Рішення № 2174096, 30.09.2008, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

30.09.08 Справа№ 14/182

За позовом: Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м.Львів

до відповідача: ДП ЖЕК «Електрон»ВАТ «Концерн-Електрон», м.Львів

про стягнення 13 813,14 грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Мільчук І.

Представники:

від прокуратури: Нагребний І.Я.

від позивача: Охріменко В.В.. - представник

від відповідача: Стецишин В. –представник

Зміст ст. 20, 22 ГПК України представникам сторін роз‘яснено.Заяви про відвід судді не надходили.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»до ДП ЖЕК «Електрон»ВАТ «Концерн-Електрон»про стягнення 13 813,14 грн. та судових витрат

Ухвалою господарського суду від 11.08.08 р. порушено провадження у справі, та призначено розгляд справи на 16.09.2008 р. Ухвала про порушення провадження у справі отримана відповідачем 18.08.2008 року, що підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням № 3410864 про вручення рекомендованої кореспонденції.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду, зокрема за клопотанням відповідача.

Представники прокурора та позивача позовні вимоги підтримали, з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 30.09.2008 р. з”явився, відзиву на позовну заяву не подав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України, за згодою прокурора та представників сторін, в засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

01.10.2002р. між ДП ЖЕК «Електрон»ВАТ «Концерн-Електрон»(відповідач) та Львіським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» (позивач) був укладений Договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 4420.

За умовами договору енергопостачальна організація здійснює постачання споживачеві теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов»язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.

Однак, всупереч умовам договору відповідач за період з 01.01.2008 р. по 01.07.2008 р. не здійснював розрахунки з позивачем, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 9 982,04 грн.

На момент звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу, становила 9 982,04 грн..

Крім стягнення основної заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача відповідно до п.7.2.3. договору пеню в розмірі 1 451,47 грн. та відповідно до ст.625 ЦК України 3 % річних –210,14 грн., інфляційні в розмірі 2 169,49 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України, 193 Господарського кодексу України зобов‘язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем відповідно до умов договору надавались послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді. Відповідач не здійснив оплати за надані послуги. Заборгованість становить 9 982,04 грн.

Представник відповідача в судове засідання з»явився, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення основного боргу не подав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 9 982,04 грн. підлягають до задоволення.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 451,47 грн., суд вважає, що розрахована вона відповідно до умов Договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань», тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення в повному обсязі.

Стосовно стягнення з відповідача 3% річних в розмірі –210,14 грн., інфляційні в розмірі 2 169,49 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст.625 ЦК України, тому підлягають до стягнення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати повністю покладаються на відповідача.

При розгляді справи суд не взяв до уваги усні доводи представника відповідача про те, що ЖЕК “Електрон” не отримав ухвалу суду від 16.09.2008 року про відкладення розгляду справи на 30.09.08 р, поскільки змінив фактичне місцезнаходження і, що з цих підстав розгляд справи необхідно відкласти. При цьому суд виходив з наступного :

-ухвалу від 11.08.2008 року про порушення провадження у справі відповідач отримав 18.08.08 р, тобто, своєчасно і належним чином був повідомлений про дату , час , місце розгляду справи № 14/182 і про вимоги суду до відповідача, які необхідно було виконати станом на 16.09.2008 року ( дату, на яку призначено розгляд справи);

- суд задоволив клопотання відповідача № 057/182 від 02.09.08 р про відкладення розгляду справи 14/182 ( в тому числі), “у зв”язку з відпусткою особи, що відповідає за суди”, як зазначено у клопотанні;

-ухвала від 16.09.08 р про відкладення розгляду справи на 30.09.078 р надіслана відповідачу на адресу, яка зазначена прокурором у позовній заяві ( докази надіслання в справі) і на яку суд надсилав а відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі.;

- в ухвалі про відкладення розгляду справи суд зобов”язував відповідача лише виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі ( а такі вимоги останньому були відомі),

-відповідач забезпечив явку в засідання 30.09.2008 р повноважного представника Стецишин В.С. ( доручення № 057/198 від 29.09.08 р);

-як вбачається з роз”яснення, наведеного у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України” порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” , - до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.;

- як вбачається з роз”яснення в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 року № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”, в разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи –учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 549, 614, 624 ЦК України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 47-1, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ДП ЖЕК «Електрон»ВАТ «Концерн-Електрон»(76069, м.Львів, вул.Шевченка,318, р/р 26008301460040 в ПІБ м.Львова, МФО 325633, код ЄДРПОУ –22343999) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(79054, м.Львів, вул.Ст.Петлюри, 4а, р/р 260038680 в ЛОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 325570, код ЄДРПОУ –20784943) 9 982,04 грн. основного боргу; 210,14 грн. 3% річних, 2 169,49 грн. інфляційних; 1 451,47 грн. пені;

- в доход державного бюджету 138,13 грн. держмита; 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-ти днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Кітаєва С.Б.