Постанова № 21737134, 26.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2012 року 16 год.59 хв. № 2а-18822/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Томилець Ю.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення У судовому засіданні 26 січня 2012 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови. О Б С Т А В И Н И С П Р А В И Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»(надалі також «Позивач», «ТОВ «Богдан-Лізинг») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва (надалі також «Відповідач», ДПІ у Подільському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 4 вересня 2011 року № 0000402210 видане Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва. Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 4 вересня 2011 року № 0000402210, на думку представника Позивача, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, на підставі безпідставних висновків та невірного застосування норм податкового законодавства, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Представник Позивача в судовому засіданні надав додаткові документи, що були залучені до матеріалів справи. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що придбані Позивачем послуги не використовуються при здійсненні нарахувань та сплати процентів або комісій у складі лізингового платежу, а призначені для використання в оподаткованих операціях з передачі товарів у фінансовий лізинг.

На думку Представника Позивача висновки Відповідача щодо використання Позивачем придбаних послуг одночасно в оподаткованих та неоподаткованих операціях ґрунтуються виключно на припущеннях та є недоведеними.

Представник Відповідача - Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва, в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, та просила відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов.

Додатково представник Відповідача зазначила про те, що податок на додану вартість сплачений при придбанні обєкта фінансового лізингу, відноситься до податкового кредиту у повному обсязі. Податок на додану вартість, сплачений (нарахований) при придбанні решти товарів та послуг розподіляється відповідно до коефіцієнта (питомої ваги).

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, яким врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства та Законом України «Про податок на додану вартість», який був чинним станом на час прийняття оскаржуваного рішення.

.

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»код за ЄДРПОУ 32960732 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2009 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт № 70/22-10/32960732 від 19 липня 2011 року, яким встановлено порушення, зокрема: порушення підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання Позивача за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 420463 грн. 75 коп.

На підставі вищевказаного акту перевірки Відповідачем винесено:

-податкове повідомлення рішення № 0000402210 від 4 серпня 2011 року, яким за порушення вимог підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого було занижено податок на додану вартість на суму 336371,00 грн., у звязку з чим збільшено суму грошового зобовязання Товариству з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»на загальну суму 420463,75 грн., в тому числі за основним платежем 336371,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84092,75 грн.

Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення № 0000402210 від 4 серпня 2011 року такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»оскаржило його до Державної податкової адміністрації у місті Києві та до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві № 9843/10/25-114 від 4 жовтня 2011 року про результати розгляду скарги ТОВ «Богдан-Лізинг»від 11 серпня 2011 року № 776 та Рішенням Державної податкової служби України № 7170/6/10-2115 від 9 грудня 2011 року про результати розгляду скарги ТОВ «Богдан-Лізинг»на податкове повідомлення-рішення № 0000402210 від 4 серпня 2011 року залишено без змін, а скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізинг»без задоволення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з висновком ЄСПЛ у справі «Проніна проти України»(рішення від 18 липня 2006 року) кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Таким чином, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, складеним за результатами перевірки Позивача, підставою для винесення оскаржуваного повідомлення-рішення став висновок Відповідача про порушення Позивачем вимог:

1)підпункту 7.4.3 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 336371 грн. в наступних періодах:

за 2009 рік 151915 грн.:

за квітень 2009 року 2284 грн., травень 2009 рік 7950 грн., червень 2009 рік 674 грн., липень 2009 рік 5728 грн., серпень 2009 рік 35292 грн., вересень 2009 рік 67372 грн., жовтень 2009 рік 24896 грн., листопад 2009 рік 6437 грн., грудень 2009 рік 1282 грн.

за 2010 рік 184456 грн.:

за січень 2010 року 1042 грн., лютий 2010 рік 1246 грн., березень 2010 рік 5869 грн., квітень 2010 рік 737 грн., травень 2010 рік 1141 грн., червень 2010 рік 20447 грн., липень 2010 рік 17397 грн., серпень 2010 рік 14008 грн., вересень 2010 рік 598 грн., жовтень 2010 рік 12052 грн., листопад 2010 рік 1339 грн., грудень 2010 рік 55753 грн.

2)Перевіркою пункту 3.5.3.1 встановлено несвоєчасне подання підприємством розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за придбаний у 2009 році транспортний засіб Підприємство порушило статтю 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів».

На підставі Акту перевірки № 70/22-10/32960732 від 19 липня 2011 року Суд дійшов до висновку, що ТОВ «Богдан-Лізинг»отримував наступні послуги, які використовувалися в оподаткованих та неоподаткованих ПДВ операціях: оренда, аудиторські послуги, юридичні послуги, послуги з фінансового аналізу потенційних лізингоодержувачів, реклама, послуги отримання звязку та інтернету, послуги з ремонту оргтехніки, послуги пошуку клієнтів, послуги юридичного аналізу потенційних лізингоодержувачів, купівля бензину, канцтоварів.

Перелік контрагентів Позивача з якими були здійснені операції по отриманню послуг, розрахунок питомої ваги та перелік податкових накладних за відповідні періоди наведений в додатку до Акту №5.

Таким чином, Суд акцентує увагу на тому, що в спірних правовідносинах дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій за договорами, укладеними безпосередньо між ТОВ «Богдан-Лізинг»та його контрагентами

Відповідно до вимог чинного податкового законодавства, включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Як встановлено Судом, між ТОВ «Богдан-Лізинг»та його контрагентами фінансово-господарські взаємовідносини здійснювалися на підставі наступних договорів:

-Агентський договір №32 від 1 квітня 2010 року укладено між ТОВ «Богдан-Лізинг»та ТОВ «АЛВІГА-К»про таке: комерційний агент в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобовязується надавати Довірителю від імені, в інтересах, під конролем та за рахунок Довірителя наступні послуги безпосередній пошук клієнтів та сприяння Довірителю у пошуку клієнтів на взяття у фінансовий лізинг транспортних засобів (автобуси, легкові, вантажні транспортні засоби), спеціалізованої техніки (кран, навантажувач тощо) що разом іменується «Майно»або «Предмет лізингу»(надалі іменуються «послуги») у ооби Довірителя (взяття в лізинг здійснюється шляхом укладання договору фінансового лізингу між особою Довірителя та Клієнтом залученим за участю Комерційного агента».

Згідно з пунктом 3.2 за виконання своїх обовязків за цим Договором Довіритель зобовязаний сплатити Комерційному агентові агентську винагороду.

Згідно з пунктом 6.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Всі питання неврегульовані Договорм регулюються згідно чинного законодавства України.

Згідно з пунктом 6.2 цей Договір вважається укладеним строком на 2 (два) роки, а саме строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.6.1 цього Договору та закінчується 1 квітня 2012 року.

-Договір № 010410 від 1 квітня 2010 року на умовах цього Договору Замовник (ТОВ «Богдан-Лізинг») дає завдання Виконавцеві (ТОВ «Ітера Плюс») та зобовязується оплатити його послуги згідно умов даного Договору, а Виконавець зобовязується відповідно до завдання Замовника надавати йому послуги, передбачені даним Договором. До останнього числа календарного місяця на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається по мірі надання послуг акт наданих послуг станом на останню дату календарного місяця. Сторони дійшли згоди, що в разі не надання послуг у відповідному місяці, Сторони зазначений акт не складають.

Згідно пункту 4.1.1 за надання послуг (фінансовий аналіз потенційних лізингоодержувачів), передбачених підпунктами 2.1.1 даного Договору Замрвник зобовязаний сплатити Виконавцю договірну вартість послуг.

Згідно пункту 7.1 цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін.

Згідно пункту 7.2 цей Договір укладається строком на два роки, а саме строк цього Договору починає свій перебіг з 1 квітня 2010 року та закінчується 1 квітня 2012 року.

-Змішаний договір про надання інформаційно-консультаційних послуг № 0626/1 від 26 червня 2009 року на умовах цього Змішаного договору Замовник (ТОВ «Богдан-Лізинг») дає завдання Виконавцеві (ТОВ «КОМПАНІЯ АВЕРС ПЛЮС») та зобовязується оплатити його послуги згідно умов даного Змішаного договору, а Виконавець зобовязується відповідно до завдання Замовника надавати йому інформаційно-консультаційні послуги, передбачені даним Змішаним договором. На підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику інформаційно-консультаційних послуг відповідно до умов цього Договору Виконавцем подається Замовнику акт наданих послуг с трок не пізніше 7 (семи) календарних днів від дати закінчення строку дії цього Змішаного договору, встановлено в пунктом 7.2 цього Змішаного договору, який Замовник зобовязаний розглянути протягом трьох робочих днів з дати одержання зазначеного акту.

-Договір №31/7 про надання юридичних послуг від 31 липня 2009 року на умовах цього договору Виконавець (ТОВ «Рось-Консалт») зобовязується, протягом терміну дії даного Договору, надавати юридичні послуги, повязані з господарською діяльністю Замовника (ТОВ «Богдан-Лізинг»), а Замовник зобовязується прийняти та оплатити зазначені послуги.

-Договір №45 про надання послуг від 2 серпня 2010 року на умовах цього Договору Замовник (ТОВ Богдан-Лізинг») дає завдання Виконавцеві (ТОВ «ІНФОРМ ЮСТ») та зобовязується оплатити його послуги згідно умов даного Договору, а Виконавець зобовязується відповідно до завдання Замовника надавати йому послуги, передбачені даним Дговором. До останнього числа календарного місяця на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається по мірі надання полуг акт наданих послуг станом на останню надату календарного місяця. Сторони дійшли згоди, що в разі не надання послуг у відповідному місяці, Сторони зазначений акт не скаладють.

-Агентський договір №09-А від 1 вересня 2010 року Комерційний агент (ТОВ «СЕРВІС ЮНІОН»0 в порядку та на умовах, визначених цим Договорм та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобовязується надавати Довірителю (ТОВ «Богдан-Лізинг») від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок Довірителя наступні послуги безпосередній пошук клієнтів та сприяння Довірителю у пошуку клієнтів на взяття у фінансовий лізинг транспортних засобів (автобуси, легкові, вантажні транспортні засоби), спеціалізованої техніки (кран, вантажувач, тощо), що разом іменується «Майно»або предмет «Лізингу») (надалі іменується «Послуги») у особи Довірителя (взяття в лізинг здійснюється шляхом укладення дговру фінансового лізингу між особою Довірителя та Клієнтом залученим за участю Комерційного агента).

Згідно з пунктом 6.2 цей Договір укладено строком на 2 (два) роки, а саме строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 6.1 цього Договору та закінчується 1 вересня 2012 року.

-Агентський договір №7/9 від 7 вересня 2009 року Комерційний агент (ТОВ «ДЕМАРК СПЕКТР») в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним в Україні законодавством, за агентську винагороду зобовязується надавати Довірителю (ТОВ «Богдан-Лізинг») від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок Довірителя наступні послуги безпосередньо пошук клієнтів та сприяння Довірителю у пошуку клієнтів на взяття у фінансовий лізинг Транспортних засобів (автобуси, легкові, вантажні транспортні засоби), спеціалізованої техніки (кран, навантажувач, тощо, що також іменується «Майно або «Предмет лізингу») (надалі іменуються «послуги») у особи Довірителя (взяття в лізинг здійснюється шляхом укладення договору фінансового лізингу між особою Довірителя та Клієнтом).

-Договір №01/11/10-1 від 1 листопада 2010 року у порядку та на умовах, визначених даним договором Замовник (ТОВ «Богдан-Лізинг») дає завдання Виконавцеві (ТОВ «Юніфон Груп») та зобовязується оплатити його послуги згідно умов даного Договору, а виконавець зобовязується відповідно до Завдання Замовника надавати йому послуги, передбачені даним Договором. До останнього числа календарного місяця на підтвердження факту надання Виконавцем Замовнику послуг відповідно до умов цього Договору складається по мірі надання послуг акт наданих послуг станом на останню дату календарного місяця. Сторони дійшли згоди, що вразі не надання послуг у відповідному місяці, Сторони зазначений акт не складають.

Згідно пункту 7.2. цей договір укладається строком на один рік, а саме строк цього Договору починає свій перебіг з 1 листопада 2010 року та закінчується 1 листопада 2011 року.

-Договір № ФД-29/12/11 про надання поворотної безпроцентної фінансової допомоги від 29 грудня 2011 року Кредитор (ТОВ «Богдан-Електротранс») зобовязується надати Позичальнику (ТОВ «Богдан-Лізинг») поворотну безпроцентну фінансову допомогу, а останній зобовязується використати її за цільовим призначенням і повернути Кредитору в повному розмірі у визначений даним Договором строк.

Згідно пункту 4.1 Позичальник зобовязаний повернути Кредитору надану за даним Договором безпроцентну фінансову допомогу у повному розмірі не пізніше 29 грудня 2012 року.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач підтвердив реальність господарської діяльності, з чого слідує, що доказове значення для підтвердження факту реальності надання послуг за вищезазначеними договорами укладеними між Позивачем та його контрагентами, має не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт здійснення надання відповідних послуг, наявність дозвільної документації, а також будь-які інші документальні дані, які свідчать про те, що відповідні роботи було реально здійснено.

До того ж, Суд акцентує увагу на тому, що вищевказані обставини повинні аналізуватися і досліджуватися з урахуванням конкретних умов договірних відносин, які були визначені сторонами (Позивачем та його контрагентом) у вищенаведених договорах.

Як вбачається з Акту перевірки та як зазначає Позивач у позовній заяві під час проведення перевірки, а саме в ході дослідження документів ТОВ «Богдан-Лізинг»(отриманих податкових накладних, реєстрів податкових накладних) виявлено завищення підприємством задекларованих показників у рядку 10.1 розділу 2 «Податковий кредит»податкових декларацій з податку на додану вартість «підлягають оподаткуванню за ставкою 20%»в сумі 336371,0 грн. за 2009-2010 роки.

Для цілей даної адміністративної справи, Суд акцентує увагу на тому, що при її розгляді застосовуються норми законодавства, яке було чинним станом на час прийняття оскаржуваного рішення.

На думку Відповідача Позивач порушив підпункт 3.3.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з: передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача.

Згідно із підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з: нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати.

Таким чином, Відповідач стверджує, що платники, надаючи товари у фінансовий лізинг, здійснюють одночасно оподатковані і неоподатковані податком на додану вартість операції.

Суд звертає увагу, що відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 можна зробити наступні висновки після аналізу пункту 3, пункту 6 Розділу I, підпункту 5.2 пункту 5 Розділу II Порядку, а саме: необхідною передумовою визнання певної дії чи обставини порушенням податкового законодавства є: визначення виду господарської операції; визначення переліку первинних та інших документів на яких базується така господарська операція і які підтверджують здійснення операції; докази, які обґрунтовують невідповідність господарської операції вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи основною діяльністю Позивача є послуги з фінансового аналізу потенційних лізингоодержувачів, реклама, послуги отримання звязку та інтернету, послуги з ремонту оргтехніки, послуги пошуку клієнтів, послуги юридичного аналізу потенційних лізингоодержувачів, що підтверджується вищезазначеними укладеними агентським договорами, договорами та змішаними договорами.

Статтею 292 Господарського кодексу України визначено лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Суд акцентує увагу, що залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів фінансовий чи оперативний.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому в договорі, що закріплено статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України № 20407/7/16-1517-26 від 21 вересня 2009 року повідомляє щодо формування податкового кредиту з ПДВ при вчиненні платником операцій з поставки майна у фінансовий лізинг і отримання лізингових платежів, а саме: згідно з підпунктом 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»операції з нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну обліку ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості обєкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу, не є обєктом оподаткування.

Таким чином, платники, надаючи товари у фінансовий лізинг, здійснюють одночасно оподатковані і не оподатковані податком на додану вартість операції.

Підпунктом 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Проаналізувавши вищевикладене Суд прийшов до висновку, що проценти або комісії є складовою лізингового платежу. Таким чином, Суд акцентує увагу, що отримання процентів та комісій, у складі лізингового платежу, не є окремою операцією, що може здійснюватися без операції з передачі товарів у фінансовий лізинг, оскільки визначення сум процентів або комісій здійснюється виходячи з вартості обєкта лізингу переданого за договором фінансового лізингу, що вже укладений між лізингодавцем та лізингоодержувачем.

Суд акцентує увагу, що відповідно до матеріалів справи послуги, які стосуються діяльності Позивача, зокрема ті, що повязані із пошуком потенційних лізингоодержувачів, юридичним та фінансовим аналізом потенційних лізингоодержувачів, рекламою були спрямовані на їх використання виключно для укладення відповідних договорів фінансового лізингу, що виключає їх використання в операціях регламентованих підпунктами 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що як вбачається з Акту перевірки, то Відповідачем не доведено отримання Позивачем, в період перевірки, проценти або комісії у складі лізингових платежів.

Також Відповідач не довів перевищення суми процентів або комісій, отриманих Позивачем у складі лізингового платежу, за відповідний проміжок часу, подвійну облікову ставку Національного банку України.

Таким чином проаналізувавши вищезазначене Суд приходить до висновку, що висновки Відповідача про те, що всі «неоподатковані»операції, які Позивач здійснював у період перевірки, були операціями, що регламентовані підпунктами 3.2.2 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з Акту перевірки (стор.14), Відповідач дійшов до висновку, що Позивачем порушено підпункт 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», дане порушення Відповідач а виявлено на підставі податкових накладних та реєстрів податкових накладних.

На підставі статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

.

За результатами аналізу матеріалів справи та Акту перевірки Суд вважає за необхідне зазначити, що податкові декларації з ПДВ не є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарської операції.

Як вбачається з додатку №2 до Акту перевірки, Відповідачем не досліджувались договори та угоди, що є вищезазначеними, інші первинні документи на підставі яких Позивач придбавав послуги, які використовував в операціях фінансового лізингу.

Суд приходить до висновку та згідно з практикою Вищого адміністративного суду України для цілей оподаткування до структури лізингового платежу включаються лише дві складові, а саме: відшкодування вартості обєкта лізингу та сума процентів або комісій, нарахована на вартість обєкта фінансового лізингу.

Отже, придбані Позивачем послуги не використовуються при здійсненні нарахувань та сплати процентів або комісій у складі лізингового платежу, а призначені для використання в оподаткованих операціях з передачі товарів у фінансовий лізинг.

Таким чином, проаналізувавши матеріали адміністративної справи та вимоги чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, Суд дійшов висновку про те, що викладений у Акті перевірки висновок Відповідача про порушення Позивачем підпункту 7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є необґрунтований та спростовується положеннями чинного законодавства України, а, відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, їх правомірність підтверджується належними та допустимими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0000402210 від 4 вересня 2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000402210 від 4 серпня 2011 року Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. Є. Блажівська