м., житловою площею 12,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить відповідачу ОСОБА_1 на підставі Договору дарування квартири від 30.11.2007 року за реєстровим №4-2926.

Пунктом 3.2. сторони визначили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобовязання в цілому або в частині, а також у випадках, передбачених цим договором, договором про іпотечний кредит або чинним законодавством, іпотекодаржатель має право задовольнити свої вимоги у повному обсязі за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому договором та чинним законодавством.

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про іпотеку”, якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобовязання забезпеченого заставою, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). За рахунок предмета застави, іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави, іпотеки встановлений ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом звернення стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит на предмет іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 589, 590, 591, 610, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 33, 39 Закону України “Про іпотеку”, ст. 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення судових витрат задоволити.

Звернути стягнення заборгованості за договором про іпотечний кредит №IFIWG40000007018 від 21.05.2008 року, укладеним між між ЗАТ КБ “ПриватБанк”, в подальшому назву якого змінено на ПАТ КБ “ПриватБанк”, та ОСОБА_1, в сумі 102 569 грн. 14 коп. на предмет іпотеки однокімнатну квартиру №63, загальною площею 23,9 кв.м., житловою площею 12,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1, яка згідно Договору дарування квартири від 30.11.2007 року за реєстровим №4-2926, належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю та жителю АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України “Про іпотеку”.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк”, місцезнаходження якого: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, з зарахуванням на р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 1025 грн. 69 коп. витрат по оплаті судового збору і 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів через Івано-Франківський міський суд з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Горейко М.Д.