Постанова № 21737216, 06.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2012 року 15:46 № 2а-6201/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Швець О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

за участю:

позивача Безсмертний О.М.

відповідач Карпенко О.В.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 6 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен»(далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту - відповідач) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень №0000724020/0 від 04.10.2010р. та №0000200700/0 від 11.10.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийнятті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийнятті відповідачем правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку позивача за результатами якої 21.09.2010р. складено акт про результати документальної невиїзної перевірки з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість за квітень-червень 2010 року по взаємовідносинах з ПП «Агроенергоінвест»(код ЄДРПОУ 36152516), ПП «Компанія «Укрбізнес»(код ЄДРПОУ 35968467), ПП «Тамак»(код ЄДРПОУ 32457579) №473/40-20/25392188 (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суми податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню у сумі 508743грн. в тому числі: за травень 2010 року в сумі 427750грн., за червень 2010 року в сумі 80993грн. та встановлено завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, за червень 2010 року в сумі 451504грн.

Не погоджуючись з висновками Акту перевірки, позивач 24.09.2010р. подав на них заперечення.

Рішенням про результати розгляду заперечень від 29.09.2010р. відповідач повідомив, що в частині встановленого завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, за червень 2010 року в сумі 451504грн. будуть враховані за результатами проведення позапланової виїзної перевірки ДП «Кондитерська корпорація «Рошен».

На підставі порушення п.п. 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач 04.10.2010р. прийняв податкове повідомлення рішення №0000724020/0, яким визначив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 508743грн.

Позивачем зазначене податкове повідомлення рішення оскаржено в адміністративному порядку, однак, скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку позивача за результатами якої 01.10.2010р. складений акт про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. №526/40-20/7125392188 (далі по тексту Акт перевірки від 01.10.2010р.).

Актом перевірки від 01.10.2010р. встановлено, що відповідно до Акту перевірки від 21.09.2010р. №473/40-20/25392188 та висновку складеного за результатами розгляду заперечення від 29.09.2009р. №12996/10/40-213, виявлено порушення п.п. 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту за липень 2010 року на суму 153000грн., яка має бути зменшена підприємством з суми залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який відображається в декларації з ПДВ за серпень 2010 року та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 298504грн. і підлягає зменшенню.

На підставі встановленого, відповідачем 11.10.2010р. прийнято податкове повідомлення рішення №0000200700/0, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2010 року на суму 298504грн.

Позивачем зазначене податкове повідомлення рішення оскаржено в адміністративному порядку, однак, скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення рішення без змін.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП «Агроенергоінвест»(код ЄДРПОУ 36152516), ПП «Компанія «Укрбізнес»(код ЄДРПОУ 35968467) та ПП «Тамак»(код ЄДРПОУ 32457579).

Так, за результатами взаємовідносин з вказаними контрагентами, позивачем включено до складу податкового кредиту за квітень 2010 року 100 750грн. ПДВ по операціям з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП "Агроенергосервіс", 327 000грн. ПДВ по операціям з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП "Компанія "Укрбізнес", за травень 2010 року 80 993грн. ПДВ по операціям з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП «Тамак», за червень 2010 року 124 504грн. ПДВ по операціям з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП "Тамак", 327 000грн. ПДВ по операціям з придбанням товарів (робіт, послуг) у ПП «Компанія "Укрбізнес".

Судом з матеріалів справи вбачається, що декларації з ПДВ ПП "Агроенергосервіс" за квітень 2010 присвоєно статус "недійсна", декларації з ПДВ ПП "Компанія "Укрбізнес" за квітень та червень 2010 року присвоєно статус "недійсна", декларації з ПДВ ПП "Тамак" за травень та червень 2010 року відсутні.

В результаті чого податковою інспекцією встановлено завищення задекларованих позивачем показників у рядку 10.1 Декларацій "придбання з ПДВ на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та 0%" всього у сумі 960 247,00грн.

Відповідачем отримано листи від 13.09.2010р. №13660/7/15-0130 та від 13.09.2010р. №13661/7/15-013 від ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя, в яких повідомлено, що підприємство ПП "Тамак" має ознаки нікчемності правочинів, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих для отримання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників (транзитерів) з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

В довідці ДПІ у Іллічівськом районі м. Маріуполя від 17.08.2010р. №387/15/32457579 зазначено, що згідно з базою даних, податкові декларації з ПДВ по ПП "Тамак" за травень, червень 2010 року мають статус податкової звітності "відсутня".

ДПІ у Залізничному районі м. Львова на запит листом від 15.09.2010р. №24920/7/15-225 надано інформацію, що ПП "Агроенергосервіс" подано декларацію з ПДВ за квітень 2010 року, заповнену всупереч правилам зазначених у порядку №166. У зв'язку з цим та відповідно до п.п 4.1.2 п. 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" декларація за квітень 2010 року не визнана податковою звітністю. Також згідно з податковим розрахунком комунального податку встановлено, що чисельність працюючих одна особа. Згідно з декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року встановлено, що основні засоби у ПП "Агроенергосервіс" відсутні.

Згідно з інформацією ДПІ у Сихівському районі м. Львова, наданою листом від 22.09.2010р. №12601/23-416/3776 ПП "Компанія "Укрбізнес" має стан платника відповідно до бази даних АІС ОР - "До ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням", податковим деклараціям з ПДВ за квітень 2010 року та травень 2010 року присвоєно статус «до відома».

Враховуючи вищевикладене, податковою інспекцією зроблено висновок, що позивачем в порушення п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.п.7.2.8 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" завищений податковий кредит у сумі 960 247грн., в тому числі за квітень 2010 року в сумі 427 750грн., за травень 2010 року в сумі 80993грн., за червень 2010 року в сумі 451 504грн.

Враховуючи надану до заперечень на Акт перевірки позивачем копію податкової накладної №2143 від 30.06.2010р. та копію видаткової накладної №РН-2143 від 30.06.2010р., виписану ПП "Компанія "Укрбізнес", копію товарно-транспортної накладної від 30.06.2010р., копію складської прибуткової накладної №199286 від 01.07.2010р. з внутрішньою прибутковою накладною №349/2010 від 01.07.2010р., сума завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за червень 2010 року складає в сумі 298 504грн., висновки Акту перевірки від 21.09.2010р. №473/40-20/25392188 в частині встановлення порушень, в результаті яких позивачем завищено суми податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню у сумі 508743грн., в тому числі: за травень 2010 року в сумі 427750грн., за червень 2010 року в сумі 80993грн. залишились без змін, а висновки акту в частині встановленого завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за червень 2010 року будуть враховані за результатами проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Актом перевірки №526/40-20/7/25392188 від 01.10.2010р. встановлено, що згідно з інформацією системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України податкова декларації з ПДВ ПП "Агроенергосервіс" за квітень 2010 року станом на 08.02.2011р. відсутня, декларації з ПДВ ПП "Компанія "Укрбізнес" за квітень та червень 2010 року повторно подані 14.12.2010р., однак в показниках зазначених декларацій та додатку №5 не визначено продаж товарів (робіт, послуг) ДП КК "Рошен", декларації з ПДВ ПП "Тамак" за травень та червень 2010 року станом на 08.02.2011р. відсутні.

Таким чином, податковою інспекцією встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.4, 7.2.6, 7.2.8 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту за липень 2010 року на суму 153000грн., яка має бути зменшена підприємством з суми залишку відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, який відображається в декларації з ПДВ за серпень 2010 року та призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 298504грн. і підлягає зменшенню.

З вказаними висновками та доводами відповідача суд не погоджується, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3 та п.п. 7.2.4 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

З викладеної норми можна зробити висновок, що витрати по сплаті податку на додану вартість не включаються до складу податкового кредиту лише у разі відсутності податкової накладеної, тобто інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість законом непередбачено.

Так, судом встановлено, що відповідно до норм п.п. 7.2.3 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкові накладні складені у момент виникнення податкових зобовязань продавців (ПП «Агроенергоінвест», ПП «Компанія «Укрбізнес», ПП «Тамак») та надані покупцю (Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен»), складені без порушень п.п. 7.2.1 п. 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дані податкові накладні містять зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037 податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом, сума ПДВ у розмірі 960 247грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту за 2010 рік на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Агроенергоінвест», ПП «Компанія «Укрбізнес» та ПП «Тамак». Вказані субєкти господарювання були зареєстровані платниками податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у них права на складання податкових накладних.

При цьому суд зауважує, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Тому, для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Оскільки наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що повязані з рухом активів, зміною зобовязань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, то факт виконання поставки товару входить до предмету доказування у справі. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.03.2011 у справі № К-12509/08.

Позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності (п. 71 рішення Європейського Суду). В цьому ж рішенні Європейський Суд з прав людини зазначає, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідної суми до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника, могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Таким чином, право компанії-заявника на нарахування податкового кредиту прирівнюється щонайменше до «правомірного очікування»того, що їй буде надана можливість реалізувати своє право власності (в рішенні право податкового кредиту прирівнюється до власності).

Як встановлено судом, зобовязання позивача з контрагентами виконувались у повному обсязі, що підтверджується відповідними видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Товари, придбані позивачем у ПП «Агроенергоінвест», ПП «Компанія «Укрбізнес» та ПП «Тамак»були використанні ДП «КК «Рошен»у власніц господарській діяльності, що не заперечується податковим органом.

Разом з тим, суд бере до уваги пояснення відповідача, що станом на день розгляду даної справи згідно АРМу «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»розбіжність у перевіряємому періоді по контрагентам позивача відсутня.

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000724020/0 від 04.10.2010р. та №0000200700/0 від 11.10.2010р.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень №0000724020/0 від 04.10.2010р. та №0000200700/0 від 11.10.2010р. з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000724020/0 від 04.10.2010р.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0000200700/0 від 11.10.2010р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 13.02.2012р.

Суддя В.В. Амельохін