Вирок № 21743567, 17.02.2012, Ставищенський районний суд Київської області

Справа №: 1024/338/2012

Провадження № 1/1024/13/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2012 року смт.Ставище

Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.

при секретарі: Яременко І.Ю.,

за участю прокурора: Чугаєва В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не одруженого, працюючого слюсарем-випробувальником філії ДП «Антонов»м. Київ, освіта базова вища, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 06.11.2011 року, близько 03 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, та керуючи, автомобілем „М 2140” д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_2, рухався з невстановленою слідством швидкістю по вул. Жовтневій в с. Попружна Ставищенського району Київської області в напрямку виїзду з вказаного населеного пункту. При цьому ОСОБА_1, керуючи автомобілем „М 2140” д.н.з. НОМЕР_1, який, згідно висновку автотехнічної експертизи № 1 А від 23.01.2012 року, знаходився в технічно справному стані, під час вибору швидкості руху не врахував дорожню обстановку і темну пору доби, у звязку з чим повертаючи на ліво не впорався з керуванням і зїхав з проїжджої частини на узбіччя смуги по ходу руху автомобіля та допустив зіткнення з деревом.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_3, отримала тілесні ушкодження у вигляді забою лівої виличної області та закритого перелому крила здухвинної кістки зправа, які, згідно висновку судово-медичного експерта № 187/Д від 02.12.2011 року, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що не є небезпечними для життя в момент заподіяння, а пасажир автомобіля ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани правої надбрівної дуги, забою грудної клітини, закритої травми живота з гематомою лівої долі печінки, садно правого колінного суглобу, які, згідно висновку судово-медичного експерта № 196/Д від 16.12.2011 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоровя більше 21 дня та такі, що не являються небезпечними для життя в момент заподіяння.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а саме: п.1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоровю громадян, наносити матеріальні збитки; п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.2.9. Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння; п.12.1. При виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен врахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, який перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух; п.12.3. При виникненні перешкоди чи небезпеки для руху, які водій обєктивно спроможний виявити, він повинен негайно прийняти міри до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу чи безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди.

Вказані порушення Правил дорожнього руху України перебувають в прямому причинному звязку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, які настали, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і суду показав, що 05 листопада 2011 року, перебував дома в с. Журавлиха. Близько 21 години, на автомобілі виїхав в центр с. Журавлиха, де зустрів ОСОБА_4. В центрі с. Журавлиха з останнім спілкувалися і під час спілкування вирішили поїхати в с. Брилівку. Близько 22 години, приїхали в центр села Брилівка, де зустріли ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_3. З ними розважалися та розмовляли. Близько 24 години, хтось із вищевказаних дівчат, хто саме не памятаю, запропонував поїхати в с. Попружну, де святкують випроважання на військову службу. Після цього всі сіли до автомобіля і поїхали до с. Попружна, де приїхали до невідомого домогосподарства в якому відбувалося свято. На святкуванні розважалися, танцювали і я вживав спиртні напої. Близько 02 години 30 хвилин, 06 листопада 2011 року, вирішили повертатися додому, при цьому я перебуваючи на підпитку сів за кермо свого автомобіля та почав їхати додому. ОСОБА_4 сидів на передньому пасажирському сидінні, а дівчата сиділи з-заді. По вул. Жовтневій в с. Попружна, близько 03 години, їхав зі швидкістю близько 60 км/год., в автомобілі було ввімкнено ближнє світло фар. Видимість була обмежена, оскільки був туман. Коли він рухався по вул. Жовтневій в с. Попружна в напрямку виїзду до с. Брилівка, то на заокругленій ділянці вказаної вулиці, повертав кермо в ліву сторону, трохи пригальмував, але в цей час права сторона коліс автомобіль вже знаходилася на узбіччі правої сторони дороги і автомобіль почало нести прямо. Відбулося зіткнення автомобіля з перешкодою, а саме деревом. Після цього через невеликий проміжок часу підійшов незнайомий хлопець, чи хлопці, які проходили в той час поряд та допомогли відчинити двері автомобіля, викликали швидку медичну допомогу. Я вийшов з автомобіля та помітив, що в автомобіля пошкоджена передня частина. З автомобіля ще вийшов ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а ОСОБА_3 сиділа на задньому пасажирському сидінні. Після цього на місце події приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги і нас було доставлено до Ставищенської ЦРЛ. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді забою правої кисті та забою поперекового відділу хребта.

У вчиненому підсудний щиро кається, просить суворо не карати..

Покази підсудного відповідають фактичним обставинам справи, які ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким, чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження в суді і його дії суд кваліфікує за ст. 286 ч. 1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання.

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудному, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, міру покарання йому слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у вигляді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів, суд вважає, що до ОСОБА_1 немає необхідності застосовувати додаткову міру покарання позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів, оскільки відповідно до копії постанови Ставищенського районного суду Київської області від 22 листопада 2011 року ОСОБА_1 позбавлено права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Суд обговорив можливість застосування до підсудного ст.ст. 69, 69-1 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах Ставищенської центральної районної лікарні про стягнення матеріальних збитків в сумі 12404 грн. 79 коп., суд вважає, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обємі, оскільки на дану суму було надано послуги по лікуванню потерпілих та подано докази про це, а саме є довідки про вартість лікування потерпілих в Ставищенській ЦРЛ на суму 3968 грн. 30 коп. та 8436 грн. 49 коп. і позов визнається ОСОБА_1..

Суд вважає, що із підсудного ОСОБА_1 слід стягнути витрати на проведення автотехнічної експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області в сумі 1215 гривень 65 копійок.

Речовий доказ по справі - автомобіль М-2140, д.н. НОМЕР_1, слід повернути власнику ОСОБА_8 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходу громадян, тобто 3400 (три тисячі чотириста) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району Київської області в інтересах Ставищенської ЦРЛ задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Ставищенської центральної районної лікарні, р/р 35427002000511, МФО 821018, код 01994209 12404 (дванадцять тисяч чотириста чотири) гривні 79 копійок матеріальної шкоди, завданої злочином.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на проведення автотехнічної експертизи в сумі 1215 (одна тисяча двісті пятнадцять) гривень 65 копійок, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області, р/р №31250272210700 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25574713,”За експертні роботи”.

Речовий доказ по справі: автомобіль М-2140, д.н. НОМЕР_1, повернути власнику ОСОБА_8.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

СуддяЮ. М. Галич