Рішення № 21742252, 27.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2012 р. Справа № 13/010-12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД", м. Тульчин

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Бровари

про стягнення 226 016,89 грн.

          Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №20-12/2/Д від 20.01.2011 р.;

від відповідача: не з’явився.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" (далі –позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі –відповідач) про стягнення 226016,89 грн., з яких 205 469,90 (двісті п'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень) 90 коп. - суми основного боргу, 20 546, 99 (двадцять тисяч п'ятсот сорок шість гривень) 99 коп. - 10% штрафу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов дистриб’юторського №27-ФТДІН/Дст від 29.03.2011 р. щодо оплати за отриманий товар.

30.01.2012 р. разом за позовною заявою до суду надійшла заява позивача №24-12/2/ЗП від 24.01.2012 р. про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кощти в сумі позову в розмірі 2266016,89 грн. та 4520,34 грн. судового збору, що належати відповідачу та обліковуються на його банківських рахунках.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач посилається на ті обставини, що відповідач не проводить оплат за договором, витрачає кошти не для здійснення розрахунків з позивачем, неодноразово заявляв про неможливість виконати свої зобов’язання через відсутність грошових коштів та майна достатнього для погашення боргу. За таких обставин враховуючи фінансово-економічну ситуацію у позивача є всі підстави вважати, що відповідач взагалі може припинти свою діяльність, а отже не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

          Дослідивши обставини справи, предмет позовної заяви та зміст заяви про вжиття заходів до забезпечення позову суд дійшов висновку, що вона не підлягає з огляду на наступне.

          Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. В першому випадку заявник повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та з урахуванням загальних вимог, встановлених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 1.1 Інформаційного листа ВГСУ “Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.06р. №01-8/2776 у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття таких запобіжних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Разом з тим позивачем в заяві про про вжиття заходів до забезпечення позову не наведено обґрунтованих підстав та не додано доказів, що свідчать про те, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент розгляду справи, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів, які б підтверджували існування очевидної небезпеки заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача і як наслідок цього, зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 30.01.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про її вручення 08.02.2012 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача судом встановлено наступне.

29 березня 2011 року між позивачем та відповідачем був укладений дистриб'юторський договір за № 27-ФТДШ/Дст (далі - договір).

Згідно п. 2.2. договору на умовах договору позивач зобов'язується поставляти та передавати у власність відповідачу окремими партіями товар, а відповідач зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар, розміщувати рекламні матеріали, проводити рекламні акції з метою збільшення кінцевих споживачів товару.

Судом встановлено, що у відповідності до умов договору позивач взяті на себе обов'язки виконав належним чином та в повному обсязі, поставивши відповідачу останню партію товару за період з 03.10.2011 р. по 24.10.2011 року загальною вартістю 205 469,90 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Відповідно до п. 8.3 договору розрахунки за товар, що відпускається, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ФІЛІЇ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ІНТЕР ФУД»Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ФУД». Відповідач зобов'язується оплатити кожну отриману відповідно до положень цього договору партію товару на наступних умовах: остаточна оплата повної вартості поставленого товару здійснюється відповідачем не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару згідно кожної відповідної товарної (товарно-транспортної, видаткової) накладної Постачальника. Сторони погодили, що достатньою підставою для оплати вартості товару відповідачем, у разі здійснення поставки товару на умовах відстрочки оплати, - є факт отримання відповідачем товару від позивача підтверджений відповідною товарною (товарно-транспортною, видатковою накладною) накладною та настання строків оплати визначених цим пунктом договору; у разі здійсненні поставки товару на умовах попередньої оплати, - відповідне замовлення відповідачем партії товару, в такому разі оплата проводиться в день замовлення, якщо інше не погоджено сторонами. При цьому, не може бути підставою відмови оплати вартості товару відповідачем не здійснення оплати вартості товару замовниками-відповідача.

Таким чином, Відповідач був зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару згідно кожної окремої накладної не пізніше 21 (двадцяти одного) календарного дня.

В порушення умов договору та прийнятих на себе зобов’язань відповідач в установлений договором строк не оплатив вартість поставленого товару. Таким чином, останній заборгував позивачу 205 469,90 (двісті п'ять тисяч чотириста шістдесят дев'ять гривень) 90 коп., за наступними накладними: № 302 від 21.09.2011 року, № 303 від 21.09.2011 року, № 355 від 21.09.2011 року, № 326 від 22.09.2011 року, № 327 від 22.09.2011 року, № 384 від 23.09.2011 року, № 354 від 24.09.2011 року, № 355 від 24.09.2011 року, № 398 від 28.09.2011 року, № 399 від 28.09.2011 року, № 482 від 28.09.2011 року, № 400 від 29.09.2011 року, № 401 від 29.09.2011 року, № 49 від 03.10.2011 року, № 27 від 04.10.2011 року, № 101 від 05.10.2011 року, № 54 від 06.10.2011 року, № 55 від 06.10.2011 року, №122 від 07.10.2011 року, №102 від 08.10.2011 року, №103 від 08.10.2011 року, № 108 від 11.10.2011 року, № 109 від 11.10.2011 року, №126від 12.10.2011 року, № 127 від 12.10.2011 року, № 227 від 12.10.2011 року, № 149 від 13.10.2011 року, № 150 від 13.10.2011 року, № 249 від 14.10.2011 року, № 307 від 17.10.2011 року, № 206 ^від 18.10.2011 року, №354 від 19.10.2011 року, № 233 від 20.10.2011 року, № 234 від 20.10.2011 року, № 441 від 24.10.2011 року. Факт наявності заборгованості відповідача в сумі 205 469,90 грн. також підтверджується актами взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 30.09.2011 року та 31.10.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

У відцовідності п. 10.2. Договору, у випадку прострочення оплати товару на умовах цього договору відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, у випадку затримки оплати вартості товару на строк, що перевищує 30 днів відповідач додатково оплачує позивачу штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого в строк товару.

У зв'яку із порушенням відповідачем свого зобов'язання, та допущенням затримки оплати вартості товару за всіма вищевказаними накладними на строк, що перевищує 30-днів, відповідач також повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару, що становить 20 546, 99 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" (Вінницька обл., м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 16; код 35438742) 205469 (двісті п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять) грн. 90 коп. основного боргу, 20546 (двадцять тисяч п’ятсот сорок шість) 99 коп. - 10% штрафу та судові витрати 4520 (чотири тисяч п’ятсот двадцять) грн. 34 коп. судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.