Рішення № 21742494, 03.03.2012, Господарський суд Чернігівської області

03.03.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“01” березня 2012р. справа № 5028/11/9/2012

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівавтосервіс",

вул. Борисенка 39, м.Чернігів, 14037

Відповідач:Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, вул. Коцюбинського, 50 А, м. Чернігів, 14000

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Чернігівська міська рада,

вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про визнання права постійного користування земельною

ділянкою

Суддя Бобров Ю.М.

Представники сторін:

Представник позивача: ОСОБА_1 довіреність № 1402 від 14.02.2012 р.

Представник відповідача: ОСОБА_2 - заступник начальника, довіреність № 704 від 09.02.2012 р.

Представник третьої особи: не з'явився.

Позивачем Публічним акціонерним товариством „Чернігівавтосервіс” подано позов до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Чернігівська міська рада, про визнання права постійного користування земельними ділянками.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені в позовній заяві.

У позовній заяві позивач посилається, зокрема, на те, що ПАТ „Чернігівавтосервіс” є правонаступником „Чернігівського автотранспортного підприємства 17427”, якому у 1995 р. видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЧН № 002731-70.

На звернення позивача до Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради, останнім було надано відповідь, відповідно до якої ПАТ „Чернігівавтосервіс” не відноситься до підприємств, які мають право постійного користування землею (земельними ділянками) із земель комунальної власності.

У відповіді відповідач наводить перелік документів, які необхідно надати позивачу на розгляд сесії міської ради для прийняття рішення про надання ПАТ „Чернігівавтосервіс” землі (земельних ділянок) у користування (оренду).

Позивач вважає, що надана відповідачем відповідь свідчить про заперечення Управлінням земельних ресурсів Чернігівської міської ради законного права ПАТ „Чернігівавтосервіс” на постійне користування земельними ділянками на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЧН № 002731-70.

Уточнивши позовні вимоги (а.с. 122, 128), представник позивача просить суд визнати за ПАТ „Чернігівавтосервіс” право постійного користування земельними ділянками.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 113) заперечує проти задоволення вимог, викладених у позовній заяві, вважаючи, що до повноваження Управління, відповідно до вимог законодавства, не відноситься питання регулювання земельних відносин щодо передачі земельних ділянок юридичним особам у постійне користування. У наданій позивачу відповіді, зазначає у відзиві представник відповідача, Управлінням не порушено жодних прав позивача.

Третя особа Чернігівська міська рада у письмовому відзиві (а.с. 116) вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відзиві представник міської ради вказує, зокрема, на те, що рішень, що стосувалися б земельних ділянок ПАТ „Чернігівавтосервіс”, рішень якими б право позивача не визнавалось або заперечувалось, Чернігівська міська рада не приймала.

В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи підтримали заперечення на позов з мотивів, викладених у наданих ними відзивах на позовну заяву.

Розглянувши подані матеріали, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, що надані сторонами та містяться в матеріалах справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, суд ВСТАНОВИВ наступне.

Як свідчать матеріали справи, у 1995 році „Чернігівському державному автотранспортному підприємству 17427”, відповідно до вимог чинного законодавства, було видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЧН № 002731-70 (а.с. 82-93).

Згідно п. 1.1 Статуту позивача (а.с. 12-31) ПАТ „Чернігівавтосервіс” відповідно до вимог Закону України „Про акціонерні Товариства” є новим найменуванням ВАТ, заснованого шляхом перетворення „Чернігівського державного автотранспортного підприємства 17427”.

Згідно п. 1.2 Статуту позивача ПАТ „Чернігівавтосервіс” є правонаступником „Чернігівського державного автотранспортного підприємства 17427”, ВАТ „Чернігівське автотранспортне підприємство 17427” та ВАТ „Чернігівавтосервіс”.

Це підтверджується і наданими позивачем копіями Статутів (а.с. 67, 53, 32).

Єдиним засновником Товариства на момент його створення була держава України в особі регіонального відділення Фонду державного майна по Чернігівській області (п. 1.3 Статуту).

На момент державної реєстрації цієї редакції Статуту, акціонерами Товариства є фізичні та юридичні особи, які набули права власності на акції Товариства в процесі приватизації та у інші способи відповідно до чинного законодавства України (п. 1.4 Статуту).

Відповідно ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Згідно ч. 2 ст. 108 ЦК України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Аналогічні норми містять і ч.ч. 1-5 ст. 59 Господарського кодексу України.

Отже, ПАТ „Чернігівавтосервіс” є правонаступником „Чернігівського державного автотранспортного підприємства 17427”, якому було видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЧН № 002731-70. Тобто до позивача перейшли усі права підприємства, зокрема права постійного користування землею (земельними ділянками).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до голови Чернігівської міської ради з листом від 30.11.2011 р. № 103 (а.с. 94), в якому, посилаючись на вищевказані перетворення юридичної особи, просив надати розяснення, чи буде підписана довідка про грошову вартість земельної ділянки ПАТ „Чернігівавтосервіс”, яка знаходиться в постійному користуванні, на 2012 рік для розрахунку податку на землю.

У листі-відповіді Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради від 21.12.2011 р. № 6323 (а.с. 95), яке згідно Положення про Управління (а.с. 107) є самостійним структурним підрозділом виконавчим органом міської ради і в межах компетенції міської ради та її виконавчого комітету забезпечує вирішення земельних питань у відповідності до чинного законодавства, повідомило позивача, що відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності. ПАТ „Чернігівавтосервіс”, зазначено у листі-відповіді, не відноситься до визначених підприємств, установ та організацій, тому відповідно до вимог чинного законодавства у звязку зі зміною назви, позивачу необхідно звернутися до субєкта господарювання, який має ліцензію на виконання землевпорядних робіт. Субєкт господарювання повинен виготовити технічну документацію із землеустрою, яку позивачу необхідно надати на розгляд сесії міської ради для прийняття рішення про надання ПАТ „Чернігівавтосервіс” у користування (оренду) вищезазначеної земельної ділянки.

Отже, відповідачем не визнається (оспорюється) право позивача на право постійного користування землею (земельними ділянками).

Згідно ч. 1 ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою є безстроковим і можу бути припинено виключно з підстав, визначених в ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Абзацом одинадцятим пункту 5.3 Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 N 5-рп/2005 зазначено, що стаття 92 ЗК України, на яку посилається позивач, не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством порядку станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Цим Рішенням Конституційного суду України положення пункту 6 визнано неконституційним та скасовано в частині зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди.

У розділі „Земельне право” листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.12.2011 р. щодо обовязкових для всіх судів України правових позицій, зокрема, зазначено, що у пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449 "Про затвердження форми державного акта на право власності за земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" зазначено, що раніше видані державні акти залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, вказується в цьому листі, набуте юридичною особою у 1985 (1995) році в установленому законом порядку, не втрачається, а зберігається до його належного переоформлення.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно п „а” ч. 3 ст. 152 ЦК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Публічним акціонерним товариством „Чернігівавтосервіс” (14000, м. Чернігів, вул. Борисенка, 39, код ЄДРПОУ 03119724) право постійного користування земельними ділянками, наданими у постійне користування згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЧН № 002731-70, а саме:

- земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Чернігів, вул. Борисенка, загальною площею 2,57 га;

- земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 39, загальною площею 5,2107 га;

- земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 39, загальною площею 0,2700 га;

- земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Чернігів, вул. Червоногвардійська, 3-А, загальною площею 0,6 га.

3. Стягнути з Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради (14000, м. Чернігів, вул. Коцюбинського 50-А, р/р 35413001003828 в ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 855592, код 35306237) на користь Публічного акціонерного товариства „Чернігівавтосервіс” (14000, м. Чернігів, вул. Борисенка, 39, р/р 26005301832682 в Промінвестбанку м. Чернігова, МФО 353456, код 03119724) 1073,00 грн. на відшкодування оплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.03.2012 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Ю.М. Бобров

Повне рішення складено 03.03.2012 р.