Рішення № 2174038, 25.09.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.08 Справа № 13/126

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Трансвугілля»с. Стоянка

до державного підприємства «Ровенькиантрацит»м. Ровеньки

про стягнення 228192 грн. 20 коп.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивача

Білоконь О.П. дов. б/н від 25.03.08 р.

Від відповідача

Моругіна І.М. дов. № 1-3/3д-33 від 04.02.08 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 16536 грн. 39 коп., втрат від інфляції в сумі 211665 грн. 81 коп.

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечує.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ, що в наслідок неналежного виконання зобов’язань за договором поставки № 111т/16-286гп від 25 січня 2006 року відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов’язання в сумі 662210 грн. 63 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.04.2007 р. по справі № 6/160 позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Трансвугілля»до державного підприємства «Ровенькиантрацит» був задоволений, з Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки, вул. Комуністична, 6, код 32320704, р/р 26008301230607 в АК ПІБ м. Ровеньки МФО 304502, на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ВП “Трансвугілля”, с. Стоянка, Києво –Святошинський район Київської області, 21-й км. Житомирського шляху, р/р 2600830015883 в ВАТ Банк” м. Київ, МФО 321637, код 24887568 було стягнуто заборгованість у сумі 662 210 грн. 63 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 66 000 грн., витрати по держмиту у сумі 6 622 грн. 11 коп. та витрати на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Заборгованість в сумі 662210 грн. 63 коп. за договором поставки № 111т/16-286гп та стягнути судом судові витрати відповідачем не сплачені.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 3 % річних в сумі 16536 грн. 39 коп., нарахованих за період з листопада 2007 року по липень включно 2008 року та втрат від інфляції в сумі 211665 грн. 81 коп. нарахованих за період з травня 2007 року по червень 2008 року на суму 734950 грн. 00 коп. (662210 грн. 63 коп. –прострочене грошове зобов’язання за договором поставки, 66000 грн. 00 коп. – витрати на послуги адвоката, державне мито –6622,11 грн., інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118 грн.) відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує.

Зокрема відповідач зазначає, що провадження по справі підлягає припиненню відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України оскільки є рішення суду від 21 квітня 2008 року по справі № 14/54 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.04.2007 року по справі № 6/160 був встановлений факт наявності прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором поставки № 111т/16-286гп від 25 січня 2006 року в сумі 662210 грн. 63 коп.

Зазначене грошове зобов’язання на цей час відповідачем не виконано.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 11.01.2005 у справі “Дубенко проти України” (“Dubenko vs. Ukraine”) визначено, що невиконання судового рішення на користь заявника понад три роки було втручанням у право заявника на мирне володіння своїм майном, яке закріплене у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Отже, відповідно до судової практики Європейського суду з прав людини користування боржником грошовими коштами стягувача в період виконавчого провадження порушує право стягувача на мирне володіння своїм майном у світлі вимог статті 1 Першого протоколу до зазначеної Конвенції.

Рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для припинення грошового зобов’язання.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення 3 % річних та втрат від інфляції нарахованих на прострочене грошове зобов’язання в сумі 662210 грн. 63 коп., а саме 3 % річних –14899 грн. 74 коп., та 211665 грн. 81 коп. (втрати від інфляції за період з травня 2007 року по червень 2008 року виходячи з суми грошового зобов’язання 662210 грн. 63 коп.. перевищують розмір втрат від інфляції заявлених до стягнення позивачем) є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

В той же час вимоги позивача щодо стягнення втрат від інфляції та 3 % річних нарахованих ним на судові витрати стягнути за рішенням господарського суду Луганської області від 17.04.2007 р. по справі № 6/160 не підлягають задоволенню, оскільки виконання зазначеного зобов’язання в силу положень ст. 1 Цивільного кодексу України не регулюється Цивільним кодексом України і застосування до них норм ст. 625 Цивільного кодексу України є безпідставним.

Доводи відповідача стосовно припинення провадження у справи відповідно до п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України оскільки є рішення суду від 21 квітня 2008 року по справі № 14/54 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, судом не приймаються до уваги, оскільки підставою позову по справі № 14/54 було стягнення втрат від інфляції 140375 грн. 59 коп., та 3 % річних в сумі 7349 грн. 50 коп. в зв’язку з несплатою відповідачем сум стягнутих рішенням господарського суду № 6/160 від 17.04.2007 р. В той же час підставою позову по цій справі є стягнення втрат від інфляції та 3 % річних за невиконання грошового зобов’язання за договором поставки № 111т/16-286гп від 25 січня 2006 року, відповідно підстави позову по цій справі та справі № 14/54 відрізняються.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково, з відповідача належить стягнути втрати від інфляції в сумі 211665 грн. 81 коп., та 3 % річних - 14899 грн. 74 коп. в решті вимог відмовити.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –2265 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 16 коп., витрати на послуги адвоката 8935 грн. 84 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Ровенькиантрацит»Луганська область, м. Ровеньки, вул. Комуністична б. 6 ідентифікаційний код 32320704 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Трансвугілля» Київська область, Києво-Святошинський район, 21 км Житомирського шосе, с. Стоянка, ідентифікаційний код 24887568 втрати від інфляції в сумі 211665 грн. 81 коп., 3 % річних - 14899 грн. 74 коп., державне мито у сумі –2265 грн. 66 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 16 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

30 вересня 2008 року