Рішення № 21742288, 01.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.12 Справа№ 5015/367/12

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Труд’’, с.Сусли, Новоград-Волинський район, Житомирська область,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми ,,Просперітет’’, м.Львів,

про стягнення 54030,45 грн.

Суддя Т.Костів

при секретарі М.Зошій

Представники:

Від позивача: Чепура М.В.

Від відповідача: не з"явився

Суть спору: позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю ,,Труд’’, с.Сусли, Новоград-Волинський район, Житомирська область до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми ,,Просперітет’’, м.Львів про стягнення 57689,84 грн.

Ухвалою суду від 01.02.2012 року порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 09.02.2012 року. Ухвалою суду від 09.02.2012р. розгляд справи відкладено на 01.03.2012р. з мотивів, викладених у ній.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, надав усні пояснення по суті спору. Ствердив, зокрема, що відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного між позивачем та відповідачем 04 січня 2011 року за №13-3-04-01-11, було здійснено відвантаження щебеню гранітного 13.08.2011 року та 31.08.2011 року на суми 5082,40 грн. та 47435,4 грн. Станом на 31 січня 2012 року відповідач лише частково виконав взяті на себе зобов"язання і його заборгованість становить 50371,06 грн. Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2939,29 грн. пені, 151,21 грн. індексу інфляції та 568,89 грн. 3% річних. Просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином (поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення знаходиться в матеріалах справи).

В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв"язку із чим, передбачені у ст. 77 ГПК України, підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи та вирішення спору по суті.

Вивчиши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне:

04 січня 2011 року між ТзОВ «Труд»(позивач) та ТзОВ ВКФ ,,Просперітет’’(відповідач) укладено договір купівлі-продажу №13-З-04-01-11. Відповідно до вказаного договору позивачем було здійснено відвантаження для ТзОВ ВКФ «Просперітет»товару на суми 5082,40 грн. та 47435,40 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТР-0001474 від 13.08.2011року та №ТР-0001642 від 31.08.2011року.

Відповідно до пункту 6.4 договору купівлі-продажу №13-З-04-01-11 від 04.01.2011 року, якщо покупцю відвантажено товару більше, ніж він оплатив за рахунком, така різниця має бути погашена протягом 2 (двох) банківських днів з дати відвантаження товару.

З розміру вказаних сум відповідачем було здійснено лише платіж в розмірі 2146,74 грн. Таким чином, залишалася непогашеною заборгованість на суму 50371,06 грн.

У відповідь на претензію позивача від 21 листопада 2011 року (вих. №505) відповідач листом визнав наявність заборгованості та гарантував погашення боргу до 25 грудня 2011 року.

Також, наявність боргу не заперечується відповідачем у підписаному між сторонами акту звірки взаєморозрахунків від 29.11.2011 року.

Крім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, згідно п.7.2 договору, 2939,29 грн. пені та, згідно ст.625 ЦК України, 151,21 грн. індексу інфляції та 568,89грн. 3% річних.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов підтверджений поданими документами, відповідачем не спростований і підлягає до задоволення.

Спір виник та розглядається з вини відповідача, а тому судові витрати слід покласти на нього, згідно норм ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми ,,Просперітет’’(м.Львів, вул.Шафарика, 2/161, код ЄДРПОУ32639003) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Труд’’, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Сусли, вул. Радянська, 1, код ЄДРПОУ 13720486) 50371,06 грн. основного боргу, 2939,29грн. пені, 151,21грн. індексу інфляції, 568,89грн. 3% річних та 1609,50грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Т. Костів

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 03.03.2012 року.