Рішення № 2173980, 15.09.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.08 Справа № 17/39

За позовом Комунального підприємства „Облтепло”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агма-ЛТД”, м. Луганськ

про стягнення 4074 грн. 39 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача –Бугайов Ю.В. - провідний юрисконсульт, довіреність № 0002 від

04.10.2007

від відповідача –Капустянський Є.В. - директор, паспорт серії МН № 561083 виданий Жовтневим РВ УМВС України в Луганській обл., 06.11.2002.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 3427 грн. 43 коп. за договором № 216-пр від 15.10.2007, пені у сумі 347 грн. 07 коп., 3% річних у сумі 52 грн. 06 коп. та суми інфляційних нарахувань – 247 грн. 83 коп.

В судовому засіданні 21.08.2008 було оголошено перерву до 28.08.2008.

Відповідач відзивом на позовну заяву, зданому у судовому засіданні 15.09.2008 визнає суму заборгованості у повному обсязі.

Крім того, відповідач просить зменшити суму штрафних санкцій до 15 грн.

Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

встановив:

Між Комунальним підприємством «Облтепло»(позивач у справі) та ТОВ „Агма-ЛТД” (відповідач у справі) було укладено договір № 216-пр від 15.10.2007 на постачання теплової енергії (далі –Договір). Відповідно до п. 3.5 Договору оплата за поставлену теплову енергію здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підприємства –КП „Облтепло”, протягом 7 днів з моменту отримання рахунку, але не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані послуги у повній мірі та поставлено теплову енергію відповідачеві у його приміщення за адресою м. Луганськ, вул. Монтажна, 28, загальною площею 1059,1 м2 (відповідно до Додатку № 1 до Договору). Також позивачем було виставлено рахунки за період січень-березень 2008 року, на загальну суму 3427,43 грн., вручення яких підтверджується матеріалами справи.

Проте, відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив. У зв’язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 3427,43 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Відповідач позов визнає в повному обсязі. Однак, просить суд зменшити розмір штрафних санкції у вигляді пені до 15 грн. у зв’язку з складним фінансовим становищем та добросовісністю виконання попередніх договірних зобов’язань.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Зобов’язання по перерахуванню позивачеві вартості поставленої теплової енергії в обумовлені договором строки відповідачем не були виконані у повному обсязі та вчасно, що підтверджено наданими позивачем доказами та не спростовано відповідачем.

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем зобов’язання по сплаті боргу у сумі 3427,43 грн. за поставлену теплову енергію.

Відповідальність за несвоєчасне здійснення грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 4.5 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних зобов’язань, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 347,07 грн., яка є обґрунтовано заявленою. Однак, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у зв’язку зі складним фінансовим становищем та добросовісністю виконання попередніх договірних зобов’язань.

Як вказано у статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача та зменшення розміру пені до 15 грн., з огляду на обґрунтованість його доводів.

Крім того, позивач просить стягнути 3% річних у сумі 52,06 грн. та суму інфляційних нарахувань –247,83 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних у сумі 52,06 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 247,83 грн. відповідають чинному законодавству, є вірно нарахованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення боргу у сумі 3427,43 грн., 3% річних у сумі 52,06 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 247,83 грн. є обґрунтованими, такими, що підтверджуються належними доказами та задовольняються судом повністю. Вимога про стягнення пені задовольняється частково у сумі 15 грн. з урахуванням зменшення штрафних санкцій судом відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витрати покладаються на позивача в повному обсязі згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, п. 3 ч. 1 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агма-ЛТД”, м. Луганськ, вул. Монтажна, буд. 28, ідентифікаційний код 20152640 на користь Комунального підприємства «Облтепло», м. Луганськ, кв. Єрьоменко, буд. 7, ідентифікаційний код 35306808, борг у сумі 3427,43 грн., пеню у сумі 15 грн., 3% річних у сумі 52,06 грн. та інфляційні нарахування у сумі 247,83 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., видати наказ.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 17.09.2008.

Суддя О.С. Фонова