Ухвала суду № 21740295, 26.01.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 року м. КиївК-4993/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Чалого С.Я.

Бим М.Є.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 року у справі за позовом Луганського обласного управління лісового і мисливського господарства України до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про визнання недійсної вимоги,-

в с т а н о в и л а:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 року, позовні вимоги задоволено. Визнано недійсною вимогу № 07-14/7968 від 10.10.2007 року Контрольно-ревізійного управління в Луганській області в частині відшкодування з Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства нецільового використання бюджетних коштів на заміну віконних блоків на суму 45,000 тис. грн..

На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення судів попередніх інстанцій залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач - суб'єкт господарювання, Луганське обласне управління лісового та мисливського господарства зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 12.07.2007 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців в 1382102 0000 01358, ідентифікаційний код 35240119 та діє на підставі Положення, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 09.07.2007 року №236. Форма власності - державна, фінансується з державного бюджету України.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 27.08.2007 року по 12.09.2007 року на виконання плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно-ревізійного управління України фахівцями КРУ в Луганській області на підставі направлення на проведення ревізії від 27.08.2007 року №752 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Луганському обласному управлінні лісового та мисливського господарства за період з 01.07.2005 року по 01.07.2007 року та складено акт №07-21/031 від 12.09.2007 року, в якому встановлені порушення цільового використання коштів, виділених на утримання апарату Луганського обласного управління лісового та мисливського господарства по КЕКВ 1901010 «Керівництво та управління у сфері лісового господарства», щодо використання коштів на цілі, що не відповідають змісту проведеної операції за КЕКВ 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування»на суму 44998,65 грн.

А саме, на витрати поточного ремонту по заміні віконних блоків адміністративної будівлі, проведено за рахунок асигнувань, передбачених на поточні видатки за КЕКВ 1137 «Поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель; технічне обслуговування обладнання», що є порушенням вимог п. 2.8.1, 2.8.2 Переліку послуг та утримання будівель, споруд і прибудинкових територій і послуг по ремонту приміщень будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2004 року за №1046/9645, яким передбачено, що заміна віконних блоків є капітальним ремонтом та порушенням ст.7 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року №2542-111.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус контрольно ревізійної служби, її функції та правові основи діяльності встановлені Законом України “Про державну контрольно ревізійну службу в Україні”.

Статтею 2 Закону України “Про державну контрольно ревізійну службу в Україні” встановлено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні” головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю.

Згідно п. 7 ст. 10 цього Закону Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, Контрольно ревізійне управління в Донецькій області є органом державної виконавчої влади, який уповноважений здійснювати державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів і у правовідносинах з державними підприємствами реалізує владні функції.

Однак, колегія погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, що Перелік послуг та утримання будівель, споруд і прибудинкових територій і послуг по ремонту приміщень будівель і споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року №150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.08.2004 року за №1046/9645 (із змінами, внесеними наказом Держкомітету від 12.11.2004 року №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.11.2004 року за №1461/10060) визначає порядок врахування витрат по ремонту будівель та споруд житлово-комунального господарства, а відповідно державної власності позивач правомірно керувався листом Держбуду України від 30.04.2003 року №7/7-401, яким визначений порядок віднесення ремонтно-будівельних робот до капітальних та поточних видів ремонту адміністративних будівель державної форми власності, та наказом Держказначейства України від 04.11.2004 року №194 «Про затвердження Роз'яснень щодо застосування-економічної класифікації видатків бюджету та Роз'яснень щодо застосування класифікації кредитування бюджету», яким визначений порядок використання бюджетних коштів на ці цілі, а тому спірна вимога в частині відшкодування 45,000 тис. грн. відповідачем висунута необґрунтовано без урахування всіх обставин, що мали значення для її висування.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України ,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Луганській області відхилити, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 березня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Харченко