Постанова № 21742499, 29.02.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.02.2012р. справа № 2/126пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

від представників сторін:

від позивача:

від відповідача-1:

від відповідача-2:Колядко Т.М.

Бойченко К.І., Татенко В.М.

ОСОБА_1 за довір. № 29 від 01.01.2012р., ОСОБА_2 за довір. № 27 від 01.01.2012р.

ОСОБА_3 за довір. № 06/11 від 04.05.2011р.

не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" м. Лисичанськ Луганської області

на рішення господарського судуДонецької області

від14.07.2011р.

у справі№ 2/126пд (суддя Мартюхіна Н.О.)

за позовомприватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" м. Лисичанськ Луганської області

до 1.товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Текс" м. Донецьк

2.товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпромконтракт" м. Донецьк

провизнання договору про відступлення права вимоги № 0103/Т від 01.03.2010р. недійсним

Господарський суд Донецької області (суддя Мартюхіна Н.О.) рішенням від 14.07.2011р. відмовив у задоволенні позовних вимог приватному акціонерному товариству "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" м. Лисичанськ Луганської області (далі - Компанія) до товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Текс" м. Донецьк (далі - ТОВ "Дон-Текс") про визнання недійсним договору № 0103/Т від 01.03.2010р. про відступлення права вимоги, посилаючись на недоведеність позовних вимог.

Суд також припинив на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження по справі в частині позовних вимог Компанії до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудпромконтракт" (далі - ТОВ "Укрбудпромконтракт"), в зв"язку з ліквідацією товариства.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Компанія звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2011р. у справі № 2/126пд просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Компанії до ТОВ "Дон-Текс" про визнання недійсним договору № 0103/Т від 01.03.2010р. про відступлення права вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з"ясування судом обставин справи, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки правовідносинам, що виникли між сторонами в процесі укладення договору № УСПК-08-02 від 16.04.2008р. генерального підряду на демонтаж печей комплексу ЕП-300 (далі - Основний договір) та договору № 0101/Т від 01.03.2010р. уступки права вимоги. Заявник вважає, що оскільки Компанія письмової згоди на укладення договору на уступку прав вимоги за Основним договором не надавала, спірний договір є недійсним, укладеним з порушенням ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України. Крім того, суд неправомірно вийшов за межі заявлених позовних вимог і встановив факти, що стосуються невиконання позивачем перед відповідачем-1 обов"язків по договору № УСПК-08-02 від 16.04.2008р. генерального підряду в частині взаєморозрахунків за виконані роботи.

Відповідач-1 рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2011р. у справі № 2/126пд вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухавши доводи та заперечення представників позивача та відповідача-1, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтований посиланням на недоведеність обставин, з якими закон пов"язує визнання правочинів недійсними. На думку суду, сторони в договорі генерального підряду встановили не заборону передання прав, а лише обмеження, невиконання якого має наслідки, встановлені в ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" м. Лисичанськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ТОВ "Дон-Текс" м. Донецьк та ТОВ "Укрбудпромконтракт" м. Донецьк про визнання недійсним договору № 0101/Т від 01.03.2010р. про відступлення права вимоги, посилаючись на те, що ТОВ "Укрбудпромконтракт" (Підрядник) передало своє право вимоги оплати виконаних підрядних робіт іншій особі - ТОВ "Дон-Текс" без отримання письмової згоди на це Замовника (Компанії), всупереч умовам пункту 9.15 Основного договору, що є підставою для визнання спірного договору недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.04.2008р. між ЗАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (Правонаступником якого є ПАТ "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія") (Замовник) та ТОВ "Укрбудпромконтракт" (Генеральний підрядник) був укладений договір № УСПК-08-02 генерального підряду на демонтаж печей комплексу ЕП-300, за умовами якого Замовник доручив, а Генеральний підрядник прийняв на себе зобов"язання з демонтажу печей комплексу ЕП-300, а Замовник зобовязався надати можливість для виконання робіт, прийняти та оплатити належним чином виконані роботи у відповідності з умовами договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.09.2009р., а в частині виконання сторонами встановлених договором зобовязань до повного виконання (п. 9.1. Основного договору).

Пунктом 9.15 сторони передбачили, що уступка права вимоги (заміна Кредитора) без письмової згоди Замовника не дозволяється.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств без будь-яких зауважень та заперечень.

В подальшому, 01.03.2010р. між ТОВ "Укрбудпромконтракт" (Первісний кредитор) та ТОВ "Дон-Текс" (Новий кредитор) був укладений договір № 0103/Т про відступлення права вимоги (далі - договір), за умовами якого Первісний кредитор відступає, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первісному кредитору, згідно умов договору № УСПК-08-02 від 16.04.2008р. генерального підряду на демонтаж печей комплексу ЕП-300 та додаткових угод до нього, укладеного між Первісним кредитором та ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»(Боржник).

Відповідно до п. 2.2. договору відступлення право вимоги за цим договором, оцінене сторонами в 456644,40грн., в тому числі ПДВ (20%) 76107,40грн. Відступлення права вимоги від Первісного кредитора до Нового кредитора здійснюється на безпроцентній основі, без оплати чи іншої компенсації.

22.03.2011р. Компанія була повідомлена ТОВ "Укрбудпромконтракт" про заміну кредитора у зобов"язанні за Основним договором № УСПК-08-02 від 16.04.2008р. (а.с. 59 т. 1).

Предметом у даній справі є визнання недійсним договору № 0103/Т від 01.03.2010р. про відступлення права вимоги, укладеним між відповідачами 1 та 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Отже, вирішуючи спори про визнання договору недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов"язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону; додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про необґрунтованість позовних вимог.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у відповідності зі ст. 512 Цивільної кодексу України, зокрема у разі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу за правилами ч. 1 ст. 528 Цивільного кодексу України, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 9.15 договору № УСПК-08-02 від 16.04.2008р. генерального підряду сторонами передбачено, що уступка права вимоги (заміна Кредитора) по даному договору без письмової згоди Замовника не допускається.

Такої письмової згоди Компанія на передачу прав і обов"язків іншій особі за Основним договором не надавала.

Висновок господарського суду, що Основний договір не містить заборони на передачу прав Кредитора не відповідає дійсності з врахуванням змісту п. 9.15 договору, який прямо передбачає умови такої передачі прав - письмову згоду Компанії.

Тобто, уступити право вимоги за Основним договором, можливо за наявності письмової згоди Компанії, тому висновок суду, що Компанія після укладення спірного договору була повідомлена про це, свідчить про помилкову оцінку правового значення умови, передбаченої п. 9.15 договору.

Відсутність письмової згоди Замовника свідчить про невідповідність договору про відступлення права вимоги чинному законодавству (ст. 516 Цивільного кодексу України) та умовам Основного договору і є підставою для визнання його недійсним згідно ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Висновок суду першої інстанції, що укладення договору про відступлення права вимоги без письмової згоди Замовника має наслідки, передбачені ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України, є безпідставним, оскільки в ній передбачені правові наслідки коли боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов"язанні, що не є тотожнім неотриманню письмової згоди на заміну кредитора.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги Компанії до ТОВ "Дон-Текс" про визнання недійсним договору № 0103/Т від 01.03.2010р. про відступлення права вимоги підлягають задоволенню.

Посилання господарського суду на ліквідацію відповідача-2, а тому неможливість заявлення до Компанії вимоги про оплату боргу за підрядні роботи є таким, що не впливає на оцінку дійсності спірного договору.

Про процесуальну можливість розгляду по суті позову про визнання договору недійсним, заявленого до сторін договору, одна з яких ліквідована, свідчить правова позиція Верховного Суду України (постанова від 01.09.2009р.).

Посилання відповідача-1 про перерахування відповідачу-2 відступлену суму вимоги на виконання п. 2.2. спірного договору колегія суддів до уваги не приймає, оскільки в зазначеному пункті сторони оцінили відступлене за договором право вимоги в 456644,40грн. та прямо передбачили, що відступлення право вимоги від Первісного кредитора до Нового кредитора здійснюється на безпроцентній основі, без оплати чи іншої компенсації.

Обов"язку Нового кредитора сплатити зазначену суму Первісному кредитору пункт 2.2., як і інші пункти договору про відступлення права вимоги, зокрема пункт 4.3., який передбачає обов"язки Нового кредитора, не містить, тому відсутні підстави вважати, що відповідач-1 сплатив ці кошти за спірним договором.

Таким чином, рішення прийнято господарським судом при неповному дослідженні обставин справи з неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Провадження по справі в частині позовних вимог до Відповідача-2, з його ліквідацією, припинено обгрунтовано.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2011р. у справі № 2/126пд в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Компанії підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ "Дон-Текс".

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" м. Лисичанськ Луганської області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2011р. у справі № 2/126пд скасувати частково.

Абзац другий резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 14.07.2011р. у справі № 2/126пд викласти у наступній редакції:

"Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" м. Лисичанськ Луганської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Текс" м. Донецьк про визнання недійсним договору № 0103/Т від 01.03.2010р. про відступлення права вимоги задовольнити.

Визнати договір № 0103/Т від 01.03.2010р. про відступлення права вимоги, укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудпромконтракт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Дон-Текс" недійсним.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Текс" (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, буд. 3, п/р 26009001328933 в АТ "ОТП Банк" МФО 300528, код ЄДРПОУ 35951165, ІІН 359511605628) на користь приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, офіс 1-А, код ЄДРПОУ 32292929) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн."

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дон-Текс" (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, буд. 3, п/р 26009001328933 в АТ "ОТП Банк" МФО 300528, код ЄДРПОУ 35951165, ІІН 359511605628) на користь приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (93113, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, офіс 1-А, код ЄДРПОУ 32292929) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 42,50грн.

Суду першої інстанції видати відповідні накази.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді К.І. Бойченко

В.М. Татенко

Надрук.: 5 прим.: 1 позивачу, 1. відповідачу-1

1. у справу, 1. ДАГС, 1. г/с Дон. обл.