Постанова № 21742675, 21.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2012 р. Справа № 5023/8442/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю помічника прокурора Харківської області - Васильця Ю.О., посвідчення № 26 від 23 лютого 2009 року,

за участю помічника прокурора Московського району м. Харкова - Саксонова М.М., посвідчення № 38 від 03 лютого 2011 року,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю № 08-11/29/2-12 від 04 січня 2012 року,

третьої особи - не зявився,

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 21 жовтня 2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 176Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8442/11

за позовом прокурора Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова, м. Харків

до Приватного підприємства фірми "Ахтамар", м. Харків

про розірвання договору,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8442/11 (суддя Рильова В.В.) позов задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки, площею 0,2332 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Крупської, 38, укладений між Харківською міською радою та Приватним підприємством фірмою "Ахтамар" .

Зобовязано відповідача привести зазначену земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді.

Стягнуто з відповідача:

на користь Харківської міської ради заборгованість з орендної плати у розмірі 13922,22грн.;

на користь державного бюджету України 224,22 грн. державного мита;

на користь державного бюджету України 103,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь Харківської міської ради решти заборгованості з орендної плати - відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8442/11 скасувати в частині задоволених позовних вимог. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на те, що місцевим господарським судом не було враховано виключне право лише сторони по договору на його розірвання. Крім того, в оскаржуваному рішенні місцевий господарський суд посилається на п.п. 4.5. договору, яким встановлено, що при переході права власності або права користування на будівлі і споруди, що розташовані на зазначеній земельній ділянці, до іншої юридичної особи, а також при реорганізації юридичної особи орендаря - обов'язки сторін діють в повному обсязі, згідно цього договору до припинення його дії, тобто обставини щодо переходу права власності на будівлю до інших осіб не позбавляє відповідача обов'язку своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Прокурор, відповідач та третя особа відзив на позов не надали. Відповідно до частини другої статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

В судове засідання представник третьої особи не зявився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, залученими до матеріалів справи.

Враховуючи, що учасники процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, колегія суддів, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника третьої особи, за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши прокурора, представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства фірми "Ахтамар" про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 0,2332 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Крупської, 38, укладеного 09.03.2000р., а також про повернення зазначеної земельної ділянки Харківській міській раді та стягнення на користь Харківської міської ради заборгованості з орендної плати за землю в сумі 42575,45 грн.

Як убачається із матеріалів справи, 09.03.2000 року між Харківською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством фірмою "Ахтамар" (орендар), на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.02.2000р. №130, укладений договір оренди земельної ділянки.

Цей договір зареєстрований у виконавчому комітеті Харківської міської ради в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 10.03.2000р. за № 54/00.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору, позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Крупської, 38, загальною площею 0,2332 га. Земельна ділянка надана у тимчасове платне користування на умовах оренди для експлуатації прибудови та надбудови кафе з існуючим комплексом.

Строк дії договору сторони обумовили до 01 грудня 2024р.

В пункті 2.1 спірного договору сторонами встановлено порядок та розмір орендної плати, яку відповідач повинен був сплачувати на рахунок міськфінуправління не пізніше 15 числа наступного місяця, в розмірі 357,57гривень щомісячно.

Додатковою угодою від 28 липня 2004 року до зазначеного договору сторони погодили, що плата здійснюється орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі: з 01.01.2004р. у розмірі 1989,39грн., з 01.01.2005р. у розмірі 2510,42грн., з 01.01.2006р. у розмірі 3268,29грн., з 01.01.2007р. у розмірі 4736,65грн.

Згідно статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України та статті 93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

Згідно розрахунку заборгованості ППФ «Ахтамар», підписаному заступником начальника Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова, заборгованість відповідача станом на 03.10.2011р. складає 13922,22грн. (з урахуванням Постанов Харківського окружного адміністративного суду у справі №2-а-14010/10/2070 від 06.12.2010р., у справі №2-а-10341/10/2070 від 20.09.2010р. та у справі №2-а-1995/10/2070 від 30.04.2010р.).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач порушив умови договору, несвоєчасно та не в повному розмірі сплачував орендну плату, а тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовної вимоги прокурора та позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 13922,22грн., розмір якої підтверджено відповідною довідкою податкової інспекції.

Прокурором була заявлена до стягнення сума заборгованості у розмірі 42575,45 грн. В решті суми, заявленої прокурором до стягнення, а саме 28653,23 грн. (42575,45 грн.-13922,22грн.), суд правомірно відмовив, як необґрунтовану та нараховану безпідставно.

Задовольняючи позов прокурора про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість у підприємства відповідача зі сплати орендної плати за землю наявна більш як три місяці, є систематичною та наносить значної шкоди орендодавцеві.

Разом з тим, судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно із статей 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів зазначає, що норми Цивільного кодексу базуються на принципі обовязкового виконання сторонами зобовязань, прийнятих на себе за договором.

Відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Можливість розірвання договору у звязку з істотною зміною обставин, з яких сторони виходили при укладанні договору, передбачено статтею 652 Цивільного кодексу України.

Так, частиною другою статті 652 Цивільного кодексу України,, передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

При цьому, сама істотна зміна обставин не є підставою для розірвання договору. Вимагаючи розірвання договору на цій підставі, позивач, з урахуванням вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обовязку доказування, повинен довести, зокрема, впевненість сторін у момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане.

Як убачається із матеріалів справи, Харківська міська рада заперечувала проти розірвання договору.

Дійсно, відповідач порушує умови спірного договору, орендну плату сплачує несвоєчасно та не в повному обсязі, неодноразово судовими рішенням стягувалась заборгованість з орендної плати за вищевказаним договором.

Пунктом 4.4. спірного договору сторони передбачили можливість розірвання договору за несвоєчасну сплату орендної плати при простроченні її та пені більш ніж за три місяці.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять детального розрахунку розміру заборгованості, яка виникла відповідно до вказаного договору оренди, а також періоди та суми, які стягувалися з ПП фірми «Ахтамар»в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 1 статті 188 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як уже було зазначено, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ними цілей.

Відповідно до статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі, за загальним правилом, може бути розірваний тільки за згодою обох сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду з підстав, визначених, зокрема, у ст. 32 цього Закону, або договором.

Згідно статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обовязків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження обєкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Вказаними нормами встановлено виключне право лише сторони по договору на його розірвання. Прокурор Московського району м. Харкова не є стороною по спірному договору оренди землі, а тому судова колегія вважає безпідставним його звернення з позовом про розірвання договору, оскільки такими вимогами порушуються права власника земельної ділянки та сторони по договору оренди землі, а саме Харківської міської ради, яка заперечує проти розірвання спірного договору.

Харківська міська рада, як сторона договору, не порушувала свої зобовязання за спірним договором, а тому вона вправі розраховувати на отримання плати за землекористування від сторони за договором, навіть в разі відчуження останньою частини будинків і споруд (або їх частин), розташованих на даній земельній ділянці, до переоформлення документів на дольову участь у землекористуванні на нового власника будівлі, що і було передбачено в п. 4.5 спірного договору.

Так, відповідно до п. 4.5. договору оренди земельної ділянки, при переході права власності або права користування на будівлі і споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці до іншої юридичної чи фізичної особи, а також при реорганізації юридичної особи орендаря, права і обовязки сторін діють в повному обсязі, згідно цього договору до припинення його дії.

Прокурором не доведено належними та допустимими доказами існування юридичних фактів і обставин, які б відповідали вимогам частини другої статті 652 Цивільного кодексу України для дострокового розірвання договору, адже, добровільне відчуження приміщення новому власнику такою обставиною не є.

Відповідно до приписів статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Задовольняючи позовні вимоги в частині зобовязання відповідача привести спірну земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан та повернути її Харківській міській раді, суд першої інстанції не зазначив, в який спосіб підлягає звільнення земельної ділянки, при цьому не врахував, що на спірній земельній ділянці знаходиться обєкт нерухомого майна, право власності, зокрема, на яке зареєстровано в КП «Харківське міське БТІ за відповідачем.

Так, згідно акту обстеження земельної ділянки від 02.11.2011р. №3114/11, на спірній земельній ділянці розташовані прибудова та надбудова кафе «Ахтамар»з існуючим комплексом.

Згідно даних інвентарної справи КП «Харківське міське БТІ»на нерухоме майно по вул. Крупської, 38 у м. Харкові за ПП фірмою «Ахтамар»зареєстровані нежитлові приміщення підвалу №1,2 площею 65,3 м2 згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.03.2000р.

Крім того, на праві власності належать відповідні частки цього нерухомого майна іншим особам, що свідчить із витягу КП «Харківське міське БТІ»про реєстрацію права власності.

Відповідно до пункту 3.2.2. договору, орендар зобов'язаний по закінченні терміну оренди, припиненні чи розірванні договору звільнити у місячний строк земельну ділянку, привести її в належний стан та повернути її орендодавцю з оформленням акту передачі земельної ділянки.

На підставі пунктів 6.1. та 6.2. спірного договору земельна ділянка повертається орендодавцю на протязі одного місяця по акту прийому-передачі після припинення дії цього договору.

Орендар зобов'язаний до підписання акту прийому-передачі привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан.

Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій території, а при необхідності і знесення будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці, що буде суперечити статті 41 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог щодо розірвання договору оренди, приведення земельної ділянки в придатний для використання стан та повернення її Харківській міські раді, та таким, що прийняте при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи та при неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому в цій частині рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 502/8442/11 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, у звязку з чим апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п. 1,4 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської міської ради задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 07 грудня 2011 року у справі № 5023/8442/11 в частині розірвання договору оренди земельної ділянки від 10 березня 2000 року № 54/00, укладеного між виконавчим комітетом Харківської міської ради та Приватним підприємством фірмою «Ахтамар», а також в частині зобовязання відповідача привести земельну ділянку, площею 0,2332 га, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Крупської, 38, у придатний для подальшого використання стан та повернення її Харківській міській раді скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний термін.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2012 року.