Рішення № 21742355, 20.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.12 Справа№ 5015/379/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу

за позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз», м. Львів

до відповідача: Квартирно експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

про: стягнення 95954 грн. 17 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Тарас С.Б. старший помічник прокурора Шевченківського району, посвідчення № 117;

позивача: ОСОБА_1 представник на підставі довіреності № 06-12183 від 23.12.2011 року;

відповідача: ОСОБА_2 представник на підставі довіреності № 139 від 16.01.2012 року.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 01.02.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.01.2012 року про стягнення грошових коштів в розмірі 95954 грн. 17 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 20.02.2012 року.

Позивач в судовому засіданні 20.02.2012 року позовні вимоги підтримав, вимоги ухвали суду в частині подання оригіналів документів, копії яких долучено до матеріалів справи, виконав.

Відповідач проти позову не заперечує, пояснює зволікання в оплаті важким фінансовим становищем та відсутністю фінансування.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

20.02.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 23.12.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань. Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(надалі по тексту рішення позивач) до Квартирно експлуатаційного відділу м. Львова (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 95954 грн. 17 коп. Позивач, в позовній заяві, вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій № 1063 від 30.12.2008 року на підставі якого він здійснював оплату та постачання природного газу, за який відповідач заборгував 95954 грн. 17 коп. Відповідач не заперечує наявність у нього заборгованості, яка є предметом даного позову.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне:

30.12.2008 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»від імені якого діє УЕГГ м. Львова та КЕВ м. Львова (в/ч А 0284) було укладено договір № 1063 з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій. Предметом договору є надання споживачу Облгазом послуг з постачання та транспортування природного газу (надалі постачання газу), а споживач здійснення оплати згідно умов цього договору (п.1.1 договору). Кількість та якість поставки газу обумовлені в п.п. 2.1, 2.2, 2.5 договору.

Додатковими угодами № 1 та № 2 до договору з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій № 1063 від 30.12.2008 року сторони узгоджували ціни за 1000, кубічних метрів газу з врахуванням тарифу за постачання та тарифу на транспортування.

Позивачем виконано свої договірні зобовязання щодо поставки газу, що підтверджується актами приймання передачі природного газу за період з січня по квітень 2009 року, зокрема:

-актом приймання передачі природного газу № 1063/01 від 31.01.2009 року;

-актом приймання передачі природного газу № 1063/02 від 28.02.2009 року;

-актом приймання передачі природного газу № 1063/03 від 31.03.2009 року;

-актом приймання передачі природного газу № 1063/04 від 30.04.2009 року.

Відповідно до п. 7.1 договору, оплата за постачання та транспортування природного газу здійснюється споживачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок ВАТ «Львівгаз» в наступному порядку:

-по 50% від запланованих для поставки обсягів газу у поточному звітному місяці до 10 та до 20 числа місяця поставки;

-остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 5 числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, позивачем свої зобовязання перед відповідачем виконано в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, відповідач у відповідності до умов договору, не повів в повному обсязі розрахунок за поставлений природний газ, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем станом на 19.01.2012 року складає 95954 грн. 17 коп.

Вказана обставина послужила підставою для звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Встановивши усі обставини справи та надавши правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд робить висновок, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами спору протягом січня - квітня 2009 року регулюються положеннями договору від 30.12.2008 року № 1063 з постачання та транспортування природного газу для бюджетних установ та організацій із відповідними додатками до нього.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається, відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що останнім проведено повний розрахунок за поставлений у спірний період природний газ.

За наведеного, невиконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо оплати поставленого позивачем природного газу розцінюється судом як порушення зобовязання.

Таким чином, встановлена судом сума заборгованості у розмірі 95954 грн. 17 коп. підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 526, 546, 550, 610, 612, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Квартирно експлуатаційного відділу м. Львова (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз»(79039, м. Львів, вул. Золота, 42, код ЄДРПОУ 03349039) 95954 грн. 17 коп. заборгованості за спожитий газ.

Стягнути з Квартирно експлуатаційного відділу м. Львова (79039, м. Львів, вул. Шевченка, 3а, код ЄДРПОУ 07638027) в доход державного бюджету 1919 грн. 10 коп. судового збору.

Накази на виконання рішення господарського суду буде виданий порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.