Рішення № 21742327, 03.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.12 Справа№ 5015/89/12

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод», с.Потік, Рогатинський район, Івано-Франківська область

до відповідача : Спільного українсько-німецького підприємства фірма «Тристалко» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м.Жовква , Львівська область

про : стягнення 8677,39 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Дубенюк Н.А.

Представники :

від позивача - ОСОБА_1 представник (довіреність від 02.03.2012 р )

від відповідача не з»явився

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Потоківський цегельний завод», с.Потік Рогатинського району Івано-Франківської області, до відповідача : Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко»№1 , м.Жовква Львівської області, про стягнення 8677,39 грн. заборгованості, у тому числі : 7212,10 грн. основного боргу, 1063,99 інфляційних втрат, 401.30 грн. 3 % річних. Позивач просить також відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати по справі : 1411,50 грн. судового збору та 1500 грн. витрат з оплати послуг адвоката.

Провадження у справі порушено ухвалою від 06.01.2012 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні (із врахуванням ухвали від 23.01.2012 року) на 28.02.2012 року .

Позивач отримав ухвалу про порушення провадження у справі 27 січня 2012 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Ухвала про порушення провадження у справі, яка скерована судом відповідачу на адресу, що вказана позивачем у позовній заяві, повернута до суду поштовим відділенням без вручення адресату з відміткою, що «за зазначеною адресою не числиться».

В судове засідання 28.02.2012 року позивач явку повноважного представника забезпечив . Права та обов»язки, згідно ст.ст.20,22 Господарського процесуального кодексу України суд роз»яснив представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Заявлені у позовній заяві вимоги представник позивача підтримав повністю та просив задоволити.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву та витребуваних документів не подав.

З поданого позивачем у судовому засіданні оригіналу Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ( Серія АЕ №721775) судом встановлено наступні відомості про відповідача, які містяться в Єдиному державному реєстрі :

повне найменування юридичної особи та скорочене : Спільне українсько-німецьке підприємство фірма «Тристалко»( у формі товариства з обмеженою відповідальністю), СП «Тристалко».

ідентифікаційний код юридичної особи : 14338335;

місцезнаходження : 80300, Львівська область, Жовківський район, місто Жовква, вулиця Дорошенка, будинок.17.

Отже, повне найменування відповідача наступне: Спільне українсько-німецьке підприємство фірма «Тристалко»( у формі товариства з обмеженою відповідальністю); ідентифікаційний код 14338335 відповідає коду відповідача, вказаному позивачем у позовній заяві.

Окрім того судом встановлено з відомостей у Витягу, що порушено справу про банкрутство ( санація) відповідача.

З підстав, зазначених в ухвалі від 28.02.2012 року розгляд справи відкладався на 03.03.2012 року.

29.02.2012 року від сторони позивача в канцелярію суду поступила Заява (вх.№4325/12 від 29.02.12 р), в додаток до якої до матеріалів даної справи позивач просив долучити документи, зокрема копії процесуальних документів зі справи №27/55 про банкрутство відповідача, яка знаходиться в провадженні господарського суду Львівської області.

Крім того, в ході розгляду справи №5015/89/12 суд ознайомився із матеріалами справи №27/55 про банкрутство відповідача, яка знаходиться в провадженні господарського суду Львівської області (суддя Чорній Л.З) та вбачав за доцільне долучити до матеріалів даної справи засвідчену копію ухвали господарського суду Львівської області від 27.09.2010 у справі №27/55, якою затверджено реєстр вимог кредиторів Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко»у формі товариства з обмеженою відповідальністю ( Львівська область, м.Жовква, вул.Дорошенка,17, код ЄДРПОУ 14338335).

В судове засідання 03.03.2012 року явку повноважного представника забезпечив позивач ( в засіданні взяв участь повноважний представник позивача Усатенко Ю.А ,нотаріально посвідчена копія довіреності від 02.03.2012 року на представництво інтересів ТзОВ «Потоківський цегельний завод» додається до матеріалів справи). З підстав, наведених у позовній заяві представник ОСОБА_1 заявлені позивачем вимоги підтримав, просить задоволити. Заяви , зокрема в порядку ст.20 Господарського процесуального кодексу України, до суду не надходили.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву та витребуваних документів не подав. Із клопотаннями, заявами відповідач до суду не звертався.

Відповідно до ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач прострочив виконання грошового зобов»язання по оплаті отриманої по видатковій накладній №3-000001412 від 12.09.2008 року продукції, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 7212,10 грн. По зазначеній видатковій накладній продукцію отримала уповноважена відповідачем довіреністю серія ЯПГ №390512 від 12.09.2008 року особа ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 від 22.12.1999 року).Позивач скеровував відповідачу претензію №209 від 15 грудня 2009 року з вимогою погасити заборгованість в сумі 7212,10 грн. у семиденний термін з дня отримання претензії. Претензія отримана відповідачем 17.12.2009 року, що підтверджується наявною у справі копією повідомлення №663004 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції. Із врахуванням наведеного позивач стверджує, що відповідач зобов»язаний був оплатити вартість отриманої продукції до 23.12.2009 року, однак претензію залишив без відповіді, заборгованість не погасив. Позивач просить стягнути на його користь з відповідача 7212,10 грн. основного боргу за отриману, однак не оплачену продукцію.Окрім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України , за прострочення виконання грошового зобов»язання, позивач нарахував позивачу за весь час прострочення інфляційні втрати в сумі 1063,99 грн та 3% річних в сумі 401,40 грн, вимоги про стягнення яких ( окрім суми основного боргу) заявив у позовній заяві.

Заявлені вимоги позивач підтримує повністю та просить задоволити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, доказів проведення розрахунку з позивачем за отриману по видатковій накладній №3-00001412 від 12.09.2008 року продукцію в сумі 7212,10 грн. не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Матеріалами справи підтверджується, що в провадженні господарського суду Львівської області перебуває судова справа №27/55 про визнання відповідача банкрутом. Ухвалою суду від 27.09.2010 року у справі №27/55 затверджено реєстр вимог кредиторів відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 12 вересня 2008 року по видатковій накладній №3-00001412 від 12.09.2008 року , на підставі довіреності відповідача серії ЯПГ №390512 від 12.09.2008 року, виданої на ім»я ОСОБА_2 ( паспорт НОМЕР_1 від 22.12.1999 року) позивач передав відповідачу цеглу М-100 ( далі-продукція) у відповідній тарі (піддонах) на загальну суму 7217,10 грн.

Вартість отриманої продукції відповідачем не оплачено .

Позивач скерував відповідачу претензію №209 від 15 грудня 2009 року , яку відповідач отримав 17.12.2009 року , з вимогою погасити заборгованість в сумі 7212,10 грн. у семиденний термін з дня отримання претензії. Однак, у встановлені позивачем строки ( тобто, 23.12.2009 року) відповідач розрахунку з позивачем за отриману продукцію не провів, відповіді на претензію не надав, що стало підставою для звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача основного боргу та нарахованих інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач не заперечив факт отримання ним товарно-матеріальних цінностей по вищевказаній видатковій накладній та наявність заявленої до стягнення заборгованості.

Наявні у справі видаткова накладна, довіреність, яка видана відповідачем уповноваженій на отримання від позивача матеріальних цінностей особі, свідчать, що господарська операція між сторонами щодо поставки і отримання продукції мала місце на бездоговірній основі 12 вересня 2008 року.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов»язки.

Статтею 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України , зобов»язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

Частиною 1 ст.526 ЦК України передбачені загальні умови виконання зобов»язання, а саме, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно видаткової накладної №3-00001412 від 12.09.2008 року відповідачем отримано від відповідача продукцію на суму 7212,10 грн, що підтверджується підписом повноважного представника відповідача на підставі довіреності серії ЯПГ №390512 від 12.09.2008 року, виданого на ім»я ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_1 від 22.12.1999 року) на видатковій накладній.

Оригінали видаткової накладної та доручення відповідача на отримання продукції оглянуті судом в судовому засіданні та визнані такими, що оформлені відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Видаткова накладна містить інформацію про найменування, кількість, ціну, вартість продукції, осіб, які повноважні передати продукцію та отримати, підписи зазначених осіб. Довіреність відповідача, якою уповноважено ОСОБА_2 на отримання від позивача продукції містить перелік цінностей, які належить отримати, одиницю виміру, кількість; підписана особою, що одержала довіреність та керівником відповідача; містить печатку відповідача.

Отже, видатковою накладною та довіреністю підтверджено факт здійснення господарської операції поставки продукції, яку прийняв відповідач по кількості та якості.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України , якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача від 15 грудня 2009 року отримана відповідачем 17 грудня 2009 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції , однак, залишена без відповіді та задоволення.

Кожна сторона зобов»язана вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та для забезпечення загальногосподарського інтересу.

На підставі наявних у справі документів судом також встановлено, що на розгляді в господарському суді Львівської області перебуває справа №27/55 про банкрутство відповідача.

Із процесуальних документів , прийнятих судом у справі №27/55 слідує, зокрема, наступне.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2009 року порушено провадження у справі № 27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко»у формі ТзОВ.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду Львівської області від 03.11.2009 року у справі №27/55 апеляційну скаргу задоволено, скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 08.07.2009 року про залишення без розгляду заяви про порушення справи про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко»у формі ТзОВ. Справу передано на розгляд господарського суду Львівської області.

01.02.2010 року введено процедуру санації боржника, керуючим санації призначено директора Гриника Є.Я., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сибаля А.М.

Оголошення про порушення господарським судом Львівської області справи №27/55 про банкрутство Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко»у формі ТзОВ було опубліковане в офіційному друкованому органі газеті «Голос України»№40 (4790) 05.03.2010 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.09.2010 року у справі №27/55 затверджено реєстр вимог кредиторів Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко»у формі ТзОВ ( Львівська область, м.Жовква, вул.Дорошенка,17, код ЄДРПОУ 14338335).

Однак, позивач з вимогами про визнання і задоволення своїх грошових вимог в процедурі банкрутства не звертався, сума заборгованості в розмірі 8677,39 грн в реєстр вимог кредиторів не включена.

Відповідно до п.2 ухвали господарського суду Львівської області від 27.09.2010 року у справі №27/55 : вимоги кредиторів , які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство і не заявлені протягом тридцяти днів від дня опублікування в газеті «Голос України»№40 (4790) від 05.03.2010 року оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство або заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання , вважаються погашеними.

Позов позивача поданий до Господарського суду Львівської області 05 січня 2012 року (вх.№97).

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, грошовим зобовязанням є зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

У відповідності до ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Закон і ГПК України не містить приписів про заборону на прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також на вирішення спору за цим позовом по суті.

Верховний Суд України у своїй постанові від 18.03.2002 року у справі №01-10/16 зазначив, що порушення справи про банкрутство не віднесено статтею 62 ГПК України до підстав для відмови судом у прийнятті позовної заяви. Тому суди мають у встановленому ГПК України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі п.1 статті 79 ГПК України зупиняє позовне провадження та роз»яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 ст.14 Закону .

Як зазначалося вище, позивач стосовно спірних вимог з відповідною заявою у справі про банкрутство в передбачений строк до суду не звертався.

Статтею 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначено, що погашеними вимогами кредиторів є задоволені вимоги кредитора, вимоги, щодо яких досягнуто згоди про припинення, у тому числі заміну, зобовязання або припинення зобовязання іншим чином, а також інші вимоги, які відповідно до цього Закону вважаються погашеними.

Погашення вимог кредиторів щодо цивільно-правових зобовязань, що відбувається внаслідок застосування ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” слід вважати припиненням цих зобовязань відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати покладаються по позивача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 626, 629, 762, 759 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст.ст. 1, 4, 32,33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

В судовому засіданні 03.03.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення.Повний текст рішення виготовлено 05.03.2012 року.

Суддя Кітаєва С.Б.