Постанова № 21737128, 02.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 лютого 2012 року 11:44 № 2а-17879/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003612308 від 09.09.2011 р.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 11/2010 від 11.10.2010 р.);

Кривицький В.В. (директор ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг», наказ № 25 від 23.06.2008 р.)

від відповідача: ОСОБА_5 (довіреність № 36 від 07.04.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Преміум Інжінірінг»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0003612308 від 09.09.2011 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.12.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-17879/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 02.02.2012 р. представник позивача та директор ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»позов підтримали та в судових дебатах просили суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва № 0003612308 від 09.09.2011 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) та п.198.1, п.п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, щодо завищення податкового кредиту на загальну суму 871 883,00 грн., в тому числі по періодах: травень 2009 р. 29 967 грн., вересень 2010 р.-124 100 грн., листопад 2010 р. 332 468 грн., січень 2011 р. -165 141 грн., лютий 2011 р.- 220 207 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкове повідомленнярішення, винесене за наслідками даного акту, є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Преміум Інжінірінг»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р., було встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) та п.198.1, п.п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, внаслідок чого позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 871 883,00 грн., в тому числі по періодах: травень 2009 р. 29 967 грн., вересень 2010 р.-124 100 грн., листопад 2010 р. 332 468 грн., січень 2011 р. -165 141 грн., лютий 2011 р.- 220 207 грн., та за наслідками встановлених в ході перевірки порушень позивачем податкового законодавства, відповідачем було складено відповідний Акт перевірки та правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003612308 від 09.09.2011 р. на загальну суму 993519,00 грн., в т.ч. основний платіж - 871 883,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцій -121 636,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлень від 19.07.2011 р. № 1084/23-08, від 19.07.2011 р. № 108623-08, від 19.07.2011 р. № 1085/23-08, від 19.07.2011 р. № 1083/23-08, та від 30.06.2011 р. № 1001.23-08, від 30.06.2011 р. № 1002/23-08, від 30.06.2011 р. № 1004/23-08, від 30.06.2011 р. № 1003/23-08, виданих ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва, відповідачем було проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Преміум Інжінірінг»з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р., валютного законодавства за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р., відповідно до затвердженого плану перевірки.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 15.08.2911 р. № 9192/23-08/33735221, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) та п.198.1, п.п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ, внаслідок чого останнім було завищено податковий кредит на загальну суму 871 883,00 грн., в тому числі по періодах: травень 2009 р. 29 967 грн., вересень 2010 р.-124 100 грн., листопад 2010 р. 332 468 грн., січень 2011 р. -165 141 грн., лютий 2011 р.- 220 207 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003612308 від 09.09.2011 р., яким позивачу донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 993519,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 871 883,00 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями -121 636,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у м. Києві (скарга від 20.09.2011 р. № 6580/10).

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві № 11062/10/25-114 від 18.11.2011 р. про результати розгляду первинної скарги, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0003612308 від 09.09.2011 р. було залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.

Зважаючи на викладене та не погоджуючись із прийнятим ДПІ у Соломянському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням № 0003612308 від 09.09.2011 р., позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Згідно з п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями), державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.2 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (із змінами та доповненнями, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), статистичної та іншої звітності, даних обліку, ведення якого передбачено законом, первинних документів, які використовуються в обліку і повязані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.6, 7 зазначеного Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, обєктивно та у повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема встановлено в Акті перевірки та підтверджується допустимими доказами, до складу податкового кредиту в травні 2009 р. ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»було віднесено податкову накладну, в якій не відображено порядковий номер, отриманої від контрагента ТОВ «ТФ «Борістен»(код за ЄДРПОУ - 35842358) від 06.05.2009 р. на суму ПДВ - 29 967,00 грн., чим порушено вимоги п.п.7.2.1, п.7.2, абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Так, відповідно до п.п.7.2.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями, податкова накладна повинна містити певні реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно вимог п.п.7.2.6 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Контролюючим органом було зазначено, що вказана податкова накладна була оформлена не належним чином, а саме така податкова накладна не містить необхідного реквізиту порядкового номеру податкової накладної.

Таким чином, податкова накладна, має відповідати вимогам, які встановлені п.п.7.2.1 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»щодо наявності (зазначення) певних реквізитів.

Однак, як видно з наявних матеріалів справи, зазначена податкова накладна контрагента ТОВ «ТФ «Борістен» 06.05.2009 р. оформлена з порушенням зазначених вище норм податкового законодавства України, а відтак не може бути належною підставою для формування податкового кредиту.

Також, відповідно до п.п.7.2.6 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Як було встановлено судом, та не заперечувалось представником позивача, такої заяви (щодо постачальника ТОВ «ТФ «Борістен») позивачем до податкового органу під час перевірки не надавалось, а також такої заяви зі скаргою на постачальника ТОВ «ТФ «Борістен»щодо надання останнім неналежним чином оформленої податкової накладної від 06.05.2009 р. на суму ПДВ - 29 967,00 грн. не було надано позивачем до матеріалів справи під час розгляду даної адміністративної справи.

Крім того, позивачем не було допустимими доказами підтверджено суду належне визначення податкових зобовязань контрагентом ТОВ «ТФ «Борістен»по правовідносинах із позивачем щодо виписаної податкової накладної від 06.05.2009 р. на суму ПДВ - 29 967,00 грн., чим також порушено вимоги п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», якими передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Зважаючи на викладене, та проаналізувавши зазначені норми податкового законодавства, суд погоджується з висновком контролюючого органу щодо протиправності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, виписаною контрагентом ТОВ «ТФ «Борістен»від 06.05.2009 р. (без порядкового номера) на суму ПДВ - 29 967,00 грн., визначення податкових зобовязань за якою контрагентом ТОВ «ТФ «Борістен»не було підтверджено позивачем.

Також, як вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою позивача було встановлено завищення ним податкового кредиту по правовідносинах із ТОВ «Аксіома», ПП «Вікторія - 2007», ТОВ «Лінгва Плюс».

Так, згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.10.2008 р. по 31.03.2011 р. (декларації з податку на додану вартість та додатки № 5 до декларацій «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів») та первинних документів, наданих до перевірки встановлено, що ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»до складу податкового кредиту було включено суми ПДВ по взаємовідносинах з:

- ТОВ «Аксіома»(код за ЄДРПОУ 20251135) в розмірі 385 348 грн., а саме: за січень 2011 р. - 165 141 грн., за лютий 2011 р. - 220 207 грн.;

- ПП «Вікторія-2007»(код за ЄДРПОУ 34974527) у сумі 428 199 грн., а саме: за вересень 2010 р. - 95 731 грн., за листопад 2010 р. - 332 468 грн.;

- ТОВ «Лінгва Плюс»(код за ЄДРПОУ 37129084) у сумі 28 369 грн., а саме: за вересень 2010 р. - 28 369 грн.

Згідно даних «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість»встановлено розбіжності між сумами податкового кредиту з ПДВ, задекларованого ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»та податковими зобов'язаннями з ПДВ, задекларованими контрагентами ТОВ «Аксіома»(код за ЄДРПОУ 20251135), ПП «Вікторія-2007»(код за ЄДРПОУ 34974527), ТОВ «Лінгва Плюс»(код за ЄДРПОУ 37129084) на загальну суму 841 916,00 грн., що детально відображено в таблиці.

ПеріодПостачальникТОВ

«НВП

«Преміум

Інжінірінг»- Сума

ПДВВідхилення - Сума ПДВПримітка (додаткова інформація щодо контрагента)

Код

ОД

ПСКод ЄДРПОУНазваСтанСума ПДВ 01.1140320251135ТОВ «Аксіома»70165 141165 141Стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей 02.11 0220 207220 207 11.1040334974527ПП «Вікторія-2007»140332 468332 468Стан 14 - визнано банкрутом 09.10 095 73195 731 09.1083137129084ТОВ «Лінгва Плюс»9028 36928 369Стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням Як вбачається з Акта перевірки, а також підтверджується наявними у справі матеріалами, в ході аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за період з 01.10 2008 року по 31.03. 2011 року та первинних документів, наданих позивачем для перевірки, контролюючим органом встановлено наступне. ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»було укладено з ТОВ «Аксіома»(код за ЄДРПОУ 20251135) договір поставки № 26-01/2011 АНП від 26.01.2011 р. ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Аксіома»(код за ЄДРПОУ 20251135) згідно наданих до перевірки податкових накладних: - податкова накладна № 1602001 від 16.02.2011 р. на суму ПДВ 42 881,94 грн.; - податкова накладна № 0402002 від 04.02.2011 р. на суму ПДВ 111 111,11 грн.; - податкова накладна № 1402002 від 14.02.2011 р. на суму ПДВ 37 847,22 грн.; - податкова накладна № 2801004 від 28.01.2011 р. на суму ПДВ 1 607,72 грн.; - податкова накладна № 2601003 від 26.01.2011 р. на суму ПДВ 35 650,6 2грн.; - податкова накладна № 2701003 від 27.01.2011 р. на суму ПДВ 156250 грн., за видатковою накладною № А-00000001 від 07.04.2011 р. з ТОВ «Аксіома». Згідно бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»ТОВ «Аксіома»(код за ЄДРПОУ 20251135) взято на податковий облік в ДПІ у м. Дніпродзержинську, свідоцтво платника податку на додану вартість видано № 4709792 від 27.03.1998 р., анульовано - 07.07.2011 р., стан платника - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Згідно баз даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»ТОВ «АКСІОМА»(код за ЄДРПОУ 20251135) не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з «НВП «Преміум Інжінірінг»за січень 2011 р., лютий 2011 р. Крім того, до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва надійшов Акт ДПІ у м. Дніпродзержинську від 31.05.2011 року № 2147/163/23-206/20251135 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аксіома»(код ЄДРПОУ 20251135) з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 червня 2010 року по 31 березня 2011 року, згідно якого встановлено наступне: 13.05.2011 року відділом перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб від ВПМ у м. Дніпродзержинську отримано оперативну інформацію (доповідну записку) від 13.05.2011 р. № 1084/26/342 щодо відпрацювання підприємства ТОВ «Аксіома». В ході відпрацювання співробітниками ВПМ встановлено, що на підприємстві працює 1 особа, відсутні виробничі та складські приміщення, основні засоби. Підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Також встановлено, що ТОВ «Аксіома»декларуються взаємовідносини з підприємствами, якими не відображено податкові зобов'язання, податковий кредит сформовано від підприємств з ознаками фіктивності. В проваджені СВ ПМ ДПА у м. Києві, а також СВ ПМ ДПІ у м. Дніпродзержинську знаходиться кримінальна справа № 78-00164, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва, а також пособництва в умисному ухиленню від сплати податків, вчиненого ОСОБА_6 за ч.3 ст.27, ч.3 ст.25, ч.2 ст.205, ч.3 ст. 212 Кримінального кодексу України. Проведеним слідством по справі та за результатами оперативно-розшукових заходів встановлено, що ОСОБА_6 з метою покриття незаконної діяльності - пособництва в умисному ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах, організував створення та державну реєстрацію на підставних осіб ряду суб'єктів підприємницької діяльності до складу яких входить ТОВ «Аксіома». Використовуючи реквізити та банківські рахунки вказаного суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_6 документально оформлював неіснуючі операції на отримання та продаж товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, після чого, дані документи передавались замовникам послуг для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток. Згідно службової записки ВПМ від 31.05.2011 р. № 1271/26-33, повідомлено, що встановлення та опитування директора ТОВ «Аксіома»неможливе, в зв'язку з тим що за юридичною адресою: м. Дніпродзержинськ, вул. Короленківська, 54-2 підприємство не знаходиться. Також, за адресою реєстрації Усова К.І. (директора товариства): АДРЕСА_1, ТОВ «Аксіома»та директор Усов К.І. також не знаходяться. Таким чином, отримані в ході проведення слідчо-оперативних заходів матеріали свідчать, що фінансово-господарська діяльність контрагента позивача ТОВ «Аксіома», здійснювалась поза межами правого поля, з порушенням ст. 91, ст. 92, ст. 93, ч. 5 ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 234, ст. 662, ст.655 та 656 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV та ст.1 Закону України від 15.05.2003 р. № 755-VІ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», а правочини суб'єкта господарювання з моменту його реєстрації є фіктивними, та такими, що суперечать діючому законодавству, направлені на штучне формування податкового кредиту з ПДВ, з метою зменшення бази оподаткування, та мають мету надання податкової вигоди третім особам. Також, перевіркою позивача встановлено, що ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»в перевіряємому періоді було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ПП «Вікторія-2007»(код ЄДРПОУ 34974527), згідно наданих до перевірки податкових накладних:

- податкова накладна № 0110006 від 01.10.2010 р. на суму ПДВ 90 075,64 грн.;

- податкова накладна № 1611005 від 16.11.2010 р. на суму ПДВ 42 577,20 грн.;

- податкова накладна № 1511004 від 15.11.2010 р. на суму ПДВ 38 515,93 грн.;

- податкова накладна № 1511003 від 15.11.2010 р. на суму ПДВ 156 827,90 грн.;

- податкова накладна № 0811008 від 08.11.2010 р. на суму ПДВ 94 546,74 грн.;

- податкова накладна № 2710010 від 27.10.2010 р. на суму ПДВ 43 119,13 грн.;

- податкова накладна № 2110003 від 21.10.2010 р. на суму ПДВ 111 744,94 грн.;

- податкова накладна № 1110003 від 11.10.2010 р. на суму ПДВ 56 062,65 грн.;

- податкова накладна № 0109007 від 01.09.2010 р. на суму ПДВ 95 731,20 грн.;

за договором поставки № 01 -09/2010 НПВ від 01.09.2010 р. з ПП «Вікторія-2007»(код ЄДРПОУ 34974527), рахунки-фактури за період з 01.09.2010 р. по 30.11.2010 р.

Як видно з матеріалів справи, згідно з актом ДПІ у м. Дніпродзержинську від 12.05.2011 р. № 2685/129/23-206/34974527 про результати документальної невиїзної перевірки ПП «Вікторія-2007»з питань формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, ПП «Вікторія-2007»взято на податковий облік ДПІ у м. Дніпродзержинську 20.03.2007 р. за № 3153, свідоцтво платника податку на додану вартість видано № 100034691 від 12.04.2007 р., анульовано - 27.05.2010 р. в зв'язку з перереєстрацією, нове свідоцтво № 100284883 від 27.05.2010 р. анульовано - 16.03.2011 р., на момент здійснення перевірки ПП «Вікторія-2007»має стан 14 - визнано банкротом та знято з обліку від 05.05.2011 р. № 5005/4983/2011.

Згідно з базою даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»ПП «Вікторія-2007»не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»за вересень 2010 р., листопад 2010 р.

Також, відповідно до матеріалів справи, що також встановлено в Акті перевірки, ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»в перевіряємому періоді було сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Лінгва Плюс»(код ЄДРПОУ 37129084) згідно наданих до перевірки податкових накладних:

- податкова накладна № 160910 від 16.09.2010 р. на суму ПДВ 28 369 грн.

Згідно бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», ТОВ «Лінгва Плюс»(код за ЄДРПОУ 37129084) взято на податковий облік у ДПІ Хортицького р-ну м. Запоріжжя, стан платника направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

До ДПІ у Соломянському районі м. Києва надійшов Акт №533/23-10/37129084 від 16.06.2011 року ТОВ «Лінгва Плюс»(код за ЄДРПОУ 37129084) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.06.2010 року по 31.05.2011 року.

В даному Акті встановлено зокрема відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

Також, відповідно до бази даних АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», ПП «Лінгва Плюс»не декларувало податкові зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»за вересень 2010 року.

Таким чином, з наявних матеріалів справи вбачається, що жодним контрагентом позивача (ТОВ «Аксіома», ПП «Вікторія - 2007», ТОВ «Лінгва Плюс»), не було задекларовано податкових зобов'язань по правовідносинах із позивачем для їх сплати до державного бюджету, та крім того зазначеного не було допустимими доказами заперечено позивачем.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Крім того, пунктом 198.6 ст.198 Податкового Кодексу визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із частиною 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Як було зазначено вище, в ході перевірки позивача та його контрагентів, не підтверджено наявність поставок товарів (надання послуг) від підприємства-постачальника підприємству-покупцю, а отже такі дії здійснені без мети настання реальних наслідків.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2, ст. 3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

Отже, що підтверджується наявними у справі матеріалами, операції контрагентів позивача не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також в порушення вимог п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України, якими визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства, та відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами», контрагентами позивача, при здійсненні їх перевірки, не було надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

Як було зазначено вище, відповідно до положень п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року за № 2755-VІ, із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обовязкового підтвердження субєктами господарювання товарності здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведено суду такої товарності операцій із вказаними контрагентами.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, контрагенти позивача здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, оскільки, як було встановлено судом вище, даними контрагентами податкові зобовязання по правовідносинах із позивачем для сплати до державного бюджету не визначалися.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ТОВ «ТФ «Борістен», ТОВ «Аксіома», ПП «Вікторія - 2007», ТОВ «Лінгва Плюс» об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача ТОВ «НВП «Преміум Інжінірінг»руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 06.02.2012 р.